ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗРОБЛЕНИХ КРИТЕРІЇВ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ЗА УМОВ ВІДДАЛЕНОЇ ПРАЦІ

Анотація

У статті розглянуто проблематику оцінки функціональної ефективності та соціалізації працівників в умовах віддаленої праці, що набула значного поширення унаслідок цифрової трансформації. Відзначено, що дистанційна робота змінює традиційні підходи до організації праці, вимагаючи адаптації систем оцінювання продуктивності та впровадження механізмів підтримки комунікації. Визначено, що низький рівень соціалізації працівників може призводити до зниження мотивації, професійної ідентифікації та ефективності виконання завдань, що вимагає розроблення нових методик оцінювання та управління персоналом. 

Проаналізовано сучасні інформаційно-аналітичні системи (ІАС), що застосовуються для моніторингу продуктивності та взаємодії віддалених працівників, зокрема Toggl Track, Hubstaff, Asana, Trello, Redmine і Jira. Виявлено, що більшість цих платформ зосереджені на контролі часу та виконання завдань, проте недостатньо враховують аспекти соціалізації та колективної взаємодії. Запропоновано інтеграцію ІАС із технологіями штучного інтелекту для підвищення адаптивності до потреб працівників, автоматизації зворотного зв’язку та формування ефективних механізмів взаємодії.

Розроблено систему критеріїв функціональної ефективності та соціалізації працівників в умовах віддаленої праці. Перший критерій поєднує оцінку комунікативних процесів і рівня соціалізації співробітників на основі інформаційної ентропії та корпоративної взаємодії. Запропонована математична модель дозволяє кількісно оцінити якість комунікації в розподілених командах і слугує інструментом для аналітичного моніторингу цифрової взаємодії. Другий критерій – інтегральний психосоціальний – враховує емоційний стан працівника, рівень його мотиваційної залученості та ступінь когнітивної участі у цифровому середовищі. Цей показник є чутливим до психологічного клімату та дозволяє оперативно реагувати на ризики дезадаптації в умовах дистанційної зайнятості. Використання таких рішень дозволить оптимізувати управління віддаленими командами, підвищити рівень залученості персоналу й забезпечити сталу ефективність організацій в умовах цифрової трансформації.