ВИМІРЮВАЛЬНА ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА В ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ БАР’ЄРІВ ДОСТУПНОСТІ ВЕБРЕСУРСІВ НА ОСНОВІ АНАЛІТИКИ ДАНИХ

Тетяна СІЧКО, Дар’я АФАНАСЬЄВА, Ігор ЧАСТОКОЛЕНКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті представлено комплексне аналітичне дослідження бар'єрів доступності вебресурсів для осіб з порушеннями зору та когнітивними особливостями. Емпірична основа дослідження складається з трьох відкритих наборів даних: Web Accessibility Compliance Dataset, який містить результати автоматизованих аудитів загальнодоступних вебресурсів; Dataset for Global Web Accessibility Assessment of National Libraries' Websites, що охоплює доступність вебсайтів 73 національних бібліотек; а також щорічного звіту WebAIM Million Report, який забезпечує глобальний контекст аналізу мільйона найбільш відвідуваних вебсайтів. Аналіз виконано за допомогою інструменту MS Power BI з використанням дескриптивної статистики, частотного та порівняльного аналізу.

БЕЗЕТАЛОННА ТА АДАПТИВНА КОМПЕНСАЦІЯ ДРЕЙФУ В СЕНСОРНИХ МЕРЕЖАХ МОНІТОРИНГУ АЕРОЗОЛЬНИХ ЧАСТИНОК

Ольга МАРКІНА, Максим МАРКІН — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У даній статті розглянуто методи компенсації похибок у розподілених сенсорних мережах бюджетних PM2,5-датчиків, призначених для моніторингу якості повітря в приміщеннях і міському середовищі. Основною метою дослідження є розробка та експериментальна перевірка безеталонних і адаптивних підходів до калібрування, спрямованих на зменшення міжвузлових систематичних зсувів, корекцію нелінійності передавальних характеристик і компенсацію темпорального дрейфу в умовах обмеженої доступності еталонних вимірювань. Проведено експериментальні дослідження на мережі з дванадцяти сенсорних вузлів PMS5003 у контрольованому лабораторному середовищі з варійованими аерозольними концентраціями та стабілізованими параметрами температури і вологості.

У статті представлено просторові карти розподілу концентрації PM2,5 та часові ряди вимірювань до і після застосування різних методів компенсації. Аналіз результатів показав, що адаптивні нейромережеві підходи та методи самокалібрування забезпечують більш стійке зменшення похибки та згладжування мережевих артефактів порівняно з класичними лінійними і поліноміальними моделями, особливо в умовах прояву дрейфу та змін експлуатаційного середовища.

Запропонована методика сприяє підвищенню достовірності агрегованих показників сенсорної мережі та може бути використана для підтримки інженерних рішень у системах екологічного моніторингу, інтелектуальних будівлях і міських інформаційно-вимірювальних платформах.

МОДУЛЬНА АРХІТЕКТУРА ТА СТЕК СЕРВІСІВ LORAWAN-СИСТЕМИ ДЛЯ ТЕЛЕМЕТРІЇ ТА МОНІТОРИНГУ ТЕПЛИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Лілія БЕШТА, Катерина СЕРГЄЄВА — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті представлено розробку та експериментальну перевірку локальної системи веб-моніторингу на базі технології LoRaWAN, орієнтованої на використання в тепличних та подібних інфраструктурних об’єктах. Запропоновано мікросервісну архітектуру, розгорнуту в середовищі Docker на одноплатному комп’ютері або сервері, що забезпечує автономність, локальне зберігання даних і незалежність від хмарних платформ. Система включає ChirpStack як LoRaWAN-сервер, InfluxDB для зберігання часових рядів та Grafana для візуалізації даних. Систематизовано ключові параметри оцінки якості радіоканалу (RSSI, SNR, fCnt) та визначено їх допустимі значення для внутрішнього середовища. Експериментальні дослідження підтвердили стабільність зв’язку на відстанях до 300 м за наявності перешкод, відсутність втрат пакетів і коректність обробки телеметрії. Отримані результати засвідчують придатність запропонованої архітектури для практичного впровадження автономних IoT-систем моніторингу.

АРХІТЕКТУРА IоT-ШЛЮЗУ ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ З ПЛАТФОРМАМИ ЦИФРОВИХ ДВІЙНИКІВ

Олександр ОСОЛІНСЬКИЙ, Іван ЦЮПА, Діана ЗАГОРОДНЯ, Владислав ПОЙДИЧ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено особливості забезпечення якості обслуговування (QoS) в IoT edge-gateway, реалізованому на ресурсно-обмеженій платформі Raspberry Pi, у контексті застосування в системах цифрових двійників. Обґрунтовано доцільність переходу від cloud-only підходу до edge-архітектур для зменшення затримок, мережевого навантаження та підвищення стійкості до перебоїв зв’язку. Розроблено та реалізовано прототип IoT-шлюзу, який забезпечує приймання телеметрії від сенсорних вузлів (ESP32/Arduino), буферизацію, збереження та доступ до даних через API.

Запропоновано методику оцінювання впливу режимів збереження телеметричних даних на показники QoS шлюзу, зокрема на затримку збереження, пропускну здатність та рівень втрат. Для експериментального дослідження сформовано контрольований профіль навантаження в діапазоні частот 1–10 Гц із використанням стабільного генератора телеметрії. Оцінювання виконано на основі статистичних характеристик затримок (середнє значення, медіана, p95, p99).

Проведено порівняльний аналіз двох стратегій збереження даних: синхронного (sync) та пакетного (batch). Встановлено, що режим sync забезпечує низьку та стабільну затримку збереження на рівні близько 1.6 мс у всьому дослідженому діапазоні частот, тоді як режим batch зменшує інтенсивність дискових операцій, але призводить до зростання затримки до сотень мілісекунд і формування верхніх перцентилів на рівні близько 1 секунди.

Отримані результати показують, що режим збереження є визначальним фактором QoS IoT edge-gateway і повинен обиратися залежно від вимог прикладної системи: мінімальна затримка оновлення стану або оптимізація використання ресурсів. Запропонована методика та реалізований стенд можуть бути використані для подальших досліджень і практичного налаштування edge-вузлів у платформах цифрових двійників.

ТАКСОНОМІЯ ФАКТОРІВ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ В ПОБУТОВИХ ЕНЕРГОСИСТЕМАХ НА ОСНОВІ КОНЦЕПЦІЇ ЦИФРОВОГО ДВІЙНИКА

Владислав ЛОСЬ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано систематизовану таксономію факторів невизначеності в побутових енергосистемах у контексті впровадження технології цифрового двійника (Digital Twin, DT). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення енергоефективності житлового сектору та інтеграції відновлюваних джерел енергії в умовах стохастичних процесів. На основі аналізу фахової літератури ідентифіковано та розмежовано чотири фундаментальні виміри невизначеності: поведінковий, технічний, генераційний та ринковий.
Поведінковий вимір охоплює непередбачуваність споживання, технічний – похибки вимірювань та деградацію обладнання. Генераційний вимір аналізує волатильність відновлюваних джерел енергії, а ринковий – динаміку тарифів. Для кожного виміру визначено джерела виникнення, кількісні показники впливу та методи їх подолання через алгоритмічну адаптацію. Методологія дослідження базується на поєднанні математичного моделювання та методів інтелектуального аналізу даних, що дозволяє мінімізувати вплив випадкових чинників на точність прогнозів.
Оригінальним внеском статті є матриця впливу кожного типу невизначеності на ключові функції цифрового двійника. Зокрема, досліджено кореляцію факторів із процесами неінвазивного моніторингу навантаження (NILM), що дозволяє здійснювати декомпозицію споживання без встановлення додаткових датчиків. Окрему увагу приділено прогнозуванню локальної генерації та інтелектуальній оптимізації поточних енергетичних потоків у режимі реального часу.
Виявлено два системних ланцюги взаємозалежності факторів невизначеності, що мають принципове значення для проектування адаптивних систем керування енергією в оселі (HEMS). Ці ланцюги демонструють, як похибки в окремих сегментах даних кумулятивно впливають на стійкість моделі. Результати статті формують теоретичну базу для розробки гібридних методів побудови цифрових двійників домогосподарств. Запропоновані підходи створюють основу для впровадження предиктивного сервісу та підвищення автономності енергосистем у структурі Smart Grids.

СЕСІЙНА ПАМ’ЯТЬ ТА СТИСКАННЯ КОНТЕКСТУ ДЛЯ ГЕНЕРУВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ У МЕСЕНДЖЕРАХ З НИЗЬКИМИ ЗАТРИМКАМИ

Юрій МОЧЕРНЮК, Андрій МОКРИЦЬКИЙ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У роботі запропоновано швидку архітектуру для фактичної генерації відповідей у месенджерах — сесійна пам’ять із керованим стисканням, гібридний (BM25 + вектори) пошук із повторним ранжуванням та оптимізації інференсу. Експерименти на відкритих і анонімізованих діалогах показали збереження/покращення якості (nDCG@k, Recall@k, людські й автоматизовані оцінки), зниження затримки й внесок компонентів за результатами абляції.

МЕТОДИКА АДАПТАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ПАРАМЕТРІВ МІЖБЛОКОВИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ З’ЄДНАНЬ

Олег БУКОВСЬКИЙ, Сергій ВИСЛОУХ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто питання налаштування автоматизованої системи контролю параметрів міжблокових електричних з’єднань для різних типів кабельних джгутів. Актуальність роботи зумовлена тим, що силові, сигнальні та комбіновані кабельні джгути мають різну структуру електричних кіл, різні контрольовані параметри, різний рівень чутливості до дефектів і різні вимоги до швидкодії та достовірності контролю. За таких умов використання єдиного універсального режиму перевірки не завжди забезпечує раціональне поєднання точності, повторюваності, продуктивності та надійності прийняття рішення щодо технічного стану виробу.

Метою роботи є розроблення методики адаптації автоматизованої системи контролю, яка дає змогу астановлювати параметри вимірювального циклу, порогові значення, режими контролю та алгоритмічне оброблення вимірювальної інформації до конструктивних і електричних особливостей конкретного типу кабельного джгута. Запропонована методика передбачає послідовне формування еталонної структури з’єднань за таблицею електричних з’єднань, визначення складу контрольованих параметрів, вибір режимів перевірки опору жили, опору замикання та опору ізоляції, встановлення допустимих меж, вибір алгоритмічного профілю оброблення даних, а також проведення первинної перевірки, калібрування та періодичного підтвердження працездатності системи.

У роботі обґрунтовано доцільність переходу від фіксованого режиму контролю до налаштовуваних профілів, орієнтованих на конкретні групи кабельно-провідникової продукції. Такий підхід дозволяє використовувати одну апаратну конфігурацію системи для контролю різних типів виробів без зміни її структури, забезпечити простежуваність результатів, зменшити вплив суб’єктивного фактора оператора та підвищити стабільність контролю в умовах виробничого застосування. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої методики під час впровадження, налаштування та експлуатації автоматизованих систем контролю кабельно-провідникової продукції.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ ХАРАКТЕРИСТИК КОМПОЗИТНИХ МАТЕРІАЛІВ НЕЙРОННИМИ МЕРЕЖАМИ

Петро СТУХЛЯК, Олег ВЕРБИЦЬКИЙ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

Запропонвано підхід зі створення автоматизованої самонавчальної системи для забезпечення повниго циклу розробки та досліджень композитів при обробці вхідних експериментальних даних для прогнозування оптимального складу інгредієнтів матеріалу.

Використання вказаної системи забезпечить високі експлуатаційні характеристики розроблених полімерних епоксикомпозитних метеріалів і покриттів різного фунційного призначення на їхній основі для механізмів і машин.

КЕРУВАННЯ РЕЖИМАМИ РОЗПОДІЛЬНИХ МЕРЕЖ З ІНТЕГРОВАНОЮ СОНЯЧНОЮ ГЕНЕРАЦІЄЮ: РОЗРОБКА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО МЕТОДУ ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ЕНЕРГОСИСТЕМИ УКРАЇНИ

Петро РАЙТЕР, Валентин ВАСЕЧКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У цьому дослідженні розглядаються ключові виклики, пов’язані з інтеграцією масштабних розподілених енергетичних ресурсів (DER), зокрема фотоелектричних (PV) систем, у низьковольтні (0,4 кВ) розподільчі мережі України в умовах переходу до децентралізації енергетики, спричиненого війною. Швидке поширення побутових просумерів суттєво змінило динаміку функціонування традиційних слабких сільських мереж. Аналізуючи реальні експлуатаційні дані від 23 просумерів в Івано-Франківській області за липень 2024 року, дослідження встановило, що високий активний опір у лініях 0,4 кВ у поєднанні зі значним введенням активної потужності призводить до серйозного підвищення напруги (VR). Емпіричні результати показують, що 66,7% низьковольтних просумерів стикаються з VR, що перевищує 10%, що загрожує дотриманню стандарту якості електроенергії EN 50160. Крім того, було виявлено виражену асиметрію: лише 21,7% критичних просумерів генерують 105% сукупної пікової потужності, що спричиняє найсерйозніші порушення в мережі. Для пом'якшення цих проблем без надмірного обмеження енергії пропонується інноваційний адаптивний алгоритм управління на основі пріоритетів «вольт-ватт/BESS». Цей підхід класифікує просумерів на три групи (A, B, C) на основі їхнього коефіцієнта експорту. Для просумерів високого ризику (категорія A) алгоритм надає пріоритет диспетчеризації систем акумулювання енергії в батареях (BESS) для поглинання надлишкової генерації. Якщо BESS недоступні, застосовується суворе регулювання зниження напруги та потужності. Для просумерів із помірним впливом (категорія B) використовується м’якший профіль обмеження, тоді як категорія C залишається під пасивним моніторингом. Ця ієрархічна стратегія управління забезпечує підтримку прийнятних рівнів напруги в мережі, мінімізуючи при цьому примусове обмеження активної потужності. Запропонований алгоритм представляє масштабоване, економічно ефективне рішення для операторів розподільчих систем, що дозволяє керувати двонаправленими потоками електроенергії та підвищити стійкість мережі.

АДАПТИВНЕ ЗМЕНШЕННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ В БАГАТОКАНАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ СИСТЕМАХ МОНІТОРИНГУ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

Уляна ПАНОВИК, Роман ГІДЕЙ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено проблему зменшення невизначеності в багатоканальних інформаційно-вимірювальних системах моніторингу виробничих процесів. Запропоновано математично обґрунтований алгоритмічний підхід до мінімізації інтегральної невизначеності агрегованої оцінки на основі коваріаційного аналізу та адаптивного перерозподілу ваг вимірювальних каналів. Розроблено алгоритм реалізації підходу в режимі реального часу, який може бути інтегрований у програмний контур наявних систем без зміни їх апаратної архітектури.

Ефективність запропонованого підходу оцінено через імітаційно-аналітичне моделювання з використанням синтетичних даних, що відповідають типовим метрологічним характеристикам сенсорів. Отримані результати демонструють суттєве зменшення стандартної невизначеності та середньоквадратичної похибки порівняно з традиційним рівномірним зважуванням. Розроблений підхід може бути застосований у PLC/SCADA та edge-рішеннях для підвищення достовірності вимірювальної інформації та забезпечення стійкості систем до деградації окремих каналів.

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ УТВОРЕННЯ СИГНАТУР БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

Віктор КОРНЄЄВ, Іван БЕРНЕВЕК, Олег ЯРЕМКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

В роботі проаналізовано особливості формування радіочастотних сигнатур безпілотних літальних апаратів (БПЛА), встановлено основні чинники, що впливають на їх структуру та інформативність. Розглянуто методи визначення сигнатур на основі аналізу розсіяння електромагнітних хвиль у різних частотних діапазонах, а також досліджено залежність сигнатури від геометричної форми об’єкта та електрофізичних властивостей матеріалів конструкції. Проведено аналіз радіофону БПЛА як сукупності власних електромагнітних випромінювань каналів керування, телеметрії та передачі даних. Розглянуто часові характеристики сигналів, зокрема міжпакетні інтервали, статистичні параметри та автокореляційні властивості послідовностей, що використовуються як додаткові ознаки для ідентифікації. Введено індекс активності сигналу та ентропійні характеристики для кількісної оцінки інтенсивності та структурної складності сигналів. Проаналізовано зміну параметрів радіочастотної сигнатури БПЛА в залежності від фаз польоту, включаючи режими очікування, передстарту, активного польоту, зависання, автономного режиму та посадки. Встановлено, що кожному режиму відповідає характерна комбінація частоти передачі, потужності сигналу та часової структури, що формує унікальні сигнатурні ознаки. Розглянуто підходи до створення еквівалентних сигнатур за допомогою пасивних та активних методів, зокрема із використанням DRFM та SDR-технологій. Проаналізовано способи реалізації пристроїв формування сигнатур на основі сучасних протоколів зв’язку, таких як LoRa, DSSS/CDMA, ExpressLRS та Crossfire, а також методи генерації синтетичних часових послідовностей сигналів. Наведено графічне та діаграмне відображення процесу зміни радіочастотної сигнатури БПЛА залежно від режимів функціонування, з детальним описом параметрів сигналу.

МЕТОД КЛАСИФІКАЦІЇ ТРАНЗАКЦІЙ І ОКРЕМИХ ТРАНЗАКЦІЙНИХ ПАТЕРНІВ НЕЙРОМЕРЕЖЕВИМИ ЗАСОБАМИ ЗА РІВНЕМ БЕЗПЕЧНОСТІ У СИСТЕМАХ БЛОКЧЕЙН

В'ячеслав АСКЕРОВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У роботі розроблено апаратно-програмний метод класифікації транзакцій і окремих транзакційних патернів нейромережевими засобами за рівнем безпечності у системах блокчейн, орієнтований на керування допуском і режимами передконсенсусної обробки без модифікації базових механізмів консенсусу. Метод функціонує у виділеному позаланцюговому довіреному контурі оцінювання ризику та формує транзакційний профіль як узгоджене подання структурних, часових і контекстних ознак, придатне до подальшої криптографічної фіксації. Нейромережевий модуль трансформерного типу обчислює ризик-оцінку транзакції, а стабільність прогнозу оцінюється методом Monte Carlo Dropout, що забезпечує кероване врахування невизначеності як параметра протокольної політики. На основі ризик-оцінки та невизначеності виконується інженерне зонування транзакцій на зони «White», «Gray» і «Black» з формуванням протокольної директиви стандартної обробки, посиленої верифікації або карантинного режиму з відкладеним включенням. Окремо підтримується аналіз транзакційних патернів як повторюваних топологічно-часових мотивів у графі переказів із агрегацією їх характеристик у часовому вікні та формуванням патерн-орієнтованих керувальних сигналів. Для забезпечення доказовості й відтворюваності результатів реалізовано журналювання рішень у вигляді підписаних записів із криптографічними зобов’язаннями на ознаки та криптографічним зв’язуванням записів у ланцюг. Експериментальну перевірку проведено на «Elliptic Data Set» (Bitcoin) з використанням розміченої підвибірки 46 564 транзакцій та розширеного профілю 188 ознак. Отримано тестові значення ROC-AUC 0.9207 та AUPRC 0.7588; політика зонування забезпечує ескалацію 0.8596 ризикових транзакцій на підвищені режими контролю при навантаженні 0.3155, а мікробенчмарк накладних витрат підтверджує зниження середньої вартості передконсенсусної обробки на 57.98% відносно суцільної посиленої верифікації. Практична цінність полягає у реалізації ризик-орієнтованого керування ресурсами верифікації та аудиту рішень у блокчейн-вузлі.

ВПЛИВ ПРОМПТІВ НА СТРАТЕГІЧНУ ПОВЕДІНКУ LLM У КЛАСИЧНИХ ІГРАХ

Роман ШАПТАЛА — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розглядається питання, чи можна лише зміною формулювання системного промпту (фреймінгом) керувати стратегічними рішеннями LLM у класичних іграх при незмінній матриці виграшів. Проблема має як наукове, так і практичне значення: якщо поведінку LLM можна суттєво змінювати редагуванням промпту без зміни правил гри, виникає ризик маніпуляції та потенційного шахрайства, коли одна сторона може налаштувати промпти під вигідну собі поведінку. Метою дослідження є емпірична перевірка цієї гіпотези на чотирьох канонічних іграх - дилемі в’язня, полюванні на оленя, грі суспільного блага та грі ультиматуму - при чотирьох типах промптів: контролюючий (раціональна максимізація виграшу), кооперативний, конкурентний та етичний.

Експерименти передбачали проведення матчів у форматі LLM проти LLM з однаковими типами промптів для обох гравців; для кожної комбінації гри та типу проводилася серія матчів з обмеженою кількістю раундів. Результати показують чітку залежність поведінки від фреймінгу: при кооперативному формулюванні спостерігається повна кооперація в дилемі в’язня та полюванні на оленя, високий середній внесок у грі суспільного блага та найвищі пропозиції в ультиматумі. При контролюючому та конкурентному типах промптів кооперація в двох перших іграх мінімальна або нульова, внесок у суспільне благо практично дорівнює нулю, пропозиції в ультиматумі найнижчі. Етичний фреймінг дає проміжні результати.

Отримані дані підтверджують, що формулювання промпту суттєво пов’язане зі зміною стратегічної поведінки в усіх чотирьох іграх при незмінних виграшах. Це має безпосереднє відношення до виявлення ризиків маніпуляції при впровадженні LLM у переговори, торги та багатоагентні системи.

СТОХАСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОТИБОРСТВА «АТАКА–ЗАХИСТ» ДЛЯ ТЕСТУВАННЯ БЕЗПЕКИ ВЕБЗАСТОСУНКІВ НА ОСНОВІ НАВЧАННЯ З ПІДКРІПЛЕННЯМ

Андрій ПРИТУЛА, Леонід КУПЕРШТЕЙН — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті запропоновано стохастичну модель протиборства «атака–захист» для тестування безпеки вебзастосунків на основі навчання з підкріпленням. Актуальність роботи зумовлена зростанням складності сучасних вебзастосунків і адаптивним характером кіберзагроз, для яких статичні графи атак і односторонні моделі тестування не враховують активної реакції захисту та часової динаміки компрометації. Проведений аналіз наявних підходів показав, що більшість моделей розглядає лише атакувальну або лише захисну сторону, не використовує час до компрометації як основний критерій оптимізації та формує надмірно великі простори станів, що ускладнює аналіз адаптивних сценаріїв. На відміну від односторонніх моделей, підхід реалізовано у вигляді двоагентної марковської гри, у якій одночасно враховуються дії агента тестування та захисного агента в спільному просторі станів із двобічною функцією винагороди, орієнтованою на час до компрометації, а політика навчається ризик-чутливим методом навчання з підкріпленням, що спрямовує пошук на короткі критичні траєкторії. Модель використовує агреговане подання системних компонентів як агрегацію графа атак, побудованого засобами Meta Attack Language, і стохастичне задання початкових умов, що дозволяє зменшити розмірність простору станів і забезпечити обчислювальну керованість аналізу. Результати емпіричної перевірки на наборах даних ToN-IoT і CIC-IDS2017 показали, що запропонована модель скорочує середній час до компрометації на 34,7–37,7% порівняно з класичними графами атак, а розмірність фактично відвіданого простору станів зменшує у 8–12 разів, що пришвидшує аналіз сценаріїв і поліпшує масштабованість. Активна поведінка захисту дозволяє оцінювати не лише факт, а й часові характеристики компрометації. Отримані результати доцільно використовувати як формальну основу адаптивних засобів тестування безпеки вебзастосунків у середовищах із частковою спостережуваністю та змінними параметрами захисту.

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛЯ ДЕФОРМАЦІЙ КУКСИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ НА ОСНОВІ МАТРИЧНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ВИМІРЮВАЛЬНИХ ДАНИХ

Ілля РУДКОВСЬКИЙ, Наталія СТЕЛЬМАХ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто проблему автоматизованого визначення поля деформацій кукси нижньої кінцівки на основі контактних вимірювань і матричного опрацювання експериментальних даних. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення точності індивідуального проєктування протезів, оскільки традиційні методи визначення параметрів кукси переважно описують її геометричну форму, проте не повною мірою враховують деформаційний відгук тканин під дією локального навантаження.

Запропоновано підхід, за якого поверхню кукси подано як дискретну множину контактних точок, що відповідають коміркам матричної вимірювальної системи. Для кожного випадку локального навантаження формується вектор переміщень усіх контактних точок, а сукупність таких векторів об’єднується в матрицю експериментальних даних. Після нормування за величиною прикладеного тиску ця матриця інтерпретується як матриця взаємного впливу, що описує просторово розподілений деформаційний відгук поверхні.

На основі отриманого матричного подання запропоновано метод реконструкції геометрії кукси та оцінювання локальних деформаційних характеристик. Розроблений підхід може бути використаний як математична основа для створення автоматизованих систем аналізу кукси та подальшого проєктування індивідуальних протезів.

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАПИЛЕННЯ АНТИФРИКЦІЙНИХ ПОКРИТТІВ НА ОСНОВІ НАНОСТРУКТУРОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ

Олександр ЛЕВИНСЬКИЙ, Федір КЕРДАНЬ, Петро ЛАМБОВ, Олег КНЯЗЄВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті представлено систематизоване дослідження інноваційних методів формування наноструктурованих антифрикційних покриттів для забезпечення зниження тертя та зносу робочих поверхонь деталей, що працюють в умовах інтенсивних навантажень, високих температур та агресивного середовища. Наноструктуроване покриття характеризується унікальними властивостями на міжфазному рівні, як то високою твердістю, зносостійкістю, корозійною стабільністю та здатністю до рівномірного розподілу механічного навантаження. Це забезпечує не лише продовження ресурсу технічних вузлів, але й зниження витрат на технічне обслуговування. Розглянуто шість основних методів нанесення покриттів: фізичне та хімічне осадження з парової фази, електрохімічне осадження, лазерне наплавлення, золь-гель синтез та розпилювальні методи. Для кожного методу описано принцип дії, діапазон керованих параметрів, а також наведено перелік цільових функцій, що використовуються при математичному моделюванні процесу. Показано, що ефективність синтезу залежить від вибору оптимального поєднання технологічних змінних, типу підкладки та функціонального призначення готового виробу. У роботі обґрунтовано доцільність багатокритеріального підходу до оптимізації процесу нанесення наноструктурованого покриття, який враховує морфологічні та фізико-механічні властивості шару, в також експлуатаційні обмеження, енергоспоживання, економічну доцільність та екологічну безпеку. Запропонована методика дозволяє адаптувати процес формування наноструктурованих покриттів до умов конкретного виробництва з урахуванням вимог стандартів безпеки, сертифікації та сталого розвитку. Результати можуть бути застосовані у високотехнологічних галузях і слугують основою для подальших досліджень у сфері наноматеріалів, машинобудування та експлуатації складних технічних систем.

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ДЖЕРЕЛА ВИПРОМІНЮВАННЯ НА БАЗІ ІНТЕГРУЮЧОЇ СФЕРИ З КОСИНУСНИМИ ВИПРОМІНЮВАЧАМИ

Леонід МІХЕЄНКО, Віктор ШИШКІН — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розроблено математичну модель дифузного випромінювача на базі інтегруючої сфери із застосуванням світлодіодних джерел випромінювання, індикатриса яких апроксимується косинусною функцією. Запропонований підхід спрямований на підвищення точності аналізу процесів формування просторового розподілу яскравості та спектральних характеристик випромінювання, що є важливим для калібрування сучасних оптико-електронних систем, цифрових відеокамер, фотометричних і радіометричних вимірювальних комплексів. На основі методу послідовних відбиттів отримано аналітичні співвідношення, які враховують форму індикатриси світлодіодних джерел, геометричні параметри інтегруючої сфери, коефіцієнт дифузного відбиття внутрішнього покриття, розміри вихідної апертури та внесок окремих порядків відбиття у формування сумарної освітленості. Проведено аналіз впливу ступеня спрямованості випромінювання світлодіодів, коефіцієнта відбиття покриття та конструктивних параметрів інтегруючої сфери на вихідну яскравість і просторову однорідність сформованого світлового поля. Встановлено, що звуження індикатриси випромінювання забезпечує підвищення яскравості вихідної апертури, однак водночас зростають вимоги до точності розміщення джерел випромінювання та характеристик дифузного покриття. Сформульовано практичні рекомендації щодо вибору типу світлодіодів, матеріалу внутрішнього покриття, кількості джерел випромінювання та способу регулювання їхнього режиму роботи під час проектування високостабільних дифузних випромінювачів. Для перевірки адекватності запропонованої моделі розроблено експериментальний прототип дифузного випромінювача на базі інтегруючої сфери зі світлодіодами CREE XML-L2. Результати експериментальних досліджень підтвердили узгодженість із теоретичними розрахунками та засвідчили можливість формування просторово однорідного й стабільного поля яскравості за компактних габаритів конструкції. Отримані результати можуть бути використані під час проектування калібрувальних джерел випромінювання для прецизійної фотометрії, радіометрії та метрологічного забезпечення сучасних оптико-електронних систем.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕСТУВАННЯ ВЕБДОДАТКІВ

Дмитро ЧУЗОВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджується застосування методів штучного інтелекту для автоматизації тестування сучасних вебдодатків на базі React та Angular. Проаналізовано сучасні підходи до використання великих мовних моделей для генерації тестового коду та комп'ютерного зору (Computer Vision) для візуального тестування інтерфейсів. Запропоновано гібридний підхід, що поєднує можливості LLM для інтелектуальної генерації тестових сценаріїв з методами комп'ютерного зору для виявлення візуальних дефектів та функціональних помилок. Описано технічну реалізацію експериментального фреймворку на базі Python, Playwright, OpenAI API та OpenCV. Проведено експериментальну перевірку на тестових SPA-додатках, що демонструє ефективність запропонованого підходу для автоматизації тестування динамічних інтерфейсів.

РОЗРОБКА ЧАТ-БОТА ДЛЯ АРБІТРАЖУ ТРАФІКУ З ІНТЕГРОВАНОЮ СИСТЕМОЮ ЗАОХОЧЕНЬ У ВИГЛЯДІ ЦИФРОВИХ КОЇНІВ

Юрій ЛУК’ЯНЧУК, Лев БОЙКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті висвітлено результати створення спеціалізованого чат-бота, призначеного для оптимізації щоденних операцій у командах, що працюють у сфері арбітражу трафіку. До складу програмного рішення вбудовано механізм мотивації персоналу на основі внутрішньої віртуальної валюти – коїнів. Архітектура розробленого чат-бота ґрунтується на засадах асинхронного програмування з використанням фреймворку Aiogram та документо-орієнтованої системи керування базами даних MongoDB. У роботі наведено функціональні та структурні моделі системи, зокрема UML-діаграми класів і компонентів, а також блок-схеми основних алгоритмів. Виконано порівняльний аналіз наявних аналогічних рішень, таких як ZeyBot, Everbot, Standuply та Karma Bot, на основі чого обґрунтовано вибір технологічного стеку. Результати проведеного тестування засвідчили стабільну роботу розробленого застосунку в умовах навантаження, наближених до реальних сценаріїв використання. Окрему увагу приділено питанням захисту інформації та перспективам інтеграції елементів штучного інтелекту для підвищення ефективності системи.

ОГЛЯД ПІДХОДІВ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРАНТІЙ ПРОДУКТИВНОСТІ В РЕЖИМІ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ В СИСТЕМАХ МАШИННОГО НАВЧАННЯ НА ПЕРИФЕРІЇ

Павло ЗАЯЦЬ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

Ця стаття представляє структурований і комплексний огляд підходів, спрямованих на забезпечення гарантій реального часу в системах машинного навчання на периферії. У ній висвітлюється поступовий перехід навантажень штучного інтелекту від централізованих хмарних інфраструктур до периферійних середовищ, де дані генеруються та обробляються локально. Хоча такий перехід покращує затримки, використання пропускної здатності та конфіденційність даних, він також створює суттєві виклики через обмежені обчислювальні ресурси периферійних пристроїв.

Основним внеском дослідження є розробка багаторівневої таксономії, яка структурує існуючі підходи у чотири ключові домени: оптимізація на рівні моделі, планування на рівні системи, адаптація під час виконання та спільне проєктування апаратного і програмного забезпечення. Кожен із цих рівнів вирішує різні аспекти проблеми забезпечення обмежень реального часу. Методи на рівні моделі спрямовані на зменшення обчислювальної складності за допомогою таких підходів, як квантування, проріджування та ефективне проєктування архітектур. Системні стратегії забезпечують своєчасне виконання завдань завдяки алгоритмам планування та механізмам розподілу ресурсів. Адаптація під час виконання передбачає динамічне коригування параметрів для підтримання продуктивності за змінних умов, тоді як спільне проєктування апаратного і програмного забезпечення узгоджує алгоритми з можливостями базового обладнання.

У статті підкреслюється, що жоден окремий підхід не є достатнім для гарантування роботи в реальному часі. Натомість наголошується на необхідності інтеграції кількох підходів для досягнення балансу між точністю, затримкою та енергоефективністю. Такий цілісний підхід є особливо важливим для критично важливих систем, де порушення часових обмежень може призвести до відмови всієї системи. Загалом дослідження пропонує чітку концептуальну рамку та цінні практичні висновки для проєктування надійних систем машинного навчання на периферії з гарантіями реального часу.

РОЗРОБКА НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ДЛЯ ОЦІНКИ ПАРАМЕТРІВ СТОХАСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ШУМІВ У СИГНАЛІ АКСЕЛЕРОМЕТРА

Сергій ЛАКОЗА, Євген СТЕПАНОВ, Олег ДАНЧУКОВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

МЕМС-акселерометри широко застосовуються у багатьох прикладних задачах, проте вони характеризуються значними випадковими та систематичними похибками. Це обмежує їх точність у реальних умовах експлуатації Сучасні роботи у сфері калібрування та оцінювання параметрів акселерометрів спрямовані на підвищення автономності, адаптивності та стійкості до зовнішніх впливів. Проте вони, зазвичай, обмежуються умовами навчання або ресурсами апаратного забезпечення. Це формує потребу розробки методів оцінювання, здатних працювати в умовах високої невизначеності, з обмеженою інформацією та з процесами принципово стохастичними по своїй природі. Для цих задач актуальними є алгоритми машинного навчання, які здатні моделювати нелінійні залежності, враховувати часові та частотні властивості шумових процесів.

У статті розроблена нейронна мережа для оцінки параметрів стохастичних процесів у сигналі акселерометра. Розглянуто питання розробки та моделювання роботи такої нейронної мережі. У нейронній мережі застосовано архітектуру, яка одночасно обробляє часову та спектральну інформацію. Розроблена модель нейронної мережі має дві паралельні гілки: часову та спектральну. Після окремої роботи результати кожної з гілок об’єднуються у спільний латентний простір і подаються на фінальний регресор, який оцінює параметри моделі шумових сигналів. У якості моделі стохастичних процесів обрано гаусівсько-марківські процеси. У роботі описані питання щодо навчання розробленої нейронної мережі, надано рекомендації щодо генерації навчальних даних. Для підвищення стабільності та ефективності навчання використовується два стандартні механізми оптимізації процесу тренування – EarlyStopping та ReduceLROnPlateau. Це дозволяє підвищити якість збіжності, зменшити ризик перенавчання та забезпечити отримання моделі з високими узагальнюючими властивостями. Отримана модель нейронної мережі продемонструвала здатність ефективно оцінювати параметри стохастичних процесів, що формують випадкові шуми МЕМС-акселерометрів.

ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЩОДО ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКІВ І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ІТ-ПРОЄКТАМИ

Ольга КРАВЧУК — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено можливості впровадження технологій штучного інтелекту в процеси управління ІТ-проєктами з метою підвищення ефективності прогнозування ризиків та оптимізації управлінських рішень. Проаналізовано сучасні підходи до управління ІТ-проєктами та визначено їх обмеження в умовах високої невизначеності та динамічності середовища. Розглянуто застосування методів машинного навчання, аналітики даних і нейронних мереж для ідентифікації, оцінювання та прогнозування ризиків.

Запропоновано концептуальну модель інтеграції штучного інтелекту в систему управління ІТ-проєктами, яка включає рівні збору та обробки даних, аналітичний рівень, рівень інтерпретації результатів і рівень прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано доцільність використання AI для переходу від реактивного до проактивного управління проєктами.

Практичне значення дослідження підтверджено на прикладі впровадження запропонованого підходу в діяльність ІТ-компанії ТОВ «Європейська Регіональна Агенція». Встановлено, що використання AI дозволяє знизити рівень ризиків, підвищити точність планування, оптимізувати використання ресурсів та покращити якість управлінських рішень.

Отримані результати можуть бути використані для розробки інтелектуальних систем підтримки управління ІТ-проєктами та вдосконалення методів ризик-менеджменту в умовах цифрової трансформації.

CУБ'ЄКТИВНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ЧАСТОТНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СЛУХУ НА ВИМІРЮВАННЯ ГУЧНОСТІ ЗВУЧАННЯ АУДІОКОНТЕТУ

Олександа КОЛЬЦОВА, Руслан ХІВРЕНКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті наведено результати розширеного експериментального дослідження (на основі суб’єктивно- статистичних експертиз) впливу частотних властивостей слуху на сприйняття гучності аудіоконтенту різних жанрів. Дослідження є продовженням роботи щодо доцільності модифікації другого ступеня попередньої фільтрації в алгоритмі вимірювання гучності, регламентованому в Рекомендації ITU-R BS.1770-5. На відміну від попереднього експерименту, в якому приймали участь 20 слухачів, у даній роботі кількість учасників збільшено до 50 осіб, що дозволило підвищити статистичну достовірність результатів і звузити довірчі інтервали. Суб’єктивно-статистичну оцінку помітності змін гучності проведено при корекції рівня сигналу в області частот вище 1 кГц відповідно до кривої рівної гучності 60 фон (Флетчера–Мансона), псофометричної кривої, та В-кривої. Помітність зміни гучності перевищує, або близька до 50% у випадках використання кривої рівної гучності 60 фон та псофометричної кривої, що свідчить про значущість частотної корекції у діапазоні вище 1 кГц. Отримані результати підтверджують висновок про доцільність урахування частотної залежності чутливості слуху у середньо- та високочастотній області звукового діапазону при вдосконаленні алгоритмів об’єктивного вимірювання гучності програм мовлення.

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ТА КОМПЮТЕРНА ПРОГРАМА РОЗВ’ЯЗАННЯ ОБЕРНЕНОЇ ЗАДАЧІ КІНЕМАТИКИ НАВЧАЛЬНОГО РОБОТА-МАНІПУЛЯТОРА

Руслан БЕЛЗЕЦЬКИЙ, Геннадій МИДИНСЬКИЙ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті подано математичний опис методу розв’язання оберненої задачі кінематики навчального робота-маніпулятора та запропоновано алгоритм визначення його узагальнених координат на основі заданого положення й орієнтації робочого органа. Розроблений підхід також дозволяє обчислювати просторові координати об’єктів відносно базової системи координат, що забезпечує коректне позиціонування маніпулятора у робочому просторі. Запропонований метод може бути використаний під час аналізу, проєктування та програмування робототехнічних систем різного призначення.

Суть методу полягає у формуванні системи кінематичних рівнянь та чисельному розв’язанні прямої задачі кінематики для кожної ланки робота-маніпулятора з наперед заданою точністю. Після цього обчислюється похибка як сума відхилень між заданими та розрахованими координатами. Значення узагальнених координат робота визначаються шляхом мінімізації цієї похибки та досягнення максимального наближення до заданого положення робочого органа. Запропонований підхід забезпечує однозначний розв’язок оберненої задачі кінематики для тих конструкцій маніпуляторів, для яких отримання точного аналітичного розв’язку є неможливим або суттєво ускладненим.

Показано, що використання чисельних методів дає змогу досягати заданої точності результатів та адаптувати алгоритм до різних кінематичних схем. На основі запропонованого алгоритму розроблено комп’ютерну програму, яка забезпечує автоматизоване визначення координат для орієнтації робота відносно об’єкта або, навпаки, визначення координат об’єкта за відомим положенням робота.

У статті описано принцип функціонування програмного забезпечення та наведено фрагменти програмного коду, що реалізують обчислення координат.

ВИЯВЛЕННЯ ШКІДЛИВОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТИПУ ПРОГРАМИ-ВИМАГАЧІ В ОПЕРАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ WINDOWS

Наталія ПЕТЛЯК, Сергій МОСТОВИЙ, Ростислав ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ, Сергій ЛАЗАРЕНКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто актуальну проблему виявлення шкідливого програмного забезпечення типу програм-вимагачів. У контексті стрімкого зростання складності кіберзагроз та поширення fileless-атак, традиційні сигнатурні методи дедалі частіше демонструють недостатню ефективність, що обумовлює потребу у впровадженні більш гнучких та інтелектуальних систем виявлення. У роботі проведено комплексний огляд сучасних підходів до детектування програм-вимагачів, включаючи сигнатурні, поведінкові та гібридні рішення. На основі виявлених переваг і недоліків існуючих методів, запропоновано гібридну модель виявлення програм-вимагачів у середовищі операційної системи Windows, що поєднує динамічний моніторинг з машинним навчанням. Основою класифікації є ансамбль із двох моделей: Random Forest та Support Vector Machine із радіальним базисним ядром для виявлення нетипових відхилень. Механізм зваженого голосування дозволяє забезпечити баланс між точністю та чутливістю системи. На формальному рівні поведінка кожного процесу описується у вигляді вектора ознак. Вектори нормалізуються до інтервалу [0,1] і подаються на вхід класифікатора, який оцінює ймовірність шкідливості процесу. У разі перевищення порогового значення ініціюється блокування або ізоляція потенційно небезпечного процесу.

ОПТИМІЗАЦІЯ ЗБЕРІГАННЯ ДАНИХ В СИСТЕМАХ ТА ЗАСОБАХ ПРОТИДІЇ КОМП’ЮТЕРНИМ АТАКАМ З УРАХУВАННЯМ ІСТОРИЧНОГО АСПЕКТУ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Вадим ПАЮК, Богдан САВЕНКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто задачу підвищення ефективності функціонування систем і засобів протидії комп’ютерним атакам за рахунок удосконалення процесів обробки та оптимізації даних у підсистемах пам’яті. Актуальність дослідження обумовлена постійним зростанням обсягів даних кібермоніторингу, підвищенням складності сучасних комп’ютерних атак та необхідністю забезпечення оперативного доступу до релевантної інформації для своєчасного виявлення загроз і прийняття рішень щодо протидії їм.

Метою роботи є розроблення методу оптимізації даних на основі самонавчання засобів підсистеми пам’яті систем і засобів протидії комп’ютерним атакам, який забезпечує адаптивне управління структурою, розміщенням і використанням інформаційних ресурсів в умовах динамічної зміни параметрів інформаційного середовища.

Запропонований метод, на відміну від існуючих підходів, забезпечує комплексну оптимізацію початкових, накопичених, використаних даних та даних обманних систем із урахуванням критеріїв ресурсної ефективності, структури даних, шарового розміщення, апаратно-мережного розподілу та специфіки функціонування систем кіберзахисту. Це дозволяє зменшити надлишковість інформаційних масивів, підвищити швидкодію доступу до критично важливої інформації та покращити інформативність інформаційного середовища.

Для оцінювання ефективності методу проведено експериментальні дослідження, у межах яких проаналізовано вплив рівня оптимізації даних на час доступу до критичної інформації, швидкість реагування системи на комп’ютерні атаки та точність їх виявлення. Результати експериментів підтвердили наявність стійкої залежності між рівнем оптимізації даних та інтегральними показниками ефективності системи протидії комп’ютерним атакам.

Отримані результати підтверджують, що використання запропонованого методу забезпечує підвищення швидкодії доступу до релевантних даних, скорочення часу реагування на загрози та покращення точності виявлення комп’ютерних атак. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованого методу як складової адаптивної архітектури обробки даних у сучасних системах і засобах кіберзахисту.

Перспективними напрямами подальших досліджень визначено розроблення архітектури засобів та методу вибору даних у системах захисту корпоративних мереж.

АЛГОРИТМІЧНА КОРЕКЦІЯ «ЕФЕКТУ БАТЧУ» В ETL-КОНВЕЄРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ПЛАТФОРМИ ОПРАЦЮВАННЯ ГЕТЕРОГЕННИХ БІОМЕДИЧНИХ ДАНИХ

Вадим МАЦІЄВСЬКИЙ, Тетяна НІКІТЧУК — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто етап первинної обробки даних у складі ETL-конвеєра інтелектуальної платформи для опрацювання біомедичних показників, що агрегує дані з розподілених сенсорних мереж (IoT-пристроїв, медичних моніторів) та публічних репозиторіїв (MIMIC-III, PhysioNet). Обґрунтовано, що ключовим архітектурним викликом при об'єднанні гетерогенних джерел є «ефект батчу» – системний зсув розподілу даних, зумовлений технічними факторами (інструментальна похибка, умови середовища, міжлабораторна варіативність), а не фізіологічним станом пацієнта. Запропоновано математичну модель корекції на основі алгоритму ComBat, що враховує адитивні та мультиплікативні ефекти батчу за допомогою емпіричного методу Байєса, з окремим виділенням матриці клінічних коваріат (вік, стать, ІМТ, хронічні діагнози) для збереження біологічно значущої варіативності. Наведено порівняльний аналіз методів усунення «ефекту батчу» (Z-score, квантильна нормалізація, ComBat, денойзинг, Batch Normalization) та методів імпутації пропущених значень (Mean/Median, KNN, MICE, LOCF/NOCB, MissForest, GAIN) із зазначенням програмних бібліотек їх реалізації. Запропоновано архітектурне рішення – виділення модуля ComBat-корекції в окремий мікросервіс етапу первинної обробки даних, що дозволяє динамічно адаптувати платформу до нових типів сенсорів без перенавчання основної моделі.

МУЛЬТИГРАФОВА МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ В КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХ

Віра ТІТОВА, Юрій КЛЬОЦ , Олександр ЧАБАН, Наталія КУПЧИК — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто підхід до формалізованого опису процесів передавання інформації в інформаційних системах на основі моделі елементарних інформаційних потоків. Проведено огляд існуючих рішень у сфері застосування моделей інформаційних потоків для задач інформаційної безпеки та показано обмеження наявних підходів, пов’язані з недостатньою формалізацією каналів передавання інформації. Запропоновано мультиграфову модель елементарних інформаційних потоків, яка враховує гетерогенність каналів взаємодії та дає змогу описувати гетерогенні комп’ютерні системи за допомогою скінченної множини елементів. На прикладі процесу передавання електронної пошти продемонстровано практичне застосування розробленої моделі. Показано, що запропонований підхід може слугувати формальною основою для подальшого аналізу загроз інформаційній безпеці, побудови моделей загроз і формування політики розмежування доступу.

МЕТОД ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИЯВЛЕННЯ РАДІОСИГНАЛІВ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НЕСАНКЦІОНОВАНОГО ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ НАВМИСНИХ ЗАВАД

Юрій ПЕПА, Ігор ДАНИЛОВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У роботі розроблено метод оцінки ефективності виявлення радіосигналів технічних засобів несанкціонованого отримання інформації в умовах навмисного впливу змішаних завад. Показано, що застосування лише класичних показників, таких як ймовірність правильного виявлення та ймовірність хибної тривоги, є недостатнім для повної оцінки функціонування систем радіомоніторингу в умовах нестаціонарних, негаусівських та адаптивних завадових впливів.

Запропоновано систему показників ефективності, яка охоплює класичні, інформаційні та реалізаційні характеристики процесу виявлення. До класичних показників віднесено ймовірність правильного виявлення та ймовірність хибної тривоги; до інформаційних – оцінку відстані Кульбака-Лейблера та коефіцієнт інформаційної розрізнюваності; до реалізаційних – час прийняття рішення та обчислювальну складність. Сформовано інтегральний критерій ефективності методу, який дозволяє здійснювати порівняльне оцінювання різних підходів до виявлення радіосигналів технічних засобів несанкціонованого отримання інформації.

Розроблено математичне представлення процесу оцінювання ефективності виявлення радіосигналів в умовах дії адитивних, мультиплікативних та імпульсних завад та обґрунтовано доцільність використання інформаційного критерію Кульбака-Лейблера, як узагальненого показника розрізнюваності статистичних гіпотез, щодо наявності або відсутності небезпечного радіосигналу. Проведено порівняльний аналіз запропонованого підходу з енергетичним детектором, CFAR-процедурою та методом 2D-LH.

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ЗНИЖЕННЯ ВЛАСНОГО ШУМУ МІКРОФОНА ДЛЯ СИСТЕМ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗВУКУ

Максим КОТ, Михайло СТЕПАНОВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У роботі проведено порівняльний аналіз методів шумопридушення: вейвлет перетворення, RLS фільтрації та методів спектрального віднімання (за амплітудою та потужністю). Експериментальне дослідження виконувалося шляхом моделювання адитивної суміші ідеального сигналу, який взятий з датасету ESC-50 і належить до категорії “engine”, та білого шуму з фіксованим відношенням сигнал/шум (SNR) на рівні 16.51 дБ. Оцінка якості очищення сигналу проводилася за двома критеріями: приріст метрики SNR та відносне зменшення середньоквадратичної похибки (MSE), розраховане відносно зашумленого сигналу. Результати моделювання показали, що найкращі показники відновлення форми сигналу забезпечує RLS фільтр, який підвищив SNR на 11.51 дБ. Метод вейвлет перетворення показав покращення на 5.09 дБ, тоді як методи спектрального віднімання за потужністю та амплітудою забезпечили приріст на 5.2 дБ та 3.75 дБ відповідно. Моделювання продемонструвало, що зашумлення знижує точність розпізнавання з еталонних 90,61% до 62,57% у класифікатора (навченого на датасеті ESC-50). Застосування RLS фільтра дозволило збільшити точність до 90,16%, що є найкращим результатом серед розглянутих методів. Вейвлет перетворення (з налаштуваннями агресивного шумопридушення) забезпечило точність 80,61%. Методи спектрального віднімання виявилися менш ефективними для задачі класифікації, показавши результат на рівні 65,02% (за потужністю) та 64,7% (за амплітудою).

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ОБРИС МЕТОДУ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ДИСКРЕТНИХ СИСТЕМ ФАЗОВОЇ СИНХРОНІЗАЦІЇ З КОМБІНОВАНИМ РЕГУЛЮВАННЯМ У СУПУТНИКОВИХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

Василь ВОЛОШИН, Лариса ДАКОВА — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті систематизовано наукові підходи до підвищення точності дискретних систем фазової синхронізації з комбінованим регулюванням у супутникових телекомунікаційних системах. Розглянуто вплив шуму, доплерівського зсуву, внутрішніх негативних факторів цифрової реалізації та перехідних режимів на фазову помилку. Узагальнено інваріантний підхід до зменшення перехідної складової фазової помилки, змінну структуру розімкненого зв'язку, багатокритеріальну оптимізацію параметрів контуру та застосування адаптивних фільтраційних методів. Виділено аспекти, які в наявних наукових роботах розглянуті, але не вирішені у повному обсязі, і запропоновано узагальнену модель синтезу методу підвищення точності. Показано, що ефективний синтез має одночасно враховувати середньоквадратичну фазову помилку, перехідну складову, час встановлення, запас стійкості, вплив внутрішніх факторів та вимоги до ймовірності бітової помилки.

БЕЗПЕКА ЗМІННИХ СЕРЕДОВИЩА AWS LAMBDA: РОЗСЛІДУВАННЯ ІНЦИДЕНТУ, МАСОВИЙ АНАЛІЗ ОБЛІКОВИХ ДАНИХ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ЇХ РОТАЦІЇ У ХМАРНИХ СЕРЕДОВИЩАХ AWS

Дмитро МУХА — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

AWS Lambda є домінувальною платформою безсерверних обчислень, яка щомісяця виконує понад трильйон викликів функцій у корпоративних хмарних середовищах. У статті досліджено критичну та недостатньо вивчену поверхню атаки - розкриття облікових даних у відкритому вигляді через API GetFunction сервісу Lambda. За наявності у зловмисника високопривілейованих облікових даних AWS кожна змінна середовища, збережена безпосередньо в конфігурації розгорнутих функцій Lambda, стає негайно доступною під час єдиного автоматизованого сканування. Наведено криміналістичну реконструкцію реального інциденту, у якому скомпрометований кореневий ключ доступу уможливив ексфільтрацію облікових даних із приблизно 1000 функцій Lambda протягом 50 хвилин. Атака охопила паролі баз даних, ключі платіжних систем, секрети підписання JWT та облікові дані сторонніх сервісів, що загалом становило повну компрометацію облікової поверхні застосунку. У роботі представлено структуровану методологію розслідування на основі журналів AWS CloudTrail, відкритий інструментарій для масової класифікації облікових даних за шаблонами імен без розкриття їхніх значень, а також матрицю пріоритезації ротації (P0–P3). Обґрунтовано пріоритетний механізм ротації та міграції секретів відповідно до найкращих практик безпеки AWS, зокрема перенесення секретів зі змінних середовища до AWS Secrets Manager із їх отриманням під час «холодного» старту та кешуванням у середовищі виконання. Розглянуто також посилення політик IAM та превентивні засоби виявлення (GuardDuty, AWS Config, CloudWatch, сканування секретів). Отримані результати демонструють, що зберігання секретів у змінних середовища Lambda є системною архітектурною вразливістю, яка потребує організаційного усунення поза межами ротації окремих облікових даних та координації на рівні організації.

ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ СИГНАЛІВ ЧАСТОТНИХ СЕНСОРІВ У ВУЗЛАХ БЕЗПРОВІДНИХ МЕРЕЖ

Олександр ОСАДЧУК, Максим ЗАВАЛЬНЮК — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто та запропоновано підхід до вирішення задачі підвищення точності вимірювання та зниження енергоспоживання у вузлах безпровідних сенсорних мереж (БСМ), що використовують первинні перетворювачі з частотним вихідним сигналом. Традиційні підходи до інтеграції БСМ із хмарними платформами (Sensor-Cloud) стикаються з проблемою обмеженого енергетичного бюджету автономних вузлів. Використання частотних сенсорів дозволяє виключити з тракту обробки енергоємні аналого-цифрові перетворювачі, однак висуває специфічні вимоги до алгоритмів вимірювання частоти на стороні мікроконтролера. Встановлено, що класичний метод безпосереднього рахунку частоти є неефективним для низькочастотних сигналів, оскільки вимагає тривалого часу активності процесора, що призводить до пропорційного (лінійного) зростання енергоспоживання та вносить недопустимі затримки у передачу даних. Для вирішення цієї проблеми обґрунтовано доцільність застосування методу вимірювання періоду (зворотного рахунку) у поєднанні з алгоритмами периферійних обчислень (Edge Computing). Запропоновано використання простої лінійної регресії (методу найменших квадратів) для обробки масиву часових міток фронтів сигналу безпосередньо на мікроконтролері. Це дозволяє суттєво знизити вплив фазового джитеру та апаратних шумів компаратора на загальну похибку квантування без необхідності збільшення часу вимірювання. Проведено математичне та імітаційне моделювання запропонованих алгоритмів у середовищі Python. Показано, що регресійна оцінка частоти зменшує дисперсію похибки обернено пропорційно кореню квадратному з кількості вибірок, забезпечуючи стабільну роздільну здатність у широкому діапазоні частот. Додатково проаналізовано вплив обраного методу вимірювання на загальний енергетичний баланс вузла при використанні легких прикладних протоколів передачі даних (MQTT-SN та CoAP). Встановлено, що перенесення обчислювального навантаження на сенсорний вузол (агрегація даних) та використання подієво-орієнтованої моделі відправки повідомлень дозволяє багаторазово зменшити обсяг переданого радіотрафіку. Результати дослідження можуть бути використані при проектуванні автономних інформаційно-вимірювальних систем тривалого функціонування.

ПОРОГИ ТОЧНОСТІ ЧАСОВОЇ СИНХРОНІЗАЦІЇ ДЛЯ РІЗНИХ РІВНІВ ІНТЕГРАЦІЇ В МУЛЬТИСЕНСОРНИХ СИСТЕМАХ РАДІОМОНІТОРИНГУ

Володимир ДРУЖИНІН, Ольга БОНДАРЕНКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено, яким чином точність часової синхронізації між сенсорними вузлами впливає на ймовірність прийняття хибного рішення у мультисенсорній системі радіомоніторингу. Обґрунтовано, що рівень інтеграції сенсорних потоків є структурним параметром системи, який визначає часовий масштаб, що обмежує допустиму похибку синхронізації: на рівнях локальних рішень та ознак цим масштабом є тривалість символу або інтеграційного вікна, а на рівні первинних спостережень – період несучої частоти, який на радіочастотах коротший на кілька порядків.

Для двосенсорної BPSK-моделі первинної когерентної інтеграції аналітично виведено залежність ймовірності помилки від середньоквадратичного відхилення похибки синхронізації та підтверджено її моделюванням Монте-Карло. Точнісні режими наявних стандартів розподілу часу (NTP, IEEE 1588 PTP, GNSS-дисципліновані генератори, White Rabbit) орієнтовно зіставлено з рівнями інтеграції, для яких вони придатні. Отримані результати дозволяють вибирати точність синхронізації разом із алгоритмом інтеграції на етапі проєктування мультисенсорної системи.

РОЗРОБЛЕННЯ, КЕРОВАНЕ ТЕСТУВАННЯМ, ПОСИЛЕНЕ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ: ПІДХІД ДО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ТА ВАЛІДАЦІЇ ТЕСТІВ

Владислав ПЕЧЕНЕНКО, Олена ГРІНЕНКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У дослідженні розглянуто інтеграцію підходів штучного інтелекту (ШІ) у методологію розроблення, керованого тестуванням (Test-Driven Development, TDD), з метою підвищення якості, релевантності та супроводжуваності автоматизованих тестів. Попри те, що TDD залишається одним із найпоширеніших підходів гнучкої інженерії програмного забезпечення, його практичне застосування може обмежуватися значними витратами часу на ручне проєктування тестів, складністю виявлення нетривіальних граничних випадків і зростанням вартості супроводу тестів у великих програмних кодових базах.

Запропоновано стратегію TDD, посилену штучним інтелектом, яка поєднує методи машинного навчання, великі мовні моделі та оброблення природної мови для інтерпретації вимог, формування тестів, виявлення ділянок коду, схильних до дефектів, і оптимізації тестових наборів. На відміну від повністю автономних сценаріїв тестування, запропонований підхід зберігає провідну роль розробника. ШІ розглядається як інтелектуальний помічник, здатний пропонувати варіанти тестів, ранжувати ризикові сценарії, виявляти прогалини в тестовому покритті та підтримувати ухвалення рішень щодо рефакторингу, тоді як остаточна валідація залишається під контролем фахівця.

У статті подано практичний робочий процес реалізації підходу на прикладі модуля відновлення пароля ASP.NET Core, визначено доцільні методи для кожного етапу та систематизовано способи інтеграції ШІ у традиційний цикл Red–Green–Refactor. Розглянуто переваги, обмеження та організаційні аспекти впровадження, а також сформовано відповідність між етапами TDD і можливостями штучного інтелекту. Очікуваними результатами застосування запропонованого підходу є пришвидшення первинного генерування тестів, ширше охоплення граничних і негативних сценаріїв, ефективніше визначення пріоритетів верифікації та зниження довгострокових витрат на супровід програмного забезпечення.

Обґрунтовано, що результативність TDD, посиленого штучним інтелектом, залежить від якості вхідних даних, контрольованості згенерованих результатів і ретельної експертної перевірки з боку розробника. Отримані результати можуть бути корисними для дослідників і практиків у сфері тестування програмного забезпечення з підтримкою ШІ, інтелектуальної інженерії програмного забезпечення та модернізації процедур забезпечення якості програмних продуктів.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ АРХІТЕКТУРНИХ МЕТРИК ПІД ЧАС ЕВОЛЮЦІЇ ПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ CI/CD

Олексій МАКЄЄВ, Наталя КРАВЕЦЬ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

Забезпечення архітектурної якості програмних систем в умовах безперервного розвитку є актуальним завданням сучасної програмної інженерії. Роботу присвячено розробці методу кількісного оцінювання метрик еволюційної архітектури програмних систем в умовах безперервної інтеграції та доставки (CI/CD). Запропоновано підхід до побудови узагальненої функції придатності, що агрегує шість структурних метрик якості - порушення SpotBugs, критичні порушення, покриття рядків тестами, запахи коду, щільність дублювання рядків та порушення Checkstyle - в єдину кількісну оцінку, що обчислюється автоматично при кожному виконанні CI/CD-конвеєра. Конвеєр нормалізує кожну компоненту шляхом порівняння поточного значення метрики з базовим значенням основної гілки, що зберігається у хмарній базі даних. Вагові коефіцієнти метрик визначено відповідно до класифікації пріоритетів характеристик якості за стандартом ISO/IEC 25023, де надійність, тестованість та супроводжуваність отримують відносні пріоритети відповідно. Розроблено алгоритм інтеграції процесу оцінювання архітектурних метрик у CI/CD-конвеєр на базі GitHub Actions, що забезпечує своєчасне виявлення ознак деградації архітектури при кожному pull request та за розкладом для основної гілки. Проведено експериментальну перевірку підходу на реальній монолітній системі на основі Java/Spring Boot у межах 12 контрольованих сценаріїв, що охоплюють покращення, деградацію та нейтральні зміни архітектурної якості. Статистичний аналіз підтвердив здатність функції придатності розрізняти якісно різні типи архітектурних змін. Порівняння з механізмом SonarQube Quality Gate показало перевагу запропонованого методу: на відміну від бінарного сигналу «пройдено/не пройдено», функція придатності кількісно визначає напрям та величину варіабельності архітектурних метрик і уникає хибнопозитивних результатів при суто структурному рефакторингу.

МЕТОДИКА ПОБУДОВИ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ОБ’ЄКТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ

Євгенія ІВАНЧЕНКО, Олександр ТУРОВСЬКИЙ, Микола РИЖАКОВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розроблено ризик-орієнтовану методику побудови системи безпеки об’єкта інформаційної діяльності для роботи з інформацією з обмеженим доступом. Методика узгоджує системний контур кіберзахисту з фізичним та інженерно-технічним контуром об’єкта, охоплює класифікацію інформації, визначення меж довіри, аналіз ризиків, формування цільового профілю, реалізацію контролів, підготовку доказової бази, незалежне оцінювання, авторизацію та безперервний контроль. Запропоновано аналітичні показники притаманного і залишкового ризику, зваженого покриття вимог, повноти доказів та інтегральної готовності. Показано, що кількісні оцінки мають застосовуватися разом із блокуючими критеріями та експертною перевіркою. Практичне застосування продемонстровано на умовному сценарії обробки службової інформації; наведено матрицю відповідальності RACI та річну послідовність упровадження. Наукова новизна полягає у формалізації наскрізного зв’язку «ризик — вимога — реалізація — доказ — рішення про авторизацію» для системного та фізичного контурів ОІД. Результати придатні для планування впровадження, внутрішнього аудиту й підготовки до незалежного оцінювання. Запропоновані формули мають методичний, а не нормативний статус.

МОДЕЛІ БАГАТОРІВНЕВОГО КОНТРОЛЮ СТАНУ НАДІЙНОСТІ БАЗОВОЇ СТАНЦІЇ БЕЗПРОВІДНОЇ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ

Богдан ЗАЛЕВСЬКИЙ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

Розроблено модель багаторівневого контролю стану надійності базової станції безпровідної телекомунікаційної мережі. Поточний технічний стан подано впорядкованою множиною рівнів надійності, які описуються апріорними ймовірностями та щільностями розподілу контрольованих діагностичних показників. Як узагальнений показник використано апостеріорну ймовірність належності стану до відповідного рівня. Обґрунтовано комбінований усічений послідовний метод, у якому рішення може бути прийняте раніше граничної кількості вимірювань, а за відсутності достатньої достовірності процедура завершується у визначений момент із вибором рівня за критерієм максимуму апостеріорної ймовірності. Отримано аналітичні співвідношення для показника завершення контролю, мінімально достатньої кількості вимірювань і порогів прийняття рішення. Доведено однозначність класифікації та завершення процедури за скінченної кількості спостережень. Запропонована модель придатна для оперативного моніторингу базових станцій за показниками готовності, відмов, температурного режиму, живлення, радіотракту та якості передавання.

СТАТИСТИКА СЕГМЕНТІВ РІВНЯ ПАЛИВА З ІНТЕРПОЛЯЦІЄЮ ПРОПУСКІВ

Даніїл ІВАЩЕВ, Володимир ГЕРАСИМОВ, Анатолій КОРОЛЬ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті представлено результати комплексного статистичного аналізу телеметричних даних маневрових тепловозів, отриманих бортовими системами моніторингу. Об'єктом дослідження є часові ряди рівня палива, швидкості руху та потужності дизель-генераторної установки, предметом — методи відновлення цілісності таких рядів і їх подальшої сегментації. Роботу зосереджено на обробці вимірювальних даних. Розглянуто проблему відновлення пропущених значень у часових рядах за допомогою методів лінійної інтерполяції. Проведено загальний аналіз суцільного масиву даних обсягом 4 898 881 хвилинних вимірювань за парком із шести локомотивів. Для контролю нефізичних стрибків сигналу спільно застосовано дискретну швидкість зміни рівня палива та фільтр із гаусовим ваговим вікном. Окремо встановлено, що 97 494 відліки лежать нижче відомого порогового рівня заповнення бака; такі відліки замінено інтерпольованими значеннями. Встановлено, що інтерполяція мікророзривів тривалістю до 10 хвилин, а таких випадків 325, відновлює неперервність ряду рівня палива, тоді як для 53 макророзривів із максимальною тривалістю до 195 діб наскрізна інтерполяція не застосовується. Визначено статистичні характеристики розподілу рівня палива: коефіцієнт асиметрії ряду становить від -0,510 до -0,247, ексцес — від 2,14 до 4,35. Після відновлення цілісності ряду масив розділено на 67 855 експлуатаційних сегментів, серед яких ідентифіковано 280 заправок. Мікророзриви становлять лише 0,022 % масиву. Контрольними експериментами показано, що відновлення значно більшої частки відліків — 2,0 % масиву, точок нижче відомого порогового рівня заповнення бака змінює кількість сегментів на 0,015 % і заправок — лише на одну; гіпотетичне пряме відновлення саме мікророзривів (0,022 % масиву) змінює кількість сегментів на 0,079 % і заправок — також лише на одну.

АНАЛІЗ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОФІЛІВ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ

Денис ОСТАПЕЦЬ, Олексій СУХОМЛИН — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

В роботі проведено порівняльний аналіз сучасних методів штучного інтелекту для автоматизації процесу формування функціональних профілів захищеності (ФПЗ) інформації. Розглянуто можливості застосування самоорганізуючих карт Кохонена, великих мовних моделей (LLM), експертних систем, генетичних алгоритмів та нечіткої логіки. Оцінку методів виконано за критеріями адаптивності, інтерпретованості результатів, складності реалізації та залежності від навчальних даних. Визначено ключові недоліки традиційних підходів, зокрема високий суб’єктивізм та вплив людського фактора. За результатами дослідження обґрунтовано доцільність впровадження гібридного підходу, який поєднує експертну систему як логічне ядро та LLM як інструмент інтерпретації результату, що дозволяє підвищити точність та об’єктивність проектування систем захисту.

ОЦІНЮВАННЯ ДІАГНОСТИЧНОЇ ЗНАЧУЩОСТІ КОЕФІЦІЄНТІВ РОЗРІДЖЕНОГО ПОДАННЯ СФІГМОГРАМИ В СИСТЕМАХ ТЕЛЕМОНІТОРИНГУ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ

Юлій БОЙКО, Сергій ПІДЧЕНКО, Іван ШВЕЦЬ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

В роботі розв'язано задачу кількісного оцінювання діагностичної значущості окремих коефіцієнтів розрідженого подання сфігмограми — сигналу, що є носієм інформації про психофізіологічний стан особи з посттравматичним стресовим розладом. Експериментальну базу становить власна вибірка з тринадцяти записів сумарною тривалістю близько 14,8 хв, отриманих на вимірювальному каналі з кварцовими п'єзорезонансними апланаційними давачами.

Спектральним аналізом установлено, що реальна смуга сигналу лежить у межах 3,5…11,6 Гц за частоти дискретизації 500 Гц, що відповідає надлишковості оцифрування у 21,6…70,6 раза. Цю надлишковість знято розрідженим поданням на основі дискретного косинусного перетворення з коефіцієнтом стиснення близько 31.

Запропоновано міру діагностичної ваги коефіцієнта, означену як нормовану зважену суму чутливостей положення характерних точок контуру пульсової хвилі до збурення цього коефіцієнта. Обчислювальним експериментом доведено, що енергетичний і діагностичний профілі спрямовані протилежно: близько 94 % сумарної діагностичної ваги припадає на коефіцієнти з номерами вісім і вище, тоді як перші вісім коефіцієнтів, які несуть переважну частину енергії кадру, дають менш ніж 6 % діагностичної ваги. На цій основі сформульовано критерій діагностичної цілісності та його вимірювальну форму.

КОНТРОЛЬ ВИГОТОВЛЕННЯ БАГАТОШАРОВИХ ВУЗЬКОСМУГОВИХ СВІТЛОФІЛЬТРІВ НА КРАТНИХ ДОВЖИНАХ ХВИЛЬ

Наталія ЗАЩЕПКІНА, Олександр ВОЛОШИН — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

Дослідження присвячено проблемі контролю виготовлення багатошарових вузькосмугових світлофільтрів на кратних довжинах хвиль та визначенню похибок, які виникають при виготовленні інтерференційних світлофільтрів методом екстремального контролю. Ця проблема набуває особливої гостроти при нанесенні на підкладки багатошарових покриттів та кратних довжинах хвиль і може спричинити випуск бракованих партій продукту, якщо її не вирішити.

Для ілюстрації наведеної вище похибки, в ході написання статті, було проведено експериментальне нанесення багатошарового покриття Ge на ряд зразків зі скла К8 та виміряно їх геометричну товщину. За допомогою формули Ейрі та методу Сванепула було визначено показник заломлення (n), коефіцієнт поглинання (k) і геометричну товщину плівки (d), на основі яких створено таблицю, що відображає зміну цих показників у залежності від довжини хвилі напилення та дозволяє вивести шукану похибку напилення.

В роботі розглянуто відхилення реальних параметрів світлофільтрів від змодельованих при їхньому виготовленні методом екстремального контролю на кратних довжинах хвиль. Приведено графік, який відображає змодельований цільовий результат. За результатами обчислень виведено відносну похибку напилення, яка є шуканим відхиленням.

В результаті отриманих експериментальних даних було розраховано похибку фіксації шарів напилюваного матеріалу, при напиленні методом екстремального контролю на кратних довжинах хвиль. Було виявлено, що зі збільшенням довжини хвилі напилення та геометричної товщини напилюваного матеріалу ця похибка зменшується. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень та корекції процесу напилення.

БАГАТОЕТАПНИЙ АДАПТИВНИЙ АЛГОРИТМ ДЕТЕКЦІЇ СЕРЦЕВИХ ТОНІВ ТА ОЦІНЮВАННЯ РИТМУ ЗА ДОПОМОГОЮ СЕРІЙНИХ АКУСТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ

Василь ЧИГІНЬ, Артур РИБАЛЬСЬКИЙ, Галина-Ганна ЧАЙКОВСЬКА, Вікторія КРАВЦІВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

Запропоновано багатоетапний адаптивний алгоритм цифрового опрацювання фонокардіограм для серійних акустичних перетворювачів із низьким відношенням сигнал/шум, що дає змогу замінити дороговартісні спеціалізовані медичні сенсори доступними компонентами. Показано, що стратегія підвищення класу вимірювального тракту має аналітичну межу виграшу, оскільки внутрішньосмугова фізіологічна завада не усувається апаратно; тому вдосконалення перенесено з апаратного рівня на алгоритмічний. Алгоритм розв’язує три задачі, що залишилися відкритими у попередніх апаратно-орієнтованих роботах авторів: октавну неоднозначність автокореляційного оцінювання періоду, породжену двома акустичними подіями на серцевий цикл; нестаціонарність ритму в межах запису; ідентифікацію тону S1 у нерозділеній парі S1/S2. Введено індекс октавної неоднозначності і показано, що поріг кратного лага 0,45 відповідає діапазону відношення амплітуд тонів 0,24…4,21, який перекриває фізіологічно можливі значення. Для віконної автокореляції виведено двосторонню умову на довжину вікна, обидві межі якої для типових умов перетинаються в околі 10 с, що обґрунтовує вибір вікна без емпіричного підбору. Детекцію тонів виконано на ансамблевій огинаючій, що поєднує перетворення Шеннона та Гільберта, з локально-адаптивним порогом на основі медіани й міжквартильного розмаху. Показано, що поширене правило «зберігати гучніший пік» вносить у ряд міжударних інтервалів джитер 111…157 мс при частці хибних міток 5…10 %, тобто на порядок більший за фізіологічну варіабельність; замість нього застосовано правило часового пріоритету з бар’єром переваги 1,8. Очищення ритмограми доповнено запобіжником проти хибної «нормалізації» аритмії. Децимація аналітичного тракту до 1 кГц зменшує обчислювальну вартість у 44 рази, додаючи похибку лише 0,41 мс — 0,04 % дисперсії типової ритмограми. Повна складність алгоритму — при навантаженні на процесорне ядро Raspberry Pi 3 менше 3 %, що робить його придатним для крайових обчислень і телемедичного моніторингу в реальному часі.

РОБАСТНИЙ АДАПТИВНИЙ МЕТОД ВИЯВЛЕННЯ АНОМАЛЬНИХ ТРАНЗАКЦІЙ У БАЗАХ ДАНИХ IOT-СИСТЕМ

Микола СТЕЦЮК, Юрій СТЕЦЮК, Василь СТЕЦЮК — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У роботі розглянуто виявлення аномалій безпосередньо в журналі аудиту системи керування базами даних, у якій накопичуються телеметрія, команди та службові події IoT-пристроїв. Запропоновано робастний адаптивний метод, що формує профіль нормальної поведінки окремого пристрою, шлюзу, облікового запису або прикладного сервісу за агрегованими характеристиками SQL-запитів і транзакцій. Інтегральну оцінку аномальності обчислено за регуляризованою робастною відстанню Махаланобіса з оцінюванням центра та коваріації методом Minimum Covariance Determinant. Порогове значення визначено на основі моделі Peaks Over Threshold із узагальненим розподілом Парето, а накопичення слабких тривалих відхилень реалізовано процедурою CUSUM. Експериментальний стенд охоплює детермінований генератор журналу, реляційне сховище агрегованих вікон, модуль виявлення та блок обчислення метрик. На синтетичному журналі з 60 суб’єктами та 28 800 п’ятихвилинними вікнами запропонований метод отримав Precision 86,48 %, Recall 72,32 % та F1 78,77 % за частоти хибних спрацьовувань 0,55 %. Для 16 сценаріїв повільного витоку даних подієва повнота становила 81,25 %, а медіанна затримка виявлення – шість часових вікон. Медіанний час побудови 60 профілів дорівнював 1,10 с; після формування ознак пакетне оцінювання 14 400 вікон тривало 19,90 мс, а 95-й процентиль потокової затримки одного вікна становив 23,3 мкс. Межі вимірювання явно відокремлюють час детектора від накладних витрат штатного аудиту конкретної промислової СУБД.

СПОСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕВНОГО ЗВ'ЯЗКУ МІЖ НЕСТАБІЛІЗОВАНИМИ НАНОСУПУТНИКАМИ В СУЗІР'ЯХ

Глєб ПАРФЬОНОВ, Руслан АНТИПЕНКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто концепцію забезпечення безперервного міжсупутникового зв’язку для нестабілізованих піко- та наносупутників, що функціонують без системи керування орієнтацією та орбітою (ADCS) в умовах хаотичного обертання та орбітального дрейфу. Запропонований підхід базується на використанні багатогранної антенної конфігурації з круговою поляризацією, що забезпечує просторову та поляризаційну інваріантність каналу зв’язку. Як фізичну реалізацію розглянуто систему з кількох антенних елементів, розміщених на гранях платформи типу CubeSat, із послідовною активацією відповідно до алгоритму вибору оптимального напрямку випромінювання. Особливу увагу приділено принципам формування діаграми спрямованості та підтриманню стійкості зв’язку за умов довільної орієнтації апарата. Аналізуються підходи до мінімізації втрат, пов’язаних із поляризаційною невідповідністю. Розглянута модель орієнтована на застосування в малих супутникових угрупованнях, де критичною є автономність та надійність зв’язку без використання активних систем стабілізації.

МЕТОД ЛОКАЛЬНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ КАСКАДНИХ ПЕРЕВАНТАЖЕНЬ ЧЕРГ В ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ

Олександр КОЗЕЛЬСЬКИЙ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті розглянуто задачу раннього виявлення каскадного накопичення повідомлень у послідовностях задач і черг операційних систем реального часу. На відміну від спостереження за окремою чергою, запропонований метод формує локальний підграф після першої небезпечної черги, оцінює швидкості надходження та обробки повідомлень, прогнозує поширення накопичення вздовж ланцюга та враховує можливу зміну режимів роботи системи. У результаті визначається не лише очікувана залишкова затримка, а й імовірність завершення обробки до встановленого граничного строку.

Метод перевірено на імітаційних сценаріях із різною кількістю взаємопов’язаних задач. Порівняння з простим пороговим контролем заповнення черги показало, що запропонований підхід значно краще виявляє майбутні прострочення та забезпечує більший запас часу для реагування. Дворівнева схема попередження дає змогу окремо формувати ранній ризиковий сигнал і критичне повідомлення з кращим співвідношенням між пропущеними подіями та хибними спрацьовуваннями.

Обмеженням дослідження є імітаційний характер перевірки та необхідність задавати максимально допустимий вік повідомлення. Водночас використані вхідні ознаки й критерії не залежать від служб конкретного ядра, що дає змогу застосовувати метод у різних операційних системах реального часу.

РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ ПІДПРОГРАМИ КЕРУВАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ОБРОБКИ НА ФРЕЗЕРНИХ ВЕРСТАТАХ З ЧПК

Мурад Ельшан оглу МУРАДОВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті представлено розробку та впровадження цифрової підпрограми керування, призначеної для підвищення точності обробки на фрезерних верстатах з числовим програмним керуванням (ЧПК). Запропонований підхід інтегрує принципи адаптивного цифрового керування в процес обробки на верстатах з ЧПК шляхом безперервного моніторингу параметрів обробки та компенсації розмірних відхилень, спричинених зношуванням інструмента, тепловими деформаціями, вібраціями та геометричними похибками. Концептуальну оцінку було проведено шляхом порівняння показників процесу обробки до та після впровадження запропонованої підпрограми за чотирма основними критеріями: похибка координат, розмірне відхилення, шорсткість поверхні та час обробки. Отримані результати свідчать, що механізм адаптивної компенсації суттєво підвищує точність обробки, покращує якість поверхні та збільшує ефективність виробництва. Запропонована цифрова підпрограма керування є ефективним рішенням для впровадження інтелектуальних систем обробки на верстатах з ЧПК у межах концепцій Industry 4.0 та Digital Twin.

У дослідженні застосовано комплексний методологічний підхід, який включає аналіз наукової літератури, порівняльний аналіз, концептуальне проєктування системи, математичне моделювання та оцінювання ефективності. Ефективність запропонованого рішення оцінювалася шляхом порівняння показників процесу обробки до та після впровадження за такими критеріями: похибка координат, розмірне відхилення, шорсткість поверхні (Ra) та час обробки. Відсоток покращення кожного показника визначався за допомогою порівняльного аналізу продуктивності.

Наукова новизна дослідження полягає у розробці цифрової підпрограми керування, здатної автоматично компенсувати похибки обробки під час фрезерування на верстатах з ЧПК шляхом адаптивного регулювання параметрів у режимі реального часу. На відміну від традиційних програм ЧПК, що працюють із фіксованими параметрами обробки, запропонований підхід динамічно реагує на зміни, викликані тепловими деформаціями, зношуванням інструмента, вібраціями та геометричними похибками. Інтеграція принципів адаптивної компенсації з технологіями Industry 4.0 та Digital Twin створює ефективну основу для підвищення точності обробки та стабільності технологічного процесу в сучасних виробничих системах з ЧПК.

Запропонована цифрова підпрограма керування має практичне значення для сучасних високотехнологічних виробництв, що потребують високоточної механічної обробки, зокрема в аерокосмічній, автомобільній, медичній та прецизійній промисловості. Її впровадження дозволяє суттєво зменшити похибки обробки, покращити якість поверхні, мінімізувати втрати матеріалу, скоротити потребу в ручному втручанні та підвищити ефективність виробництва. Запропонований підхід може бути інтегрований у наявні системи ЧПК без значних конструктивних змін і сприяє впровадженню інтелектуальних виробничих рішень на основі технологій Industry 4.0, забезпечуючи підвищення якості продукції та зниження виробничих витрат.

Концептуальна оцінка показала, що впровадження запропонованої цифрової підпрограми керування суттєво покращило всі досліджувані показники ефективності процесу обробки. Похибка координат зменшилася з 0,0166 мм до 0,0065 мм, що відповідає покращенню на 60,8 %, тоді як розмірне відхилення скоротилося на 60,0 %. Шорсткість поверхні (Ra) покращилася з 1,80 мкм до 1,12 мкм, що відповідає зменшенню на 37,8 %, а час обробки скоротився з 25,4 хв до 23,1 хв, що забезпечило підвищення ефективності на 9,1%. Отримані результати підтверджують, що адаптивна цифрова компенсація підвищує точність обробки, стабільність технологічного процесу та продуктивність виробництва, сприяючи впровадженню інтелектуальних технологій обробки на верстатах з ЧПК у сучасному промисловому середовищі.

МОДЕЛЬ ОПТИМІЗАЦІЇ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ОСНОВІ ГЕНЕТИЧНОГО ОПТИМАЙЗЕРА І ФІЛЬТРА КАЛМАНА ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РІШЕНЬ

Андрій ШКІТОВ, Наталія ОДРІБЕЦЬ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У сучасних інформаційних та кіберфізичних системах процеси прогнозування та підтримки прийняття рішень функціонують в умовах динамічної зміни параметрів, невизначеності, неповноти даних та значного впливу шумів, що ускладнює забезпечення високої точності оцінювання стану системи. За таких умов традиційні методи прогнозування часто характеризуються недостатньою адаптивністю та зниженням ефективності при роботі в режимі реального часу. У роботі запропоновано інтегровану модель оптимізації та прогнозування динамічних процесів на основі поєднання фільтра Калмана та генетичного оптимайзера. Запропонований підхід орієнтований на підвищення точності прогнозування, адаптивне налаштування параметрів моделі та забезпечення стійкості роботи системи в умовах зашумленості та нестабільності середовища функціонування.

Розроблена модель поєднує механізми рекурсивного оцінювання стану системи з еволюційними методами оптимізації параметрів. Фільтр Калмана використовується для прогнозування стану системи та уточнення оцінених параметрів відповідно до нових вимірювань, тоді як генетичний оптимайзер забезпечує адаптивне налаштування коефіцієнтів моделі та мінімізацію похибки прогнозування. Архітектура запропонованої моделі включає модулі збору та попередньої обробки даних, прогнозування стану системи, оцінювання похибки, адаптивної оптимізації та циклічного коригування параметрів. Для оцінювання ефективності оптимізації використано функцію пристосованості, засновану на мінімізації середньоквадратичної похибки прогнозування.

Експериментальне дослідження проведено для декількох сценаріїв моделювання динамічних процесів із різним рівнем шумів та нестабільності параметрів системи. Запропоновану модель порівняно з класичним фільтром Калмана та традиційними методами оптимізації. Отримані результати підтвердили зменшення похибки прогнозування, підвищення стійкості до шумових впливів та покращення адаптивності моделі до зміни параметрів процесу. Інтегрований підхід забезпечив вищу точність прогнозування при збереженні прийнятного рівня обчислювальної складності.

Практична цінність розробленої моделі полягає у можливості її застосування в системах підтримки прийняття рішень, інтелектуальних системах моніторингу, автономних платформах, сенсорних мережах та вбудованих інформаційних системах. Наукова новизна дослідження полягає у розробленні адаптивної інтегрованої моделі прогнозування, що поєднує рекурсивне оцінювання стану системи та еволюційну оптимізацію параметрів у режимі реального часу.

СТРУКТУРНО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ РЕКОМЕНДАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДБОРУ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ НА ОСНОВІ ОНТОЛОГІЧНИХ ТА СЕМАНТИЧНИХ ОБМЕЖЕНЬ

Марія СОКІЛ, Андрій АНДРУХІВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У роботі запропоновано структурно-математичну модель рекомендаційної системи підбору освітніх ресурсів, що ґрунтується на інтеграції метаданих навчальних дисциплін і бібліотечних фондів. Формалізація моделі передбачає представлення елементів освітнього процесу у вигляді множин об’єктів і системи відношень між ними, а також використання комплексної функції релевантності, яка поєднує семантичну подібність текстових описів, онтологічну близькість між класами та контекстні освітні обмеження.

Семантична складова реалізується через векторне представлення анотацій і ключових слів із застосуванням методів обробки природної мови. Онтологічна складова забезпечує формалізацію ієрархічної структури предметної області, що охоплює навчальні дисципліни та бібліотечні ресурси. Контекстна складова враховує параметри освітнього процесу, зокрема рівень підготовки та рік навчання.

Запропонований підхід дозволяє обмежити простір пошуку релевантними об’єктами, підвищити інтерпретованість результатів рекомендації та забезпечити масштабованість системи в умовах зростання обсягів даних. Отримана модель створює формальну основу для реалізації інтелектуальних рекомендаційних систем у цифровому освітньому середовищі закладу вищої освіти.

ФОРМАЛІЗАЦІЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ КОНВЕЄРІВ ПРОГРАМНИХ КОМПОНЕНТІВ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФІЧНИХ СИГНАЛІВ

Іван СТЕФАНИШИН , Василь ЯЦИШИН — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті запропоновано формалізований підхід до процесу побудови та оптимізації конвеєрів програмних компонентів класифікації ЕЕГ сигналів. Це обумовлено недосконалістю існуючих методів, зазвичай, емпіричних, при визначенні конфігурації конвеєрів, а також відсутністю формалізованої процедури вибору оптимальних програмних компонентів, яка враховує не лише одну конкретну метрику, а множину метрик. Метою роботи є формалізація й оптимізації конвеєрів програмних компонентів як основи їх автоматизованого використання в програмній системі класифікації ЕЕГ-сигналів. У статті для представлення конвеєра запропоновано використати деревовидну орієнтовану графову структуру. Вузли структури відповідають програмним компонентам, а ребра задають допустимі напрями передавання даних між етапами обробки. Для забезпечення ациклічності, допустимої послідовності етапів, сумісності компонентів і структурної завершеності конфігурацій визначено правила побудови структури. Процедура оптимізації передбачає проведення багатометрикового формалізованого оцінювання. До метрик оцінювання входять точність, F1-міра, площа під ROC-кривою та нормалізований час обробки одного зразка. Усі метрики нормуються, приводяться до єдиного напряму мінімізації та об’єднуються у цільову функцію з ваговими коефіцієнтами. Пошук найбільш оптимальної конфігурації конвеєра реалізується методом змішано-цілочислового лінійного програмування. Експериментальна верифікація запропонованих рішень виконана на реальних ЕЕГ-даних моторної активності пальців верхніх кінцівок. У межах побудованої структури сформовано 8 допустимих конфігурацій конвеєра програмних компонентів. За результатами оптимізації конвеєрів для базового сценарію з однаковими вагами метрик є конфігурація “PCA → CNN”. Одержані результати підтвердили коректність запропонованих формалізацій, їх узгодженість між собою та практичну придатність для автоматизованої побудови й оптимізації конвеєрів програмних компонентів класифікації ЕЕГ-сигналів.

ОНТОЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ БАЗИ ЗНАНЬ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СТАНОМ ЗАМКНУТОГО ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Олег ШИНКАРЕНКО, Олексій СІЛАГІН — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

В роботі наведено результати дослідження онтологічного моделювання бази знань системи управління станом водного середовища. У межах дослідження запропоновано модель, що описує процес управління замкнутим водним середовищем. Розроблений підхід передбачає формалізацію предметної області на основі онтологічного моделювання із визначенням ключових сутностей, їх властивостей та взаємозв’язків. Розглянуто інтеграцію даних, отриманих із сенсорів та модулів аналізу зображень, у єдину семантичну структуру. Запропонована модель сприяє підвищенню ефективності моніторингу та керування параметрами водного середовища завдяки семантичній обробці даних і можливості інтелектуального аналізу.

КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ІНФОРМАТИВНОСТІ СЛОВНИКА ОЗНАК ДЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ПРОГРАМНИХ КОДІВ ЛЮДЕЙ ТА ГЕНЕРАТИВНИХ МОДЕЛЕЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Руслан НЕМОВ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

Розглянуто задачу кількісного оцінювання інформативності словника ознак для класифікації програмних кодів за умов поширення генеративних моделей штучного інтелекту (ШІ). Запропоновано нову метрику інформативності словника – кількість моделей-класифікаторів у турнірі, що досягають 100% точності класифікації на рівні вікон та на рівні класів. Метрика розглядається як доповнення до традиційних показників (точність найкращої моделі, середня точність турніру) і характеризує не одну окрему модель, а розподіл якості за усім набором архітектур турніру. Експериментально на датасеті з 12 авторів (10 людей та 2 моделі ШІ) у 4 мовах програмування досліджено 22 серії у трьох сценаріях: внутрішньомовний (4 серії), крос-мовний (10 серій) та розрізнення Людина/ШІ (8 серій). Показано, що додавання символьних крос-зв'язків до базового словника ознак збільшує кількість моделей зі 100% точністю на рівні класів у середньому на +3,23 моделі на серію. Найбільший приріст виявлено у внутрішньомовному сценарії (+6,25 моделі) та у задачі розрізнення Людина/ШІ (+4,38 моделі). Запропонована метрика забезпечує більш детальну характеристику інформативності словника ознак, аніж агрегована середня точність.

МЕТОД ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ УКРАЇНОМОВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ НА ВИЯВЛЕННЯ ПРОПАГАНДИ

Сергій МОСТОВИЙ, Андрій СЕВЕРІН — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У роботі запропоновано метод виявлення пропаганди в коротких україномовних повідомленнях на основі поєднання TF–IDF-ознак із тональними та емоційними індикаторами. Актуальність задачі зумовлена тим, що короткі тексти характеризуються лексичною розрідженістю, неформальним стилем і високою контекстною мінливістю, що знижує ефективність суто лексичних моделей. Запропонований метод формує комбінований простір ознак, у якому TF–IDF-подання доповнюється показниками полярності, емоційної інтенсивності та експресивності повідомлення. Для класифікації використано пасивно-агресивну лінійну модель, придатну для роботи з високорозмірними розрідженими даними. Експериментальна оцінка проводилася шляхом порівняння двох варіантів: базової моделі лише з TF–IDF-ознаками та моделі з додаванням тонального блоку. Результати показали, що використання тональних ознак підвищує recall приблизно на 2,7 %, зберігаючи precision на рівні близько 80 %, а також забезпечує помірне зростання accuracy і F1-score.

АДАПТИВНИЙ МЕТОД НАВІГАЦІЇ РОЮ БПЛА

Валентин ІВАНКОВ, Михайло НОВОТАРСЬКИЙ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджується проблема безпечної навігації рою БПЛА у середовищі з перешкодами, наприклад, будівлями чи рельєфом місцевості. Запропонований адаптивний підхід поєднує високорівневий контролер на основі мережі Петрі та політику руху на основі навчання з підкріпленням. У рамках дослідження було розглянуто застосування методу навігації на основі Proximal Policy Optimization, який забезпечує рух у межах кожного сегмента маршруту, спираючись на результати сканування місцевості лідаром. Натомість керуюча мережа на основі високорівневих мереж Петрі зберігає повноваження щодо контролю послідовності етапів завдань, розподілу ресурсів та аварійного повернення в разі несправності. Структура мережі відносно попередньо розробленої моделі не змінюється, тому встановлені раніше властивості зберігаються, а умови переходів обчислюються за положенням БПЛА у просторі. Проведено аналіз поширених методів навчання, які використовуються для подібних задач, а також виконано навчання та моделювання в середовищі ROS 2/Gazebo для рою з 10 БПЛА. У дослідженні використовувалися два середовища, згенеровані на основі реальних даних про висоти та забудову. Навчання політики проводилося у середовищі зі складнішим рельєфом та щільнішою забудовою. Ефективність методу після перенесення було оцінено за двома критеріями: надійністю навігації та здатністю до узагальнення. Результат навченої політики становив 90 % досягнень цілі та 5 % зіткнень у раніше невідомому тестовому середовищі, і повний цикл завдання було успішно виконано.

ПОРІВНЯННЯ ШВИДКОДІЇ РЕАЛІЗАЦІЙ ЯВНОГО МЕТОДУ ЕЙЛЕРА ДЛЯ АНСАМБЛЮ ТРАЄКТОРІЙ СИСТЕМИ РАКЛІДЖА В MATLAB

Олександр РАЗОВИЙ, Олег ГОЛЕВИЧ — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

Швидкодія обчислення значень великих ансамблів незалежних траєкторій динамічних систем обмежується не лише швидкістю власне обчислень, але й організацією паралельної роботи, зберіганням проміжних станів системи і передаванням даних між рівнями пам'яті. У попередніх дослідженнях швидкодії зазвичай використовують різні моделі, розв'язувачі або апаратні конфігурації, тому ці чинники неможливо відокремити за незмінної рекурентної формули. У роботі визначено, яка реалізація явного методу Ейлера забезпечує найменший час виконання для ансамблю траєкторій системи Ракліджа у трьох сценаріях використання даних. На одній сітці параметрів 200 × 200 досліджено скалярні та векторизовані реалізації MATLAB на центральному процесорі (CPU), ThreadPool/parfor, операції gpuArray на графічному процесорі (GPU), спеціалізовані ядра CUDA та реалізації C++ MEX з OpenMP і SIMD. Повний експеримент охоплював 40 000 незалежних траєкторій, 307 674 кроки Ейлера для кожної траєкторії та 12,307 млрд оновлень трьох компонентів стану. Більшість конфігурацій виміряно у 15 повних повторах, а результати узагальнено за медіаною та міжквартильним розмахом (IQR). У сценарії зі збереженням лише кінцевого стану дворівнева CPU-реалізація з вісьмома workers і блоками по 1 750 траєкторій скоротила медіанний час обчислення з подвійною точністю з 45,232 с (IQR 0,744 с) до 2,076 с (IQR 0,163 с), тобто у 21,78 раза. Ядро CUDA, що виконувало 5 000 послідовних кроків Ейлера за один запуск, потребувало 2,119 с (IQR 0,0014 с) з подвійною точністю та 0,291 с (IQR 0,0014 с) з одинарною точністю. У сценарії збереження повної історії CUDA strict single записувала часові ряди у відеопам'ять (VRAM) за 0,598 с (IQR 0,00035 с), однак послідовне передавання всіх блоків до оперативної пам'яті (RAM) збільшувало оцінений час конвеєрної обробки до 25,35 с. Наведене значення 18,873 с для CPU classic+parfor зі збереженням повної історії є оцінкою критичного шляху за максимальним часом worker, а не повним часом розрахунку. Варіанти арифметики CUDA порівнювали за контрольними сумами кінцевих станів, які є діагностичними показниками, а не доказом еквівалентності окремих траєкторій.

МЕТОД АНАЛІЗУ ТОНАЛЬНОСТІ ВІДГУКІВ КЛІЄНТІВ НА ОСНОВІ ГІБРИДНИХ МОДЕЛЕЙ КЛАСИФІКАЦІЇ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ В УПРАВЛІННІ ІТ-ПРОЄКТАМИ

Богдан ЗАГУРСЬКИЙ, Едуард МАНЗЮК, Тетяна СКРИПНИК, Павло РАДЮК — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

У статті представлено підхід до автоматизації процесів обробки зворотного зв’язку в системах управління ІТ-проєктами. Ефективний моніторинг задоволеності користувачів є критичним для забезпечення якості програмних продуктів, проте ручний аналіз великих масивів даних є трудомістким і неточним. У роботі запропоновано метод аналізу тональності відгуків клієнтів на основі гібридних моделей класифікації, що поєднує переваги класичних алгоритмів та глибокого навчання.

Основу методу становить гібридна архітектура, що інтегрує SVM-класифікатор з RBF-ядром та глибоку нейронну мережу типу Dense Neural Network. Використання ймовірнісних оцінок SVM як додаткових вхідних ознак для нейронної мережі забезпечує ефективну корекцію помилок класифікації ("stacking"), а включення біграм дозволяє враховувати локальний контекст тексту. Система реалізована у вигляді модульної архітектури, що включає блоки векторизації та класифікації, забезпечуючи гнучкість інтеграції в існуючі інструменти управління проєктами та можливість масштабування.

Експериментальні дослідження на збалансованому датасеті засвідчили високу ефективність запропонованого гібридного підходу: SVM досягнув точності 86.2%, нейронна мережа – 88.9%, а гібридна модель – 89.0% із середнім F1-Score 0.890. Комплементарність компонентів забезпечила стабільну перевагу гібридної моделі над індивідуальними алгоритмами.

Отримані результати підтверджують доцільність використання розробленого методу для автоматизації зворотного зв’язку, що дозволяє менеджерам ІТ-проєктів оперативно отримувати об’єктивні метрики якості продукту та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

ОЦІНЮВАННЯ ВІБРОСТІЙКОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЯК ПЕРЕДУМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОЧНОСТІ ОБРОБКИ ПРЕЦИЗІЙНИХ ОТВОРІВ

Людмила ПЕРПЕРІ, Ганна ГОЛОБОРОДЬКО — Thu, 10 Sep 2026 00:00:00 +0300

Статтю присвячено оцінюванню вібростійкості технологічної системи обробки прецизійних конічних отворів інструментами однобічного різання. Актуальність дослідження зумовлена тим, що динамічний стан системи впливає на стабільність формоутворення отвору, розмірну точність, відхилення форми та якість обробленої поверхні. У роботі технологічну систему подано як взаємодію еквівалентної пружної системи та процесу різання. Частотну характеристику умовно розімкнутої системи визначено як добуток відповідних частотних характеристик. Розрахунково-графічну процедуру реалізовано в середовищі Scilab, що забезпечило автоматизоване обчислення дійсної та уявної складових частотних характеристик і побудову годографів за єдиним алгоритмом. Для різних умов обробки побудовано амплітудно-фазові частотні характеристики процесу різання та умовно розімкнутої технологічної системи. За результатами аналізу діаграми Найквіста встановлено, що годографи не охоплюють критичну точку (−1; i0), що підтверджує вібростійкий стан системи за прийнятих параметрів різання. З метрологічної точки зору вібростійкість розглянуто як передумову стабільного формування параметрів точності обробки прецизійних отворів. Отримані результати можуть бути використані для попереднього аналізу умов забезпечення розмірної точності, форми та якості обробленої поверхні.