АУДИТ І КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ У КРАЇНАХ ЄС ТА СВІТУ

Анотація

У статті розглянуто нормативно-правові акти та інші документи та літературні джерела щодо державного контролювання безпечності та якості харчових продуктів у Великій Британії, Німеччині, Франції, США та Японії. Від якості та безпечності харчових  продуктів великою мірою залежить здоров’я кожної нації. В будь-якій країні на державному рівні регулюють вимоги, щодо безпечності та якості продукції й забезпечують їх дотримання. Одним зі способів такого забезпечення є державне контролювання. У статті проаналізовано практики контролювання якості та безпечності харчових продуктів у США, Німеччині, Франції, Великій Британії та Японії. Виявлено собливості, що у практиці контролювання якості та безпечності харчових продуктів у вивчених країнах є як спільні правила, так і особливі. В усіх країнах контроль за якістю і безпечністю харчових продуктів здійснюють державні органи. В усіх країнах під час контролювання особливу увагу звертають на достовірність марковання продукції. За неправильне марковання передбачено заборону реалізації продукції, вилучення з обігу або знищення особливо небезпечної, а у Франції та США – навіть кримінальну відповідальність.  Основну відповідальність за небезпечну харчову продукцію в усіх країнах несуть виробники або постачальники продукції, які надали її в обіг. У США та Японії обов’язково в маркованні має бути інформація щодо наявності алергенів у харчовому продукті. У США, щоб продукцію виробника можна було постачати для державного замовлення, на підприємстві має бути впроваджено систему управляння якістю згідно з вимогами ISO 9001, а в Японії, щоб одержати дозвіл на виготовлення харчових продуктів, необхідно довести, що забезпечено належний санітарно-гігієнічний контроль упровадженням системи НАССР. У Німеччині, Великій Британії, Японії контролювання якості та безпечності покладено на органи місцевого самоврядування. У Німеччині на всій території діє програма моніторингу безпечності продукції, що дає можливість відстежувати появу на ринку небезпечної продукції, а також перевіряти дієвість установлених ГДК небезпечних речовин. Наявність «паспортів» на готовий харчовий продукт перевіряють лише у Франції, хоча такий документ у країнах ЄС обов’язковий. У Франції та Японії виняткове значення приділяють освіті школярів з питань безпечності харчових продуктів.