ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ПРИКЛАДІ ПОВНОГО ПЕРЕБОРУ ТА МЕТОДУ ЛИТВАКА-УШАКОВА
DOI:
https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-76-7Ключові слова:
розподілені інформаційні системи, функціональна стійкість, ймовірність зв’язності, параметри графа, переборні методи, програмне забезпечення, алгоритмічна складністьАнотація
На фоні активного розвитку інформаційних систем та збільшення вимог до них зростає різноманітність методів їх проектування, аналізу та технічної реалізації. Дослідження в даному напрямку проводяться досить широкі, а тому виникає все більше найрізноманітніших аспектів, які слід вивчити. Однак, попри велику кількість тем та проблем, які вивчаються, їх можна умовно поділити на дві категорії: технічні та теоретичні. До першої групи, як правило, відносяться дослідження, пов’язані з розробкою технічного забезпечення інформаційних систем. Попри це, не менш важливими є проблеми більш теоретичного характеру, які, в свою чергу, вивчають задачі оптимального розміщення та розподілу засобів, встановлення їх кількості, надійності системи, тощо.
Одним із найбільш актуальних напрямків дослідження в цій сфері є оцінка різних критеріїв та показників функціональної стійкості системи. Під функціональною стійкістю розуміють можливість системи бодай частково виконувати основні функції на фоні негативного впливу ззовні. До основних її показників відносять так звану ймовірність зв’язності, яка представляє собою ймовірність обміну повідомленнями між абонентами мережі. На фоні цього розроблено ряд як точних, так і наближених методів обрахунку цієї ймовірності. Однак, кожен з них має свої переваги та недоліки, а тому постає питання в їх порівнянні.
Особливий практичний інтерес виникає навколо того питання, який краще використовувати складніший, але точний метод обрахунку ймовірності передачі даних між абонентами чи простіший, але наближений? З цією метою в даній роботі проводиться порівняльний аналіз відомих методів, а саме методу повного перебору та методу Литвака-Ушакова. Наведено загальну їх суть та на конкретному прикладі демонструється їх використання. Розглянуто їх переваги та недоліки по відношенню один до одного та робиться загальний висновок щодо специфіки їх застосування.