MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES

АЛГОРИТМІЧНІ МЕТОДИ ВІДНОВЛЕННЯ ЧАСТОТНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ КОМПЛЕКСНОЇ ДІЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРОНИКНОСТІ НЕОДНОРІДНИХ МАТЕРІАЛІВ МЕТОДОМ ЧАСОВОЇ РЕФЛЕКТОМЕТРІЇ (TDR/TDS)

Андрій ЩЕРБАК — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі розглянуто актуальну задачу комп'ютерної інженерії — автоматизацію неруйнівного контролю неоднорідних матеріалів за допомогою діелектричної спектроскопії у часовій області (TDR). Проведено порівняльний аналіз апаратних платформ та обґрунтовано переваги використання TDR у поєднанні з сучасними методами цифрової обробки сигналів (DSP) як економічно ефективної альтернативи векторним аналізаторам кіл (VNA). Основну увагу приділено алгоритмічним методам вирішення некоректної зворотної задачі відновлення спектру комплексної діелектричної проникності (КДП). Проаналізовано методи попередньої обробки сигналів, зокрема адаптивну фільтрацію та віконні перетворення, а також сучасний метод аналізу з розв’язкою відбиттів (Reflection-Decoupled Analysis — RDA). Запропоновано архітектуру обчислювального конвеєра (pipeline), який інтегрує фізичні моделі релаксації (Гаврільяка-Негамі) та теорії ефективного середовища. Для підвищення швидкодії та точності інверсії запропоновано гібридний підхід, що поєднує методи глобальної оптимізації або ініціалізацію нейронними мережами з алгоритмом Левенберга-Марквардта. Результати роботи демонструють можливість створення високоточних вбудованих систем моніторингу матеріалів

ВИКОРИСТАННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ СТИКОВИХ ЗВАРНИХ З’ЄДНАНЬ ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТРУБ

Сергій ГЛАБЕЦЬ, Володимир ЄРЕМЕНКО — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі розглянуто особливості застосування ультразвукового контролю (УЗК) для стикових зварних з’єднань труб із поліетилену високої щільності (ПВЩ). Проаналізовано типові дефекти, що виникають у зварному шві, а також надано рекомендації сучасної нормативно-технічної документації, щодо вибору частоти перетворювачів при застосуванні фазованих антенних решіток (ФАР). Проведені експериментальні дослідження матеріалу труб діаметром 600–800 мм підтвердили значне затухання ультразвуку в ПВЩ і доцільність використання поздовжніх хвиль частотою 2,25 МГц. Застосування традиційних методів, зокрема луна-імпульсного (англ. pulse-echo), обмежено придатне для виявлення несплавлень та орієнтованих дефектів ПВЩ. Показано переваги дифракційно-часового методу (ДЧМ), який забезпечує високу чутливість до дефектів, стабільність вимірювань та незначну залежність від орієнтації дефектів. Отримані результати підтверджують перспективність використання ДЧМ як економічно доцільної альтернативи фазованим решіткам для неруйнівного контролю зварних з’єднань труб з ПВЩ.

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Наталія ЗАЩЕПКІНА , Роман РУДНИЦЬКИЙ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Критично важливою умовою для життя людини, тварин є забезпечення функціївання органів та систем організмів чмстим повітрям. Забрудження ровітря, яке зараз спостерігається майже на всій теріторії України може привести до серйозних проблммзі здоровям таких, як серцево-судинні та респіраторні захворювання, порушення обміну речовин, впливає на розумову активність та загальний стан людини.

В статті розглянуто на прикладі міста Києва, як найбільшого мегаполісу країни та економічного центру, відображення наслідків урбанізаційного зростання, збільшення транспортного навантаження, збройної агресії Росії проти України у 2014–2025 рр., які зумовлені одночасним впливом техногенних, соціальних і воєнних чинників.

Крім відомих чинників забруднення атсосферного повітря, додались нові, а саме: після 2022 року стали ракетні удари та вибухи дронів, що супроводжуються: вивільненням продуктів горіння паливних компонентів ракет та дезпілотними літальними апаратами (БПЛА); вторинними пожежами у житлових і промислових районах; підняттям у повітря пилу й дрібнодисперсних фракцій від руйнувань будівель; локальними викидами токсичних речовин у випадках горіння нафтопродуктів, складів та промислових матеріалів. Вивчення динаміки забруднення повітря останнє десятиріччя стає необхідністю для встановлення ключових тенденцій, визначення найвразливіших районів, обґрунтування важливісті моніторингу та аналізу екологічної ситуації. Розглянуто суму індексів забруднення атмосферного повітря окремими забруднюючими речовинами (комплексний індекс забруднення атмосфери (КІЗА) для Києва; реалізовану низку заходів, спрямованих на покращення транспортної ситуації та зниження концентрацій токсичних речовин у повітрі та питання щодо необхідності впровадження змін. В статті зроблено акцент на динаміку викидів забруднюючих речовин атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення та викидами стаціонарних об’єктів теплоенергетики та промисловості иіста Києва.

Зроблнено висновок щодо найвищіх концентрацій формальдегіду, діоксиду азоту, пилових частинок та бензапірену, які спостерігалися у центральних та промислових районах міста та формування локальних осередків інтенсивного забруднення, що потребує подальшої модернізації транспортної та енергетичної інфраструктури, розширення систем моніторингу та впровадження екологічних заходів для зниження рівня впливу на населення на стан повітря. Отримані результати аналізу підтверджують необхідність комплексного екологічного дослідження, контролю та управління станом атмосферним повітрям столиці.

ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ

Тарас КОМИНАР — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Розглянуто проблему оцінювання ефективності впровадження автоматизованих систем електронного документообігу в сучасних організаціях. Виокремлено основні групи факторів, що впливають на результативність функціонування систем, зокрема потреби організації, технічні можливості, організаційні чинники, людський фактор та рівень автоматизації діяльності. Потреби організації визначають мотиваційне підґрунтя впровадження електронного документообігу. Вони відображають об’єктивні завдання з підвищення продуктивності праці, зниження витрат часу на рутинні операції, усунення дублювання управлінських процедур та створення умов для більш раціонального розподілу ресурсів. Технічні можливості формують технологічне середовище функціонування системи. Вони охоплюють доступність сучасної комп’ютерної техніки, розвиток телекомунікаційних мереж та забезпеченість спеціалізованим програмним забезпеченням. Організаційні чинники відображають здатність підприємства інтегрувати нові технології в існуючу систему управління. Значний вплив на ефективність функціонування системи має також людський фактор, що охоплює як професійну підготовку персоналу, так і задоволення потреб користувачів. Автоматизація діяльності вказує на функціональне навантаження системи і визначає її практичну цінність для організації.

Проведено багатокритеріальне оцінювання із застосуванням вагових коефіцієнтів за трьома рівнями важливості — низьким, середнім і високим. Наведено таблицю порівняльної важливості факторів. Встановлено, що ключовим чинником ефективності є технічні можливості, тоді як друге місце за важливістю займають потреби організації.

МЕТОД ТА ЗАСОБИ ДИВЕРСНОЇ СИНХРОНІЗАЦІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ПРОЄКТІВ ДЛЯ СИСТЕМ БЕЗПЕКИ АЕС НА FPGA ПЛАТФОРМАХ

Євген БАБЕШКО, Артем ПАНАРІН — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі представлено реалізацію функційної диверсності в цифрових системах керування на базі ПЛІС, орієнтованих на використання в інформаційно-керуючих системах безпеки критичних об’єктів, зокрема атомних електростанцій. Основну увагу приділено практичному впровадженню диверсної синхронізації. Запропоновано модель, що дозволяє зменшити пікову активність перемикань логіки, знизити енергоспоживання та підвищити стійкість до синхронних відмов і відмов за спільною причиною. Розроблені підходи реалізовано в модулях на базі ПЛІС, що мають підтверджену відповідність міжнародним стандартам сертифікації. Отримані результати демонструють ефективність і масштабованість запропонованих підходів для побудови надійних цифрових архітектур із підвищеною стійкістю до корельованих відмов.

АЛГОРИТМИ КЕРУВАННЯ ПОТОКАМИ В МЕРЕЖАХ З ВІРТУАЛЬНИМИ КАНАЛАМИ

Андрій ТОРОШАНКО — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі представлений модифікований підхід до керування потоками у мережах із віртуальними з'єднаннями. Побудовано математичну модель керування потоками даних в комп'ютерній мережі з віртуальними з’єднаннями, яка враховує наявність індивідуальних конфліктних цілей: максимізація пропускної спроможності та мінімізація середньої затримки передачі даних через пучок віртуальних каналів. Проаналізовані умови і способи досягнення стану рівноваги між інтенсивністю запитів і наявним ресурсом мережі. Сформульовано основні критерії справедливості та оптимальності розподілу ресурсів між віртуальними каналами. Пропонуються різні метрики справедливості, однією з яких є Парето-оптимальність.

МЕТОД ФОРМУВАННЯ СТОХАСТИЧНИХ СИГНАЛІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РЯДІВ ВОЛЬТЕРА

Максим ГАРЯЧИЙ, Сергій ЩЕРБІНІН — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті запропоновано удосконалений метод формування стохастичних сигналів для інформаційно-керуючих систем на основі використання рядів Вольтера другого порядку з адаптивним налаштуванням параметрів ядра відповідно до статистичних характеристик вхідного сигналу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення спектральної ефективності та стійкості до завад у сучасних радіотехнічних системах в умовах обмеженого частотного ресурсу та наявності нелінійних спотворень і ефектів пам’яті каналу. На відміну від класичних лінійних методів обробки, запропонований підхід забезпечує урахування внутрішніх нелінійних взаємозв’язків між відліками сигналу та дає змогу керовано формувати його спектральну структуру.

Розроблено узагальнений адаптивний алгоритм, що поєднує попередню нормалізацію та центровання сигналу, побудову моделі Вольтера, локалізовану та глобальну реконструкцію, регуляризацію та тензорну факторизацію ядра, а також ітераційне оновлення коефіцієнтів за критерієм мінімуму середньоквадратичної похибки. Запропоновано механізм вибору порядку ряду, глибини пам’яті та структури ядра залежно від типу сигналу (структурований, шумоподібний, комбінований), що дозволяє забезпечити компроміс між точністю моделювання та обчислювальною складністю.

За результатами чисельного моделювання для структурованих сигналів типу OFDM отримано зменшення ефективної ширини спектра на 1,9–8,6 % та відповідне зростання спектральної ефективності на 1,9–5 %. Показано, що використання базової моделі без адаптації для широкосмугових шумових сигналів призводить до розширення спектра та зниження ефективності, що підтверджує необхідність узгодження структури ядра з кореляційними властивостями сигналу. Визначено основні обмеження методу та обґрунтовано доцільність застосування попереднього декорелювання та зменшення спектральної надмірності.

Запропонований гібридний підхід забезпечує стабільну роботу в умовах змінної статистики сигналів, високого рівня завад і обмежених ресурсів обробки та може бути використаний у сучасних системах зв’язку, радіолокації та управління для підвищення ефективності використання спектра в режимі реального часу.

To evaluate the effectiveness, an experimental comparison was conducted between the improved method and the baseline Volterra-series approach, analyzing indicators such as effective spectral width, spectral-efficiency gain, impact on high-frequency components, and performance on structured (OFDM) and noise-like signals. The optimization reduced the effective spectral width by up to 8.6% for structured signals and ensured a consistent spectral-efficiency improvement of 1.9–5%, while preventing the uncontrolled spectral expansion characteristic of the basic model when processing noise realizations. The experimental results confirm the feasibility of integrating the adaptive kernel-tuning mechanism into the Volterra-based processing pipeline to improve its efficiency for real-time operation under limited frequency-resource conditions.

ВИБІР АРХІТЕКТУР ГЛИБОКИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ У ЗАДАЧАХ ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ ЗА УМОВ ВИСОКОЇ ВОЛАТИЛЬНОСТІ

Лев ЛУТЮК, Антоніна КАШТАЛЬЯН, Василь КОВАЛЬЧУК — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Прогнозування фінансових ринків є однією з ключових задач сучасного фінансового аналізу, ускладненою високою волатильністю, нелінійною поведінкою ринку та впливом численних економічних, політичних і поведінкових факторів. У таких умовах традиційні статистичні методи часто виявляються недостатніми, що зумовлює зростання застосування підходів глибокого навчання.

У статті розглядається проблема вибору архітектур глибоких нейронних мереж для прогнозування фінансових ринків за умов високої волатильності. Досліджуються рекурентні, згорткові, часові згорткові, гібридні моделі, а також архітектури з механізмами уваги та нейронні мовні моделі. Особлива увага приділяється проблемі запізнювання прогнозів та її впливу на точність передбачень у динамічному ринковому середовищі.

Експериментальні результати демонструють переваги гібридних моделей та моделей з механізмами уваги у забезпеченні високої точності прогнозів і адаптивності моделей у високоволатильних умовах.

Отримані результати можуть бути використані для обґрунтування вибору архітектур нейронних мереж та розробки інформаційних технологій прогнозування фінансових ринків, спрямованих на підвищення точності та стійкості прогнозів.

ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ІНТЕРФЕЙСІВ ЛЮДИНО-МАШИННОЇ ВЗАЄМОДІЇ НА ОСНОВІ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ

Євгеній КАНАРСЬКИЙ, Олександр ОРЄХОВ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті розглянуто задачу оцінювання якості інтерфейсів людино-машинної взаємодії(Human-Machine Interaction, HMI) на основі доповненої реальності у складі безпілотних систем моніторингу потенційно небезпечних територій. Показано, що існуючі підходи до оцінювання інтерфейсів доповненої реальності (Augmented Reality, AR) переважно ґрунтуються на суб’єктивних показниках зручності та користувацького досвіду й не забезпечують кількісного зв’язку між характеристиками інтерфейсу та показниками готовності системи в цілому.

Запропоновано інформаційну технологію та методику оцінювання якості AR-орієнтованих інтерфейсів людино-машинної взаємодії, що базується на поєднанні експертного оцінювання характеристик якості та формалізованого моделювання готовності системи з використанням одно- та багатофрагментних марковських моделей. Методика враховує реактивність і безпомилковість дій операторів, часткові відмови елементів системи та наявність резервних безпілотних апаратів.

Розроблену методику формалізовано у вигляді функціональної моделі IDEF0, що забезпечує структурований опис процесів формування вимог до інтерфейсів, визначення характеристик якості, розрахунку показника готовності системи та формування рекомендацій щодо вдосконалення AR-інтерфейсів. Запропонований підхід дозволяє кількісно оцінювати вплив параметрів AR-інтерфейсу на готовність та надійність безпілотних систем моніторингу і може бути використаний на етапах проєктування та експлуатації таких систем.

ОДИН З ПІДХОДІВ ДО СТВОРЕННЯ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩA

Максим ПОЛТОРАЦЬКИЙ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

В умовах стрімкого розвитку технологій, зокрема ШІ, виникає потреба у трансформації підходів в освіті, персоналізованій освітній інженерії. Важливим аспектом сучасної персоналізованої інженерії є дослідження можливостей побудови траєкторій навчання здобувача вiдповiдно до його індивідуальних та кар’єрних уподобань.

Метою дослідження є розробка модулю архiтекутри персоналізованого освітнього середовища та алгоритму рекомендації курсів із засосуванням технологій Semantic Web, а також висвiтлення питання застосування та мicця децентралізованих технологій IPFS та Blockchain в сучасних персоналiзованих системах для забезпечення цифрової ідентичності результатiв навчання.

Особливу увагу приділено практичним аспектам реалізації алгоритму рекомендації курсів на основі мови запитів SPARQL, а також розширенню освітньої RDF-моделі. Представлено роль мови SHACL не лише для валідації моделей, а й у поєднанні з децентралізованими технологіями для забезпечення цифрової ідентичності.

Ключові слова: персоналізована освіта; персоналізовані освітні траєкторії; персоналізована освітня інженерія; персоналізовані системи навчання.

ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ ГОТОВНОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ ДІАГНОСТУВАННЯ З ДОНАВЧАННЯМ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ ДВІЙНИКІВ

Владислав ЩЕГЛОВ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Процеси оцінювання надійності та готовності інтелектуальних систем діагностування (ІСД) промислового обладнання, що функціонують в умовах Індустрії 4.0/5.0 та використовують технології цифрових двійників для адаптації до змін умов експлуатації. Розроблення інформаційної технології оцінювання готовності ІСД з функцією донавчання, яка дозволяє кількісно визначити вплив динаміки зміни достовірності діагностування на показники надійності системи та автоматизувати процес вибору відповідної математичної моделі. У роботі використано методи системного аналізу та теоретико-множинний підхід для побудови класифікатора моделей; апарат мультифрагментних марковських моделей (МФММ) для опису стохастичної поведінки систем зі змінними параметрами; методологію функціонального моделювання IDEF0 для формалізації інформаційної технології. Розроблено класифікатор базових моделей готовності, який, на відміну від існуючих, враховує специфічні ознаки процесів донавчання (тригери запуску, типи фрагментності, стратегії відновлення). На основі класифікатора синтезовано комплекс базових моделей (від лінійної BM1 до матричної BM5federated), що покриває широкий спектр сценаріїв: від простих IoT-пристроїв до критичного обладнання малих модульних реакторів (SMR). Розроблено та формалізовано у вигляді ієрархічної системи діаграм IDEF0 інформаційну технологію, яка описує процеси вибору моделі, синтезу матриці інтенсивностей переходів та верифікації результатів симуляції. Висновки. Запропонована технологія складає основу для програмного комплексу оцінювання надійності (RSIM). Її використання дозволяє обґрунтовано визначати доцільність впровадження адаптивних алгоритмів діагностування, балансуючи між зниженням ризику прихованих відмов та витратами часу на простій для донавчання системи.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВИПРОМІНЮВАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОВЕРХНІ ОБ’ЄКТІВ В УМОВАХ ФОНОВОГО ВИПРОМІНЕННЯ

Олексій МОЧУРАД, Наталія ГОЦ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті проводиться дослідження випромінювальних властивостей поверхні об’єктів в умовах фонового випромінення. Проведено попередній аналіз наукових джерел, описано джерела фонового випромінення, проведено та описано експериментальні дослідження за різних умов навколишнього середовища для оцінки впливу фонового випромінення при вимірюваннях температури за інфрачервоним випроміненням.

Метою дослідження є розглянути істотність впливу фонового випромінення на вимірювання температури за інфрачервоним випроміненням.

Для вирішення даної мети у статті відображено проведення серії експериментальних досліджень за допомогою тепловізора UNI-T UTi260B, з відображенням отриманих результатів вимірювання. Під час дослідження основний акцент було зроблено на аналізі впливу фонового випромінення. Експериментальні вимірювання здійснювалися за різних зовнішніх умов, щоб зафіксувати, як саме змінюється вплив фонового випромінення залежно від середовища. Розглянуто, як зміна робочого простору відповідно може змінювати інтенсивність фонового випромінення при вимірюваннях температури за інфрачервоним випроміненням, та впливати на отриманий результат вимірювання.

Результати можуть бути використані для аналізу впливу фонового випромінення при вимірюваннях температури за інфрачервоним випроміненням, врахування особливостей середовища проведення вимірювань, та внесення поправок на отриманий результат вимірювання.

Практичне значення отриманих даних полягає у можливості впровадження нових рішень для енергозбереження, підвищення безпеки об’єктів та поліпшення технологічних процесів, пов’язаних із вимірюванням температури за інфрачервоним випроміненням.

МЕТОД АВТОМАТИЗОВАНОГО ГЕНЕРУВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ТЕСТІВ ТА ЇХ НЕПЕРЕРВНОГО ВИКОНАННЯ У ВЕЛИКОМАСШТАБНИХ РЕПОЗИТОРІЯХ КОДУ

В’ячеслав БОЙКО, Валерій МАРТИНЮК — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Підтримання високої якості тестування у великомасштабних репозиторіях коду залишається складним завданням через часті зміни програмного забезпечення та високу вартість мануального тестування. У статті запропоновано метод автоматизованого генерування тестів та їх безперервного виконання, інтегрований безпосередньо в конвеєр збірки Azure DevOps для .NET-проєктів. Метод використовує великі мовні моделі для автоматичного створення та оновлення інтеграційних тестів у відповідь на кожен коміт коду. Згенеровані тести компілюються та виконуються в тому ж конвеєрі, а механізм самовідновлення намагається автоматично виправити збої у тестах, згенерованих ШІ. Якщо відновлення неможливе, конвеєр припиняє виконання, запобігаючи некоректним розгортанням. Запропонований підхід забезпечує еволюцію тестового набору синхронно з розвитком коду, дозволяючи здійснювати перевірку нової функціональності в реальному часі. Експериментальна оцінка на великому проєкті продемонструвала підвищення покриття тестами, зменшення обсягу ручної роботи та покращення виявлення дефектів у процесі безперервної інтеграції. Дослідження підкреслює синергію між ШІ-керованим аналізом коду та неперервним тестуванням, демонструючи, як автоматизоване генерування тестів може зміцнити практики DevOps. Подальші дослідження зосереджуватимуться на точному налаштуванні мовних моделей для доменно-специфічного тестування та вдосконаленні точності самовідновлення з метою мінімізації втручання розробників..

МЕТОД ФОРМУВАННЯ АНСАМБЛІВ СКЛАДНИХ СИГНАЛІВ НА ОСНОВІ ІНДИКАТОРА ЛОКАЛЬНОЇ СТРУКТУРНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Любомир ГОЛЕЙЧУК, Карина ТРУБЧАНІНОВА — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті розроблено метод формування ансамблів складних сигналів на основі індикатора локальної структурної нестабільності, призначений для обробки нестаціонарних сигналів з вираженою часовою неоднорідністю. Метод ґрунтується на послідовному виконанні локального структурного аналізу часової реалізації сигналу, формуванні індикатора нестабільності на основі варіацій показника структурної складності та керованому визначенні параметрів часової сегментації. Такий підхід забезпечує узгодження масштабу сегментації до локальних змін внутрішньої організації сигналу та формування ансамблів із керованими кореляційними властивостями.

Особливістю запропонованого методу є здатність узгоджувати структуру сформованого ансамблю з реальною часовою організацією сигналу, що дозволяє зменшувати взаємну кореляцію між елементами ансамблю без порушення їх структурно-спектральних характеристик.

Проведено експериментальне моделювання за різними сценаріями. Зокрема квазістаціонарних, неоднорідних та сигналів з локальними деградаціями. Оцінювання ефективності методу виконано за показниками максимальної взаємної кореляції елементів ансамблю та спектральної близькості. Отримані результати підтверджують, що використання узгодженої часової сегментації на основі індикатора локальної нестабільності дозволяє суттєво знизити рівень міжканальних завад при збереженні спектральних властивостей сигналів.

Таким чином, запропонований метод забезпечує комплексне підвищення завадостійкості ансамблів складних сигналів та створює ефективну основу для їх застосування в сучасних когнітивних системах зв’язку в умовах складних завадових впливів.

АДАПТИВНА МОДЕЛЬ АПРОКСИМАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ НА ОСНОВІ ТРИГОНОМЕТРИЧНИХ СПЛАЙНІВ У ЗАДАЧАХ КОМП’ЮТЕРНОГО ЗОРУ

Володимир ДРУЖИНІН, Ганна ТЕРЕЩУК, Владислав СИНГАЇВСЬКИЙ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі запропоновано адаптивну модель обробки зображень, що поєднує методи тригонометричної апроксимації, цифрової обробки сигналів та інструменти комп’ютерного зору. Модель базується на використанні тригонометричних сплайнів із параметризованим згладжуванням, що дозволяє підвищити точність реконструкції зображень, покращити виділення контурів та зменшити вплив шумів.

Особливу увагу приділено аналізу явища Гібса, яке проявляється у вигляді осциляцій поблизу різких змін сигналу при апроксимації контурів і профілів яскравості зображень. Запропонований підхід інтерпретується як універсальний механізм адаптивної реконструкції сигналів у просторі зображень та може бути використаний у задачах edge detection, contour approximation та image reconstruction.

МЕТОД БАЙТ-ОРІЄНТОВАНОГО ГЕШУВАННЯ З ПІДВИЩЕНИМ РІВНЕМ ДИФУЗІЇ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ МН‑ПРОЦЕСОР ДЛЯ ПРИВАТНИХ ХМАРНИХ ІНФРАСТРУКТУР

Володимир ЛУЖЕЦЬКИЙ, Сергій ЗАХАРЧЕНКО, Дмитро КИСЮК — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі запропоновано метод байт-орієнтованого гешування з підвищеним рівнем дифузії, орієнтований на потокову обробку даних у приватних (відомчих) хмарних інфраструктурах з жорсткими обмеженнями щодо латентності та апаратних ресурсів. Метод призначений для виявлення випадкових та нецільових модифікацій даних, забезпечення коректності дедуплікації та індексації блоків у розподілених сховищах. Робота не ставить за мету досягнення криптографічної стійкості проти адаптивного зловмисника, але забезпечує високий рівень дифузії для інженерних задач цілісності та індексації. Метод формує два статистичних масиви: K[v] — частоти входжень байтів, S[v] — позиційні характеристики, та вводить додатковий етап змішування g(K,S) перед редукцією C(·) до геш-значення фіксованої довжини.

На основі методу розроблено спеціалізований МН-процесор з мікроархітектурною структурою PI–PC–PM–DO. Наведено функціональну та структурну моделі, оцінку апаратних ресурсів та експериментальні показники продуктивності для CPU/FPGA/ASIC реалізацій. До основних внесків роботи належать: формалізація байт-орієнтованого потокового методу з підвищеною дифузією, інженерна мікроархітектура МН-процесора для детермінованої апаратної реалізації, експериментальна оцінка throughput, latency, cycles/hash та позиціонування методу як інженерного гешу для задач цілісності/дедуплікації.

УМОВИ ВІДТВОРЕННЯ СПОЖИВАННЯ ПОТУЖНОСТІ В ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ

Самуїл КАЦИВ, Василь КУХАРЧУК, Володимир КУЧЕРУК, Павло КУЛАКОВ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті визначено умови, за яких можливе безперервне струмове керування споживанням електричної енергії у великих, розгалужених високовольтних електричних мережах з урахуванням обмеженості вимірювальної інфраструктури. Показано, що для реалізації повного апаратного струмового безперервного керування необхідно забезпечити наявність датчиків активної та реактивної потужності у кожному вузлі електричної мережі (на кожній підстанції) та організувати їх надійний інформаційний зв’язок із диспетчерськими центрами керування. Для енергосистем із значними відстанями між вузлами мережі та центрами управління така вимога супроводжується надмірними капітальними витратами на встановлення вимірювальних засобів, канали передавання даних і системи синхронізації, що ускладнює практичну реалізацію суцільного вимірювального покриття. Обґрунтовано доцільність часткового розміщення датчиків потужності та напруги лише у вибраних вузлах мережі з подальшим визначенням параметрів в інших вузлах розрахунковим шляхом на основі законів Кірхгофа та методу вузлових потенціалів. За такого підходу система рівнянь стає неканонічною, оскільки відомими величинами виступають як окремі вузлові струми, так і частина вузлових потенціалів. Встановлено, що подібна система не завжди має єдине розв’язання, а її розв’язуваність і однозначність визначаються структурою мережі, топологією з’єднань, параметрами гілок та просторовим розміщенням вимірювальних засобів.

Показано, що коректність відновлення режимних параметрів мережі залежить від виконання умов спостережуваності та структурної визначеності, які забезпечують лінійну незалежність рівнянь і повний ранг відповідної матриці провідностей з урахуванням вимірюваних вузлів. Сформульовано вимоги до мінімально достатнього набору вузлів із датчиками, що гарантує однозначне визначення вузлових потенціалів і потокорозподілу потужностей у мережі без необхідності попереднього чисельного моделювання. Запропоновано підхід до вибору точок вимірювання на основі аналізу графової моделі електричної мережі, який дозволяє забезпечити спостережуваність системи за мінімальної кількості датчиків.

Отримані результати можуть бути використані під час проєктування систем моніторингу та керування режимами електричних мереж, оптимізації розміщення вимірювальних пристроїв, а також у задачах побудови цифрових двійників енергосистем. Запропоновані умови правильного розміщення датчиків дають змогу зменшити капітальні витрати на вимірювальну інфраструктуру, підвищити достовірність розрахунку режимних параметрів та забезпечити можливість безперервного струмового керування споживанням електричної енергії в реальному масштабі часу.

МЕТОД ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СКРИНІНГУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ПАЦІЄНТІВ З ДЕПРЕСІЄЮ НА ОСНОВІ ЇХ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ

Тетяна ГОВОРУЩЕНКО, Максим ПИТЛЯК, Ольга ГОВОРУЩЕНКО — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті запропоновано та детально описано метод функціонування інформаційної технології психоемоційного скринінгу та визначення стану пацієнтів із депресією на основі аналізу їхньої фізичної активності. Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням поширеності психічних розладів у світі та критичною ситуацією в Україні, де внаслідок війни близько 15 мільйонів громадян потребують психологічної допомоги. Основна наукова новизна методу полягає в інтеграції суб’єктивних клінічних інструментів, таких як стандартизовані опитувальники PHQ-9, GAD-7 та PSS-10, із об’єктивним моніторингом рухової активності пацієнта, отриманої з доступних носимих пристроїв. Розроблений метод передбачає безперервний та неінвазивний збір даних про сумарну добову активність, індекси бездіяльності, тривалість та фрагментацію сну, що дозволяє виявити ранні ознаки погіршення стану пацієнта ще до моменту їх усвідомлення самою особою. Метод функціонування інформаційної технології включає етапи реєстрації пацієнта, верифікацію даних через систему medics.ua, первинну обробку сигналів із фільтрацією шумів та порівняння поточних показників з індивідуальним базовим рівнем користувача. У разі виявлення аномальних значень неактивності пацієнта інформаційна технологія ініціює проведення цифрового опитування, за результатами якого автоматично класифікує стан пацієнта від легкого до кризового. Практична значущість розробки реалізується через створення замкненої екосистеми підтримки, яка забезпечує оперативний зворотний зв’язок між пацієнтом, його родиною та лікарем. Впровадження методу гарантує медичне втручання протягом 24 годин у критичних випадках, оптимізує використання кадрових ресурсів медичних закладів та сприяє подоланню соціальної стигматизації шляхом переходу до превентивної моделі ментальної підтримки населення. Отримані результати стають теоретичним підґрунтям для розробки високоефективної інформаційної технології дистанційного моніторингу психоемоційного здоров’я, яка забезпечить перехід до персоналізованої та превентивної моделі ментальної підтримки населення.

ПРОСТОРОВО-ЧАСОВЕ БАГАТОАГЕНТНЕ ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТІВ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНИХ РЕСУРСІВ

Олена ПАВЛЮК — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У сучасних промислових та логістичних середовищах ефективна робота автономних керованих транспортних засобів (AGV) та мобільних роботизованих платформ (MRP) критично залежить від їхньої здатності планувати та адаптувати траєкторії в динамічних, багатоагентних умовах, враховуючи енергетичні обмеження. У цій статті представлено федеративний багатоагентний просторово-часовий алгоритм планування шляху, який інтегрує локальне автономне планування з ітеративною координацією між агентами, щоб уникнути зіткнень та блокувань. Запропонований метод безпосередньо включає динамічні перешкоди, статичні обмеження та залишкові рівні заряду батареї у функцію витрат, що дозволяє вибирати маршрут з урахуванням енергоспоживання. Результати моделювання для чотирьох агентів демонструють, що всі агенти успішно досягають своїх цілей, підтримуючи рівні заряду батареї вище мінімальних порогових значень. Алгоритм досягає ефективного уникнення зіткнень, мінімізує час очікування та балансує довжину шляху з енергоефективністю. Порівняно з традиційними централізованими методами, федеративний підхід зменшує обчислювальну складність та ефективно масштабується залежно від кількості агентів. Ці результати підкреслюють практичну застосовність методу для багатоагентних операцій у реальному часі з обмеженою енергією в промислових умовах.

ГРАФОВА АРХІТЕКТУРА ПАМ’ЯТІ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ АГЕНТІВ НА ОСНОВІ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ

Андрій МУСІЄНКО, Данило ВОРВУЛЬ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Агенти, керовані великими мовними моделями (Large Language Model, LLM), які здійснюють взаємодію з комп’ютером (Computer Use Agents, CUA), часто нераціонально витрачають обчислювальні ресурси, повторно виконуючи міркування щодо завдань, які вже були розв’язані раніше. У цій роботі запропоновано усунути таку неефективність шляхом впровадження графової архітектури пам’яті для автоматизації графічного інтерфейсу користувача (GUI). Запропонований підхід передбачає збереження агентом своїх траєкторій взаємодії у динамічному графі, вузли якого відображають екрани застосунків, а ребра кодують послідовності дій, що ведуть до переходів між станами. Повторне використання цього графа попереднього досвіду дає змогу агентові відтворювати як низькорівневі дії, так і високорівневі робочі процеси без необхідності повторного обчислення з нуля. Запропоновану архітектуру пам’яті реалізовано шляхом розширення сучасного агента CUA (Agent S3) за допомогою створеного модуля пам’яті. Експерименти на еталонному наборі OSWorld продемонстрували, що запропонований метод скорочує споживання токенів LLM і час виконання приблизно на 50 % порівняно з базовою моделлю без пам’яті, не знижуючи рівня успішності виконання завдань. Графова пам’ять забезпечує ефективне відтворення точних маніпуляцій з інтерфейсом користувача та дає змогу агенту міркувати над абстрактними завданнями (на приклад «вхід у систему» чи «експорт звіту») як над придатними до повторного використання підпроцедурами. Отримані результати свідчать, що структурована пам’ять суттєво підвищує практичну ефективність агентів на основі LLM у контексті виконання повторюваних завдань реального світу.

КІБЕРФІЗИЧНА СИСТЕМА «РОЗУМНА ЧАШКА» ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ

Юрій ВОЙЧУР, Владислав СОРОХАН, Олег ВОЙЧУР — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Дана стаття присвячена обґрунтуванню та проєктуванню кіберфізичної системи «Розумна чашка», розробленої для підвищення рівня автономії та безпеки людей із вадами зору в процесі приготування та споживання напоїв. У роботі проаналізовано сучасний стан проблеми, що характеризується стрімким зростанням кількості осіб із порушеннями зору в глобальному масштабі. Авторами детально розглянуто нейрофізіологічні засади компенсації втрачених функцій зору через механізми крос-модальної пластичності головного мозку, де провідну роль починають відігравати слуховий та тактильний аналізатори. Встановлено, що здатність мозку до реорганізації та перепрограмування візуальних зон кори для обробки сигналів від інших органів чуття створює фундаментальну базу для впровадження високотехнологічних асистивних рішень. У статті представлено критичний огляд існуючих аналогів і доведено, що більшість із них мають обмежений функціонал, зосереджений лише на інформаційних сповіщеннях. На відміну від відомих засобів, запропонована кіберфізична система базується на інтеграції дев'яти взаємопов'язаних підсистем, що забезпечують комплексний контроль процесу. Ключовою науковою новизною розробки є концептуалізація мультимодального інтерфейсу «Zero-Visual UI», який вперше поєднує динамічну тактильну індикацію зміни текстури корпусу із голосовим супроводом у межах єдиного пристрою. Архітектура системи побудована на трирівневій ієрархії, що включає фізичний рівень з мережею датчиків рівня рідини, температури, ваги, тиску та мутності рідини, середній рівень на базі енергоефективного контролера ESP32 та верхній кібернетичний рівень у вигляді спеціалізованого мобільного застосунку. Особливу увагу приділено інтелектуальному контуру безпеки, який реалізує автоматичне блокування питного клапана при виявленні небезпечного тиску пари, та підсистемі гігієнічного контролю, що використовує оптичні сенсори мутності для верифікації чистоти чашки. У підсумку розроблена концепція перетворює простий побутовий пристрій на складну інтелектуальну систему, яка забезпечує незрячим людям повну безпеку від опіків, точність дозування інгредієнтів та впевненість у щоденних справах, сприяючи розвитку інклюзивного середовища та покращенню якості життя.

УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ ІТ-ПРОЄКТАМИ: СИНЕРГІЯ ПІДХОДІВ DIGITAL TWIN І EXTREME PROJECT MANAGEMENT ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ГНУЧКОСТІ ТА СТІЙКОСТІ

Ольга КРАВЧУК — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті розглядається концепція синергічного використання підходів Digital Twin (цифрового двійника) та Extreme Project Management (XPM) у контексті управління складними ІТ-проєктами. Аналізується потенціал їх взаємодії для підвищення рівня адаптивності, управління ризиками та забезпечення стійкості до зовнішніх змін на конккретному прикладі. Результати дослідження демонструють, що інтеграція цих підходів сприяє не лише покращенню якості планування, але й значному зниженню невизначеності в управлінні високотехнологічними проєктами.

Крім того висвітлюється роль цифрового двійника як інструмента візуалізації, аналітики й симуляції, що дає змогу моделювати складні взаємозв’язки між компонентами проєкту, виявляти критичні точки впливу змін та передбачати ймовірні сценарії розвитку подій. XPM, у свою чергу, дозволяє в режимі реального часу адаптувати стратегії проєктного управління до змінних умов, інтегруючи гнучкі підходи до прийняття рішень, що ґрунтуються на емпіричних даних. Підкреслюється, що така синергія має не лише практичне, але й концептуальне значення, оскільки створює нову парадигму мислення в управлінні складними проєктами. Актуальність теми обґрунтовується зростанням частки складних, міждисциплінарних і цифрово орієнтованих проєктів в ІТ-сфері. Вона також набуває особливої ваги в умовах постійної турбулентності ринку, швидких технологічних змін і потреби в скороченні циклів розробки. Отже, анотація окреслює не лише технічний, але й стратегічний потенціал інтегрованого підходу.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ ГІБРИДНИХ ІНВЕРТОРІВ НА ОСНОВІ МЕХАНІЗМУ ВЕРСІОНУВАННЯ ПРОГРАМНИХ КОНФІГУРАЦІЙ

Олег БАРАБАШ, Ольга СВИНЧУК, Микола МИРОНЮК, Олексій МАЙСТРОВ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Статтю присвячено актуальній науково-практичній проблемі забезпечення функціональної стійкості систем моніторингу та керування енергетичними комплексами в умовах динамічних технічних збоїв та системних аномалій. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією сучасної енергетики в напрямку Smart Grid та ускладненням алгоритмів керування гібридними інверторами. Метою дослідження є розробка програмного забезпечення, що реалізує механізм версіонування конфігурацій для підтримки функціональної стійкості енергосистеми. Запропоновано математичну модель оцінки стану системи через показник функціональної стійкості S, який базується на логічній кон’юнкції критичних параметрів телеметрії: напруги акумуляторних батарей, струму навантаження та потужності мережі. Така модель дозволяє формалізувати процес виявлення аномалій та автоматизувати прийняття рішення про необхідність відкату конфігурації.

Особливістю реалізованої архітектури на базі вебфреймворку Django та реляційної бази даних SQLite є створення гнучкого середовища для фіксації поточного стану системи, що дозволяє повноцінно керувати життєвим циклом конфігурацій. Завдяки розробленій структурі таблиць, система автоматично зберігає параметри налаштувань як окремі версії, що забезпечує можливість їх порівняння та швидкої активації.

Експериментальна перевірка проводилася на базі гібридного інвертора Victron MultiPlus-II з використанням Victron Remote Management (VRM) API. Результати підтвердили, що впроваджений механізм версій та алгоритм автоматичного відкату дозволяють мінімізувати вплив людськихі програмних помилок, гарантуючи стабільну роботу системи навіть в умовах нестабільної генерації та різких змін енергоспоживання.

ПРОГРАМНА АРХІТЕКТУРА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ ФІЛЬТРАЦІЇ ДАНИХ ДЛЯ НЕЙРОМЕРЕЖЕВОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі запропоновано програмну архітектуру інтелектуальної об’єктно-орієнтованої системи фільтрації даних для нейромережевої класифікації побутових відходів із використанням керованих хмарних обчислювальних вузлів. Актуальність зумовлена необхідністю стабільної роботи комп’ютерного зору в реалістичних сценах, де якість зображень, фонові завади, блиск і класовий дисбаланс істотно знижують надійність прийняття рішень. На відміну від підходів, у яких підготовка даних є разовим кроком перед навчанням, запропонована система інтегрує контроль якості безпосередньо в цикл навчання і інференсу. Модуль фільтрації відсіює малoінформативні зображення за показниками різкості, контрастності та експозиційної збалансованості з контролем збереження представлення класів; очищена вибірка використовується для донавчання базової архітектури. Реалізацію побудовано на MobileNetV3-Small з перенесенням ознак і заміною класифікаційної голови на 30 класів; виконання, журналювання артефактів і зберігання даних забезпечено на сесіях Google Colab із GPU та сховищем Google Drive/Kaggle, що гарантує відтворюваність і переносимість експериментів. Для користувацької взаємодії створено вебінтерфейс інференсу на Gradio, який надає завантаження зображення, вибір конфігурації моделі та перегляд метрик.

Експериментальну оцінку проведено на наборі Recyclable and Household Waste Classification Dataset, який містить 15 тис. зображень розміру 256×256 у 30 категоріях з контрольованими та реальними сценами. Базова конфігурація на «сирій» вибірці демонструє узгоджені інтегральні показники, однак включення якісно орієнтованої фільтрації дало предметні покращення для чутливих класів: зокрема, для paper_cups істотно зросли точність і повнота, позитивні зрушення зафіксовано для steel_food_cans, clothing та magazines, тоді як для блискучих і малофактурних категорій переважно зменшено помилкові спрацьовування. Отримані результати підтверджують, що підвищення точності класифікації досягається передусім через оптимізацію вхідних даних і дисципліну експерименту в хмарному середовищі, без ускладнення архітектури моделі. Практична цінність полягає у створенні відтворюваного методичного ланцюга від керованої фільтрації до продуктивного застосування, придатного для впровадження на сортувальних лініях і в інфраструктурі циркулярної економіки.

МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ В ПРОЦЕСАХ ПІДВИЩЕННЯ ШВИДКОДІЇ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ

Ольга ТКАЧЕНКО, Олександр ГОЛУБЕНКО, Вадим ВЛАСЕНКО, Артем АНТОНЕНКО — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Розглянуто основні методи оптимізації використання оперативної пам’яті в процесах підвищення швидкодії комп’ютерних систем , які є критично важливим ресурсом для забезпечення швидкодії системи. Оптимізація може бути застосована як на рівні апаратного забезпечення (наприклад, збільшення обсягу та швидкості пам'яті, активне керування багаторівневим кешем процесора), так і на рівні програмного коду (використання ефективних алгоритмів, пулінгу об'єктів, ручного управління пам'яттю та оптимізації циклів і масивів ). Також важливу роль відіграє оптимізація на рівні операційної системи, що включає управління пам'яттю за допомогою алгоритмів LRU та підкачки, налаштування параметрів файлу підкачки та вимкнення непотрібних фонових служб.

Проаналізовано та узагальнено актуальні тренди у цій сфері. Запропоновано деталізований підхід до динамічного кешування, що адаптується до змінюваних робочих навантажень у реальному часі. Цей підхід базується на постійному моніторингу запитів, аналізі трендів та динамічному розподілі кешу на гарячу, теплу та холодну зони.

Показано, що, ефективне управління оперативною пам’яттю є багатогранним завданням, що вимагає інтеграції різних методів для забезпечення стабільної роботи систем, особливо в умовах обмежених ресурсів (IoT, мобільні системи) та високої динаміки обчислювальних процесів.

СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ ТРАНЗАКЦІЙ З ДАНИМИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОТОКОЛІВ НУЛЬОВОГО РОЗГОЛОШЕННЯ

Костянтин ГРИГОР’ЄВ, Володимир ПАВЛЕНКО — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті розглянуто проблему забезпечення конфіденційності транзакцій з даними в сучасних розподілених інформаційних системах, зокрема у блокчейн-мережах, фінансових платформах та міжорганізаційних транзакційних середовищах. Показано, що традиційні криптографічні механізми, орієнтовані на шифрування каналів або збережених даних, не дозволяють одночасно забезпечити публічну верифікованість транзакцій і приховування їхнього внутрішнього змісту. У роботі запропоновано системний підхід до забезпечення конфіденційності транзакцій на основі протоколів нульового розголошення знань zk-SNARKs та zk-STARKs.

Розроблено архітектуру системи забезпечення конфіденційності транзакцій, у якій визначено модель транзакції з відокремленням відкритих параметрів і прихованих даних, а також визначено механізм формування та верифікації криптографічних доказів коректності без розкриття чутливої інформації. Запропоновано узагальнену модель транзакції з нульовим розголошенням, що дозволяє підтверджувати виконання заданих обмежень на основі формально перевірюваних доказів. Проаналізовано особливості використання протоколів zk-SNARKs та zk-STARKs у складі системи, виконано їх порівняльний аналіз з урахуванням розміру доказів, обчислювальних витрат, вимог до ініціалізації та криптографічної стійкості. Показано, що інтеграція обох протоколів у єдину архітектурну модель забезпечує адаптивність системи до різних транзакційних сценаріїв і вимог середовища виконання. Отримані результати підтверджують, що запропонована система перевершує наявні підходи за рівнем конфіденційності, верифікованості та гнучкості інтеграції, створюючи передумови для її практичного застосування у розподілених транзакційних системах.

МОДЕЛЬ ЗАХИЩЕНОГО ЗБЕРІГАННЯ ДАНИХ У РОЗПОДІЛЕНИХ БАЗАХ ДАНИХ НА ОСНОВІ АТРИБУТНОГО ШИФРУВАННЯ ДЛЯ КРИТИЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Інна РОЗЛОМІЙ, Сергій НАУМЕНКО, Віталій КОВТЮХ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті запропоновано модель захищеного зберігання даних у розподілених базах даних на основі атрибутивного шифрування, орієнтовану на потреби критичних інформаційно-комунікаційних систем. Розроблена архітектура передбачає фрагментацію даних, гібридне шифрування з використанням CP-ABE для ключів доступу та симетричних алгоритмів для повідомлень, а також інтеграцію політик доступу у СУБД. Проведене моделювання демонструє ефективність підходу за показниками часу розшифрування, стійкості до атак та рівномірного розподілу навантаження між вузлами. Особливу увагу приділено практичним аспектам реалізації – зокрема, використанню PostgreSQL з політиками RLS, формалізації політик доступу у вигляді логічних виразів та перевірці цілісності фрагментів. Запропонована модель забезпечує децентралізоване керування доступом, зменшує ризики витоку даних та адаптується до змінних контекстів. У перспективі планується підтримка атрибутів із динамічними значеннями, відкликання доступу та інтеграція з блокчейн-реєстрами для фіксації дій.

МОДЕЛЬ ЗБЕРІГАННЯ ТА ВЕРИФІКАЦІЇ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ НА ОСНОВІ РОЗПОДІЛЕНОГО РЕЄСТРУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ДОВІРИ

Вадим ГРИЩЕНКО — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті запропоновано модель зберігання та верифікації персональних даних на основі технології розподіленого реєстру (блокчейну), орієнтовану на підвищення довіри до цифрових сервісів. Розглянуто архітектуру системи, що включає модулі збору, шифрування, запису метаданих у блокчейн, контроль доступу за допомогою смарт-контрактів і алгоритми перевірки цілісності даних без їх розкриття. Описано формат блоку для запису, модель управління правами доступу на основі мультипідпису та реалізацію політик доступу у вигляді смарт-контрактів. Проведено експериментальне тестування продуктивності моделі в середовищі Hyperledger Fabric із використанням типових сценаріїв, зокрема перевірки освітніх і медичних записів, електронної ідентифікації тощо. Отримані результати свідчать про високу швидкість верифікації, низьке ресурсне навантаження та масштабованість. Запропоноване рішення демонструє наукову новизну завдяки поєднанню механізмів zero-knowledge proof, гнучких політик доступу й інтеграції з зовнішніми цифровими платформами через API. Розроблена модель може бути основою для створення довірених цифрових інфраструктур у сфері електронного врядування, охорони здоров’я та фінансів.

МОДЕЛІ КРИПТОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ В УМОВАХ КВАНТОВИХ ОБЧИСЛЕНЬ ДЛЯ КАНАЛІВ ЗВ’ЯЗКУ В АВТОНОМНИХ БЕЗПІЛОТНИКАХ

Герман АВДАЛОВ, Валерій САМАРАЙ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджено проблему захисту каналів зв’язку автономних безпілотників в умовах розвитку квантових обчислень. Проаналізовано особливості функціонування безпілотних літальних апаратів (БПЛА), що працюють у середовищі з обмеженими обчислювальними ресурсами, високими вимогами до енергоефективності та часових характеристик. Визначено актуальні загрози, зокрема пов’язані з можливістю застосування квантових атак для порушення традиційних криптографічних схем. Запропоновано гібридну модель криптографічного захисту, яка поєднує постквантові алгоритми обміну ключами (Kyber512) та цифрових підписів (Dilithium2) із полегшеним симетричним шифруванням (AES, ChaCha20). Побудовано поетапні схеми взаємодії, математичні моделі та реалізовано експериментальне моделювання на платформах STM32F407 та ESP32-S3. Отримані результати свідчать про придатність моделі до використання в реальному часі, її масштабованість та низьке енергоспоживання. У роботі також порівняно ефективність запропонованого рішення з класичними криптографічними підходами та визначено переваги у контексті стійкості до квантових атак і відповідності обмеженням вбудованих систем.

ЦИФРОВИЙ ДВІЙНИК ПРОЦЕСУ МОНІТОРИНГУ ЗБЕРІГАННЯ М'ЯСА: МОДЕЛЬ ТА СИМУЛЯЦІЯ

Богдан БОГУШ, Тетяна БУБЕЛА — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі представлено концепцію та математичну реалізацію цифрового двійника для моделювання процесу зберігання м’яса. Розроблена система включає віртуальну сенсорну модель, модуль чисельного моделювання фізико-хімічних та мікробіологічних процесів, а також програмну архітектуру для інтеграції даних. У моделі враховано кінетику росту психротрофної мікрофлори, деградацію білків і жирів, втрату вологи, температурні впливи та сценарії коливання середовища. Проведено серію віртуальних експериментів і валідацію результатів на основі літературних даних. Результати свідчать про здатність моделі достовірно відтворювати динаміку псування м’яса та прогнозувати термін його придатності за різних умов зберігання. Запропонований цифровий двійник може бути використаний для оптимізації холодового ланцюга та зменшення харчових втрат у м’ясопереробній галузі.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ВТОРГНЕНЬ НА ОСНОВІ СОНІФІКАЦІЇ МЕРЕЖЕВОГО ТРАФІКУ

Богдан СЕМЕНЮК, Людмила КОРЕЦЬКА — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі досліджено особливості проєктування системи виявлення вторгнень (IDS) на основі частотно-часового представлення мережевого трафіку. Актуальність дослідження зумовлена зростанням складності комп’ютерних атак та обмеженнями традиційних векторних підходів до представлення ознак, що ускладнюють виявлення складних аномалій і призводять до підвищеного рівня помилкових рішень.

Запропоновано підхід до перетворення багатовимірного вектора мережевих ознак у дискретний PCM-сигнал із подальшим застосуванням короткочасного перетворення Фур’є для формування спектрограм, які аналізуються за допомогою двовимірної згорткової нейронної мережі. Такий підхід забезпечує структуроване 2D-подання трафіку та підвищує інформативність вхідних даних для задачі класифікації атак.

З метою зменшення впливу дисбалансу класів розроблено сигнатурозбережний адаптивний метод балансування навчальної вибірки, що враховує помилки базової моделі під час формування розширеної множини даних. Додатково формалізовано τ-інтервал невизначеності прогнозу та реалізовано каскадний механізм прийняття рішень із використанням допоміжного класифікатора для перевизначення результатів у критичній зоні. Окрему увагу приділено забезпеченню принципу незалежності тестової вибірки з метою запобігання витоку даних та коректної оцінки узагальнювальної здатності моделі.

Експериментальне дослідження підтвердило доцільність використання частотно-часового представлення трафіку та запропонованих механізмів підвищення точності, що дозволило зменшити рівень хибнонегативних рішень та підвищити стабільність класифікації в умовах дисбалансу класів.

ОПЕРАЦІЙНІ ЧАСТОТИ КОМПОНЕНТІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЯК КЛЮЧОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЇЇ ПРИКЛАДНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Мар’ян МІЛЯН, Мирослав ТИХАН — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті наведено результати дослідження інтегрованої вимірювальної системи, що поєднує сенсорні елементи, канали збору та оброблення даних, а також програмні засоби аналізу, з акцентом на визначальній ролі робочих частот її компонентів у формуванні загальних функціональних можливостей. Показано, що частотні характеристики датчиків, аналого-цифрових перетворювачів і програмних алгоритмів оброблення сигналів визначають не лише діапазон коректного вимірювання, а й здатність системи реєструвати швидкоплинні процеси, пульсації та несталості у потокових середовищах. Обґрунтовано, що узгодження смуг пропускання окремих елементів і частоти дискретизації є критичним чинником забезпечення метрологічної достовірності та динамічної точності.

Проведений аналіз засвідчив, що завдяки оптимізації частотних параметрів інтегрована система може ефективно використовуватися не лише для стандартного вимірювання витрати й тиску, а й для задач розширеного моніторингу, діагностики технічного стану обладнання, дослідження турбулентних режимів і експериментального моделювання нестаціонарних процесів. Розглянуто вплив частотних обмежень на часову роздільну здатність, швидкодію, рівень шумів і адаптивність системи до змінних умов експлуатації. Наведено результати експериментальної верифікації та приклади застосування, які демонструють залежність точності вимірювання та чутливості до пульсацій від узгодженості частотних параметрів.

Окрему увагу приділено можливостям інтеграції методів штучного інтелекту для інтелектуального фільтрування сигналів, автоматичної ідентифікації режимів потоку, прогнозування аномалій і оптимізації параметрів вимірювання в реальному часі. Показано, що поєднання частотної оптимізації апаратної частини з алгоритмами машинного навчання дозволяє суттєво розширити прикладний потенціал системи, підвищити її гнучкість і забезпечити адаптивну обробку даних. Отримані результати можуть бути використані при проєктуванні високопродуктивних вимірювальних комплексів для наукових досліджень і промислових процесів, де важливою є реєстрація швидкозмінних параметрів середовища.

ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ ПІДХІД НА ОСНОВІ ЗБУРЕНЬ ДЛЯ ПОКЛАСОВОГО АНАЛІЗУ ЧУТЛИВОСТІ ОЗНАК У ЗАДАЧІ КЛАСИФІКАЦІЇ АНОМАЛІЙ BGP

Мар’ян КИРИК, Станіслав МАРУНЯК, Андрій РІЙ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Міждоменна маршрутизація відіграє центральну роль у забезпеченні глобальної зв’язності Інтернету, однак аномальна поведінка BGP залишається складною для надійної класифікації в експлуатаційних умовах. Хоча моделі машинного навчання часто демонструють високі узагальнені показники точності, їхня ефективність нерівномірна для різних типів аномалій. Для окремих класів характерні стабільно низькі значення повноти або систематична плутанина з близькими категоріями, тоді як агреговані метрики приховують ці недоліки. З практичної точки зору така класозалежна нестабільність обмежує придатність автоматизованих класифікаторів.

У статті запропоновано підхід до уточнення класифікації, керований аналізом чутливості, який дозволяє покращити деградовані класи без модифікації архітектури моделі. Метод ґрунтується на контрольованому оклюдуванні окремих ознак маршрутизації в часових вхідних послідовностях. Вимірюючи зміни ймовірностей передбаченого та істинного класів після вилучення ознаки, підхід дає змогу виявити входи, що негативно впливають на розпізнавання конкретного класу. На відміну від глобальних рейтингів важливості, аналіз обмежується неправильно класифікованими сегментами найслабшої категорії, що забезпечує цільову діагностику помилок класифікації.

Підхід оцінено на основі класифікатора LSTM із двома різними наборами ознак, сформованими з історичних подій BGP. Поділ за подіями забезпечив тестування на раніше невідомих аномаліях. У першій конфігурації аналіз оклюзії виявив ознаку, яка суттєво пригнічувала розпізнавання відмов; її вилучення підвищило повноту майже з нульових значень до 0,64 та збільшило F1-міру до 0,78 без погіршення результатів для інших класів. У другій конфігурації уточнення призвело до помірного, але стабільного зменшення плутанини між відмовами та непрямими аномаліями.

Отримані результати свідчать, що аналіз чутливості на основі збурень може слугувати не лише інтерпретаційним механізмом, а й практичним інструментом для покласового покращення багатокласових систем класифікації аномалій BGP.

МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ВИЯВЛЕННЯ ВИТОКІВ ДАНИХ З ЕВОЛЮЦІЙНОЮ АДАПТАЦІЄЮ

Петро ВІЖЕВСЬКИЙ, Олег САВЕНКО — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі запропоновано узагальнену модель процесу виявлення витоків даних з еволюційною адаптацією, побудовану на інтеграції трьох функціональних складових: класифікації документів за рівнем конфіденційності на основі генетичного алгоритму з IF-THEN правилами, виявлення дрейфу концепції через двовіконний статистичний детектор (критерій Колмогорова-Смірнова та t-тест) й адаптивного поведінкового профілювання користувачів із експоненціальним забуванням. Описано архітектуру DLP-системи. Показано механізм зворотного зв’язку, за яким детектор дрейфу підсилює мутацію в генетичному алгоритмі, а поведінковий модуль коригує порогові значення. Експериментальна оцінка на корпусі розсекречених урядових документів DISC (2 450 документів, три рівні конфіденційності) підтверджує: GA-класифікатор досягає F1 = 0,867, поступаючись ансамблевим методам лише на 5-6 %. при повній інтерпретованості правил, механізм адаптації підвищує prequential F1 на 7,6 %, а поведінковий детектор із генетичною оптимізацією ваг забезпечує FPR = 0,023. Модель зберігає повну інтерпретованість рішень, придатну для аудиту та верифікації експертами з безпеки.

СИСТЕМА РОЗРОБКИ БЕЗПЕЧНИХ ВЕБДОДАТКІВ НА ОСНОВІ ПІДСИСТЕМ НАВЧАННЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА ВИБОРУ СТЕКУ ТЕХНОЛОГІЙ

Тетяна КОРОБЕЙНІКОВА, Андрій КУРИЛЯК, Ігор ЖУРАВЕЛЬ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті розглянуто проблему забезпечення кібербезпеки вебдодатків класів SPA та PWA в умовах зростання складності атак і залежностей. Запропоновано авторську систему розробки безпечних вебдодатків, що поєднує тренінгову та технічну частини і реалізується через взаємопов'язані підсистеми: навчання персоналу, планування, вибір стеку технологій, прототипування, розробку, тестування та супровід. Кожна підсистема містить сегменти і контрольні точки, які формалізують переходи між етапами та забезпечують принципи «security by design» і «security by default». Описано методики постановки SMART-цілей, формування матриці загроз і сценаріїв реагування, а також критерії оцінювання технологій за ознаками безпеки, підтримуваних стандартів і життєвого циклу оновлень. Демонструється інтеграція засобів безпеки у конвеєр розробки: SAST/DAST, аудит залежностей, WAF з правилами OWASP CRS, політики CSP, контроль доступу до БД (TLS, RLS, шифрування полів), журналювання та моніторинг. Запропоновано процедури верифікації готовності стеку перед прототипуванням і метрики для оцінювання ефективності навчання та впроваджених контрзаходів. Окрему увагу приділено специфіці SPA/PWA: керуванню service worker, безпечному кешуванню офлайн-даних, валідації на клієнті й сервері, захисту токенів і міждоменній взаємодії. Представлено підходи до управління політиками, розподілу відповідальностей, пріоритизації за ризиком і безперервного вдосконалення в парадигмі DevSecOps. Узагальнено практики відтворюваності, документування контрольних точок і використання дашбордів для прозорості рішень. Запропонована система придатна до адаптації під ресурсні обмеження і масштаби організації та різні моделі розгортання.

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА МОДЕРНІЗАЦІЇ ШНЕКОВИХ НАВАНТАЖУВАЧІВ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ СИПУЧИХ МАТЕРІАЛІВ

Ігор ПОЛИВАНИЙ , Роман ЗОЛОТИЙ, Юрій МИКИТІВ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Шнекові навантажувачі — важливе обладнання в різних галузях промисловості, таких як агропромисловий комплекс, будівництво і хімічна індустрія. Вони використовуються для транспортування сипучих матеріалів, таких як зерно, цемент, пісок і гранули, завдяки своїй простій конструкції, надійності та ефективності. Основна проблема при їх використанні — обмеження в роботі з матеріалами з високою вологістю або стиснутими матеріалами. Виробники постійно вдосконалюють конструкції шнеків і матеріали для підвищення ефективності та збільшення терміну служби. Шнекові транспортери мають компактний дизайн і дозволяють здійснювати безперервне і безпечне транспортування сипучих матеріалів. Вони використовуються не лише для обробки сипучих матеріалів, але й в гірничій і будівельній техніці.

В роботі проведено дослідження транспортування піску за допомогою шнекового транспортера, де вивчалися параметри, такі як швидкість обертання та радіальний зазор. Результати експерименту дозволяють визначити оптимальні умови для забезпечення високої продуктивності при транспортуванні піску, вивчаючи вплив різних параметрів на ефективність процесу.

Згідно з результатами експериментів, радіальний зазор є важливим параметром для забезпечення високої продуктивності шнекового транспортування піску. Найкращі результати досягались при зазорі, що в 1,5-2 рази перевищує розмір частки матеріалу, але не менше 3 міліметрів. Це дозволяє уникнути застрягання матеріалу та забезпечити безперебійну роботу шнекового транспорту. Отже, оптимізація цього параметра є критично важливою для підвищення ефективності транспортування піску та інших сипучих матеріалів.

МЕТОД УНИКНЕННЯ ВЗАЄМОБЛОКУВАНЬ ЗАВДАНЬ В РОЗПОДІЛЕНИХ СИСТЕМАХ НА ОСНОВІ ПРОТОКОЛУ МІЖПРОЦЕСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Владислав КРЕЩУК, Олексій ЛИГУН, Олександр СОРОЧИНСЬКИЙ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті представлено результати розроблення та дослідження методу уникнення взаємоблокувань завдань у розподілених обчислювальних системах, що ґрунтується на інтеграції подієво-орієнтованої моделі виконання з формалізованим протоколом міжпроцесної взаємодії. Запропонований підхід формує цілісну методологічну основу керування розподіленими обчисленнями, у якій реактор розглядається як центральний координаційний механізм узгодження структурних залежностей між задачами та процедур доступу до ресурсів. Ключовим результатом є забезпечення структурної відсутності циклів очікування за рахунок поєднання алгоритмів виявлення потенційних конфліктів із адаптивним протоколом координації.

У роботі сформовано комплексну систему метрик, що дозволяє кількісно оцінювати стан вузлів, параметри потоків і рівень ресурсного навантаження, що, у свою чергу, створює основу для обґрунтованого вибору стратегій планування, балансування та масштабування. Експериментальні результати, представлені у графічній та табличній формах, підтверджують збереження лінійної динаміки продуктивності при збільшенні кількості вузлів і прогнозоване зростання накладних витрат без втрати стійкості системи. Доведено, що інтеграція формальної моделі залежностей із протоколом обміну повідомленнями гарантує просування критичних шляхів виконання навіть у гетерогенних середовищах.

Отримані результати свідчать про практичну придатність запропонованого методу для побудови масштабованих і надійних розподілених систем, у яких поєднуються вимоги високої ефективності використання ресурсів і стійкості до взаємоблокувань. Перспективи подальших досліджень пов’язані з адаптацією підходу до різнорідних архітектур вузлів і розширених конфігурацій із великою кількістю компонентів.

МЕТОДИ БОРОТЬБИ З BIAS ТА DOMAIN SHIFT У МЕДИЧНИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖАХ

Олександр МЕЩЕРЯКОВ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті розглянуто проблему узагальнення медичних нейронних мереж в умовах domain shift, що виникає через гетерогенність апаратних засобів, протоколів збору даних і клінічних практик, та показано, що деградація якості моделей після деплою має системний характер і не зводиться ані до недостатньої складності архітектур, ані до обмеженості навчальних вибірок, а обумовлена зсувами розподілів між тренувальним і цільовим доменами; особливу увагу приділено аналізу архітектурних припущень стандартних компонентів нейронних мереж, зокрема механізмів нормалізації, в межах якого проведено формалізований аналіз Batch Normalization як механізму імпліцитного кодування статистики тренувального домену та показано, що використання running statistics формує внутрішні представлення, оптимальні лише за умови стаціонарності розподілу даних, роблячи моделі чутливими до covariate shift у реальних клінічних сценаріях; на цій основі розглянуто альтернативні підходи до нормалізації, зокрема Instance Normalization і Group Normalization, та проаналізовано їхню придатність для мультидоменних медичних даних, а також детально досліджено інженерні аспекти побудови й оцінки медичних моделей, обґрунтовано обмеженість стандартної internal validation і необхідність застосування протоколів оцінювання, що відтворюють реальні сценарії деплою, зокрема leave-one-hospital-out validation, на підставі чого сформульовано практичні рекомендації щодо вибору нормалізаційних механізмів, архітектурних рішень і протоколів валідації з метою підвищення стабільності та надійності медичних систем штучного інтелекту в продакшені.

АДАПТИВНИЙ МЕТОД ПОМ'ЯКШЕННЯ НАСЛІДКІВ КІБЕРАТАК В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

Сергій ЛИСЕНКО, Тимур ІСАЄВ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Сучасні інформаційні системи працюють у багатовимірних адаптивних середовищах, де властивості даних, характер перебігу процесів та взаємодія між автоматизованими компонентами й людьми змінюються надзвичайно швидко. Такі зміни зумовлені як природною еволюцією робочих процесів, так і зовнішніми впливами, серед яких особливо небезпечними є кібератаки. У цих умовах традиційні підходи до забезпечення стійкості інформаційних систем -засновані на фіксованих наборах правил, усталених шаблонах поведінки та статичних схемах аналізу -поступово втрачають ефективність.

Запропонований адаптивний метод пом’якшення наслідків кібератак усуває ці обмеження шляхом перетворення даних з багатьох джерел -робочих потоків подій, відомостей про виконання процесів, ознак, пов’язаних з ідентифікацією користувачів і пристроїв, та допоміжних ситуаційних показників -в узгоджені внутрішні подання, придатні для подальшого опрацювання в умовах постійних змін. Завдяки цьому інформаційна система отримує цілісне уявлення про свій стан, що дозволяє своєчасно виявляти відхилення, спричинені як природними змінами, так і навмисними діями зловмисників.

Методологічно підхід передбачає безперервне відстеження показників якості роботи інформаційної системи та властивостей даних, що надходять до неї. Коли фіксується зміна у структурі або характері даних, активуються спеціалізовані цикли коригування внутрішніх параметрів системи, спрямовані на пом’якшення негативних наслідків. У цих циклах застосовуються механізми, що зменшують вплив пошкоджених, малодостовірних або нетипових записів, які можуть виникати під час кібератак. Це забезпечує стійкість роботи інформаційної системи навіть за умов істотних змін у середовищі даних, зокрема під час спроб зловмисників спотворити службову інформацію, перевантажити канали передавання або приховати критичні події.

Важливою особливістю методу є наголос на відтворюваності та керованій адаптації. Якщо коригування внутрішніх параметрів призводить до погіршення роботи системи, передбачено повернення до попереднього стабільного стану. Запропонований підхід було перевірено на реальних наборах даних, зокрема NSL‑KDD та CICIDS2017, доповнених штучно сформованими даними з високою пропускною здатністю, які відображають різноманітні робочі сценарії. Експериментальні результати засвідчили, що адаптивний метод пом’якшення наслідків кібератак підвищує точність роботи інформаційної системи, зменшує кількість хибних сповіщень, забезпечує низьку затримку оброблення та дозволяє системі швидко пристосовуватися до змін без втрати надійності.

ПОЗА МЕЖАМИ СУЧАСНОЇ ПОРТФЕЛЬНОЇ ТЕОРІЇ: ГЛИБИННЕ НАВЧАННЯ ДЛЯ ШУМОСТІЙКОГО РОЗПОДІЛУ АКТИВІВ

Максим ЛАПІН — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті представлено комплексне дослідження інтеграції архітектур глибинного навчання з теорією випадкових матриць з метою подолання прокляття розмірності та шуму оцінювання в сучасній теорії портфеля. Класична середньо-дисперсійна оптимізація базується на вибірковій коваріаційній матриці, яка в умовах високої розмірності фінансових даних стає нестійкою через розсіювання власних значень. Запропоновано новий підхід Neural-Nonlinear Shrinkage, що поєднує денойзингові автокодери та одномірні згорткові нейронні мережі для вилучення латентних факторів ризику з часових рядів дохідностей та фільтрації шуму Марченка—Пастура, притаманного емпіричним фінансовим даним. Метою роботи є операціоналізація стійкого конвеєра оцінювання коваріаційної матриці, який перевершує традиційні методи скорочення, зокрема Ledoit–Wolf, за рахунок урахування нелінійних хвостових залежностей та часово-змінних кластерів волатильності. Досліджується, чи призводить нейронно-регуляризована коваріаційна матриця до стабільніших ефективних меж та зниження витрат на перебалансування портфеля. Методологія включає формалізацію співвідношення шум–сигнал у високорозмірних фінансових даних, застосування закону Марченка—Пастура для ідентифікації шумового спектра у вибіркових розподілах дохідностей, використання автокодера з вузьким горлом для проєкції n-вимірних дохідностей у низьковимірний простір очищених факторів ризику, а також порівняльне бектестування портфелів мінімальної дисперсії та максимального коефіцієнта Шарпа із застосуванням квадратичного програмування в різних фазах ринкових циклів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше запропоновано спектральну функцію втрат для автокодерів, яка штрафує реконструкцію не лише за середньоквадратичну похибку, а й за відхилення числа обумовленості коваріаційної матриці від теоретичних меж стабільності. Такий фізично обґрунтований підхід до штучного інтелекту забезпечує дотримання математичних вимог додатної напіввизначеності фінансових матриць. Практична цінність полягає у створенні автоматизованого та обґрунтованого інструментарію для кількісних хедж-фондів і інституційних керуючих активами, який зменшує нестабільність ваг портфеля, покращує позавибіркову дохідність з урахуванням ризику та знижує чутливість оптимізаційних алгоритмів до незначних змін вхідних даних. Висновки. Ефективна оптимізація портфеля в сучасних фінансових ринках потребує відходу від статичних історичних оцінок. Отримані результати демонструють, що нейронно-регуляризовані портфелі забезпечують суттєве зниження реалізованої волатильності порівняно зі стандартною середньо-дисперсійною оптимізацією. Очищення коваріаційної матриці за допомогою глибинного навчання трансформує теоретичні моделі в надійні інструменти практичного застосування у високорозмірних фінансах.

КОМПЛЕКСНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ ТА СТІЙКОСТІ ANDROID-ПРИСТРОЇВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ КІБЕРЗАГРОЗ

Денис БЕРБЕЦ, Наталія ПЕТЛЯК, Сергій МОСТОВИЙ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджується сучасний стан екосистеми мобільної операційної системи Android з акцентом на проблеми кібербезпеки, основні загрози та методи протидії їм. Розглянуто фрагментацію версій Android, яка ускладнює розробку сумісних додатків і підвищує ризики безпеки через наявність невиправлених вразливостей у застарілих версіях. Проаналізовано загрози, пов’язані зі сторонніми додатками та бібліотеками збору даних, а також обмеження системи Google Play у запобіганні поширенню шкідливого програмного забезпечення. Окрему увагу приділено ризикам динамічного завантаження коду та атакам через сенсори мобільних пристроїв, що дають змогу отримувати конфіденційну інформацію або здійснювати несанкціоноване керування. Наведено класифікацію кіберзагроз Android-пристроїв, зокрема масових загроз (adware, ransomware, Mobile Unwanted Software) і цілеспрямованих атак класу APT, таких як Pegasus, SunBird, Gooligan і Dark Caracal. Виділено побічні атаки, що базуються на аналізі фізичних характеристик пристрою (енергоспоживання, електромагнітне випромінювання, акустичні сигнали, дані сенсорів) і здатні забезпечувати приховане вилучення чутливих даних. Також проаналізовано внутрішні кібератаки, спрямовані на експлуатацію вразливостей операційної системи, міжзастосункової взаємодії та апаратного забезпечення, зокрема обходу Android Keystore і зловживання дозволами. Підкреслено проблему поширення шкідливого ПЗ через Google Play із використанням обфускації, інкрементних оновлень і динамічного коду, а також роль соціальної інженерії та відкладеної активації шкідливих функцій, що ускладнює їх своєчасне виявлення.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ГЛИБОКОГО МАШИННОГО НАВЧАННЯ Q-МЕРЕЖА В АДАПТИВНІЙ АНТЕННІЙ СИСТЕМІ З БЛОКОМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Михайло РОЖНОВСЬКИЙ, Ірина РОЖНОВСЬКА, Ігор ГЕРАСИМЕНКО — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті розглянуто можливості застосування методів глибокого машинного навчання для підвищення ефективності роботи адаптивних антенних систем сучасних безпроводових мереж. Основну увагу приділено методу глибокого підкріплювального навчання Deep Q-Network (DQN), який поєднує класичний алгоритм Q-learning із можливостями глибоких нейронних мереж. Проведено аналіз принципів функціонування методу DQN та його ключових компонентів, зокрема буфера відтворення досвіду (Replay Buffer), цільової нейронної мережі (Target Network), стратегії дослідження ε-greedy та механізму мінімізації функції втрат. Показано, що використання нейронної мережі для апроксимації функції цінності дій дозволяє інтелектуальному агенту приймати оптимальні рішення навіть у складних середовищах із великою кількістю можливих станів і дій.

У роботі запропоновано підхід до інтеграції методу DQN у модуль штучного інтелекту адаптивної антенної системи. Такий модуль може формувати систему знань про середовище функціонування радіомережі та забезпечувати інтелектуальне керування параметрами діаграми спрямованості антени. Розглянуто модель середовища у вигляді комірки безпроводової мережі, де точка доступу оснащена адаптивною антенною системою з блоком штучного інтелекту. У такій системі формування та динамічна зміна пелюсток діаграми спрямованості здійснюється з урахуванням переміщення абонентів у зоні радіопокриття. У рамках дослідження агент навчався знаходити оптимальні переходи між станами середовища, що моделює переміщення абонентів, з метою формування ефективної стратегії керування напрямками випромінювання.

Запропоновано алгоритм навчання агента на основі методу Deep Q-Network та реалізовано його у вигляді програмного коду мовою Python. За результатами програмної реалізації отримано зважений граф переходів між станами середовища, який інтерпретується як сформована система знань інтелектуального агента. Аналіз отриманих результатів показав, що метод DQN дозволяє визначати оптимальні та альтернативні маршрути переходів між станами з різними ймовірностями, що відкриває можливість прогнозування поведінки абонентів і більш точного керування напрямними характеристиками антенної системи.

Отримані результати свідчать про перспективність використання методів глибокого підкріплювального навчання у складі адаптивних антенних систем майбутніх безпроводових мереж, зокрема систем стандартів 5G та 6G. Запропонований підхід може бути використаний для реалізації концепції інтелектуальних антен, що здатні адаптуватися до змін середовища в режимі реального часу, оптимізувати використання радіочастотного спектра та підвищувати ефективність функціонування сучасних систем безпроводового зв’язку.

МЕТОД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДО КОМПЛЕКСНИХ КІБЕРЗАГРОЗ

Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті запропоновано практичний метод забезпечення стійкості корпоративних інформаційних систем до комплексних кіберзагроз. Метод об’єднує чотири взаємопов’язані контури: багатоджерельний моніторинг подій, оцінювання ризиків у реальному часі, адаптивне реагування на інциденти та кероване відновлення сервісів. Наведено математичну модель для інтегральної оцінки стійкості, референтну архітектуру, алгоритми виконання. Показано, що впровадження методу скорочує середній час виявлення та відновлення, а також підвищує індекс стійкості системи. Робота орієнтована на практичне застосування в організаціях різного масштабу.

АВТОМАТИЗОВАНИЙ АУДИТ ЖУРНАЛІВ БАЗ ДАНИХ (AUDIT LOGS) З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ: КОРЕЛЯЦІЯ ПОДІЙ, РЕКОНСТРУКЦІЯ ІНЦИДЕНТІВ ТА ПОЯСНЮВАНІ ВИСНОВКИ

Микола БОЙКО, ОЛЕГ САМОРАЙ, Максим ДЕЙНИКОВСЬКИЙ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджується застосування великих мовних моделей (Large Language Models, LLM) та методів машинного навчання для автоматизованого аналізу журналів аудиту баз даних (audit logs). Основна увага приділяється інтелектуальній кореляції подій, реконструкції інцидентів безпеки та формуванню пояснюваних аналітичних висновків на основі журналів доступу до даних. Запропоновано концептуальну модель інтеграції LLM у процеси аудиту баз даних, що дозволяє автоматично виявляти аномалії, підозрілі сценарії доступу та потенційні порушення політик безпеки.

Дослідження охоплює аналіз структури журналів аудиту, методи їх попередньої обробки, використання NLP-моделей для інтерпретації SQL-операцій та алгоритми реконструкції інцидентів на основі часових послідовностей подій. Наведено приклади застосування LLM для аналізу SQL-запитів, ролей користувачів, контексту виконання операцій та їх потенційного впливу на безпеку інформаційної системи.

Отримані результати демонструють, що застосування LLM у процесах аудиту даних дозволяє підвищити ефективність систем моніторингу безпеки, скоротити час реагування на інциденти та забезпечити більш глибоке розуміння причин виникнення порушень політик доступу.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА КОМП'ЮТЕРНА СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО ВИЯВЛЕННЯ ВРАЗЛИВОСТЕЙ ВЕБ-ЗАСТОСУНКІВ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ЗАГРОЗ

Андрій ДРОЗД, Дмитро МИКУЛЯК — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У цій статті досліджується проблема автоматизованого виявлення та класифікації вразливостей веб-застосунків із використанням інтелектуальних комп’ютерних систем в умовах безперервного циклу розробки. Здійснено системний аналіз сучасних підходів до виявлення шкідливого програмного забезпечення та кібератак (SAST, DAST, SCA), зокрема архітектури систем децепції та методів машинного навчання, на основі фундаментальних досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців.

Розглянуто актуальні загрози згідно з міжнародними стандартами OWASP Top 10:2021 та таксономією CWE. Особливу увагу приділено застосуванню великих мовних моделей (LLM) та архітектур на основі трансформерів (Transformers) для підвищення точності виявлення логічних вразливостей у вихідному коді, що є перспективним напрямком порівняно з традиційними статичними сканерами.

Авторами запропоновано концептуальну архітектуру інтелектуальної системи, яка базується на синергії графових нейронних мереж (GNN) та великих мовних моделей (LLM) для забезпечення семантичного аналізу та контекстної пріоритизації загроз із використанням розширених метрик CVSS. Обґрунтовано доцільність запровадження модуля нормалізації даних із гетерогенних сканерів у єдиний ознаковий простір. Експериментальні результати демонструють суттєве зниження рівня хибних спрацювань (False Positives) та підвищення метрики F1-score при використанні гібридної моделі. Робота становить практичний інтерес для фахівців з кібербезпеки, DevSecOps-інженерів та розробників засобів автоматизованого аудиту.

МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ЕЛЕКТРОПРИВОДУ ВАНТАЖНОЇ ЛІФТОВОЇ УСТАНОВКИ

Юрій МОВЧАН, Павло МАЙДАН, Денис МАКАРИШКІН, Юлія СОКОЛАН — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Ліфтова установка розглядається в якості єдиної електромеханічної системи, яка, в свою чергу, поділяється на механічну (кабіна, противага, кінематичні зв'язки та редуктор) та електричну (електродвигун і статичний перетворювач) підсистеми. Режим роботи електроприводу ліфтової установки залежить від призначення підйомника і умов використання. Так, для вантажних ліфтових установок характерний більш рівномірний графік навантаження із певною циклічністю через транспортування вантажів. У нерегульованому електроприводі ЛУ зі швидкістю руху до 2 м/с електричною підсистемою є одно- або двошвидкісний асинхронний електродвигун із короткозамкненим ротором. В даний час все більше переходять на використання в будівлях частотно-регульованого асинхронний електродвигун, так як таке рішення дозволяє поліпшити зручність пересування та точність зупинки кабіни, а також має певний енергозберігаючий ефект.

В роботі виконано дослідження характеристик асинхронного електродвигуна для автоматизованого електроприводу вантажної ліфтової установки. Представлено класифікацію електроприводів ліфтових установок з поясненням переваг та недоліків. Природні механічні та електромеханічні характеристики були побудовані за допомогою спеціалізованої програми, що працює в програмному комплексі MATLAB. Оскільки фірми-виробники асинхронних електродвигунів найчастіше не вказують реального опору асинхронних електродвигунів із короткозамкненим ротором, опір даного електродвигуна був розрахований в програмному комплексі MATLAB. Перехідні процеси електроприводу ліфтової установки також було побудовано за допомогою програми перехідних процесів в системі частотний перетворювач – асинхронний електродвигун із задавачем інтенсивності на базі Т-подібної схеми заміщення в програмному середовищі MATLAB.

ДРОБОВА SIR-МОДЕЛЬ ХВИЛЬ COVID-19 ЗІ ЗМІННИМИ В ЧАСІ ПАРАМЕТРАМИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЄЮ НА ОСНОВІ НЕЙРОМЕРЕЖЕВИХ МЕТОДІВ

Станіслав ПОГОРЄЛОВ, Ярослав БАЛАБА — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті розглядається задача опису окремих хвиль епідемії COVID-19 за допомогою моделей типу SIR на основі реальних статистичних даних. Показано, що класична SIR-модель із сталими параметрами передачі β та вилучення γ не здатна адекватно відтворювати форму епідемічної хвилі, оскільки в реальних даних ці параметри істотно змінюються з часом і відображають вплив протиепідемічних заходів, зміну поведінки населення, вакцинацію та інші фактори. Крім того, стандартна SIR-модель є безпам’ятною (марковською), тоді як емпіричні часові ряди захворюваності демонструють ефекти довготривалої пам’яті. Метою роботи є поєднання дробових SIR-моделей із параметрами, що змінюються у часі, та методів ідентифікації на основі нейронних мереж для опису хвиль COVID-19 у трьох європейських країнах (Німеччина, Італія, Україна). Побудовано ієрархію з п’яти моделей із поступовим зростанням гнучкості та збереженням фізичного змісту. Як найпростіший базовий варіант розглядається класична SIR-модель із постійними параметрами. Далі вводиться віконна SIR-модель із кусочно-сталими функціями β(t) та γ(t), які оцінюються градієнтними методами на ковзних часових вікнах. Наступним кроком є віконна дробова модель FSIR, у якій враховується пам’ять системи за допомогою степеневого ядра з дробовим порядком α∈(0,1). Четверта модель — віконна FSIR-PINN, у якій багатошарова нейронна мережа апроксимує приховані траєкторії S(t), I(t), R(t) із урахуванням дискретних рівнянь FSIR у функціоналі похибки. Нарешті, п’ята модель — глобальна безвіконна FSIR-PINN, що навчається одразу на всій хвилі.

Чисельні експерименти показують, що для всіх трьох країн віконна дробова модель FSIR з α<1 забезпечує кращий баланс між похибкою на навчальній та тестовій частинах ряду порівняно з класичною віконною SIR-моделлю, а також формує гладкі та інтерпретовані траєкторії ефективних коефіцієнтів передачі та вилучення. Модель FSIR-PINN досягає порівнянної точності щодо динаміки захворюваності та додатково забезпечує узгоджені з моделлю оцінки траєкторій S(t), I(t), R(t). Водночас глобальна FSIR-PINN за наявності лише одного спостережуваного ряду захворюваності не здатна стабільно відтворити форму хвилі, що свідчить про суттєві обмеження ідентифікації подібних глобальних моделей на шумних реальних даних. Отримані результати підтверджують доцільність використання дробових SIR-моделей зі змінними у часі параметрами та локальних архітектур PINN як практичного компромісу між інтерпретованістю та гнучкістю при ретроспективному аналізі епідемічних хвиль.

РОЗРОБКА ГІБРИДНОГО М'ЯКОГО СЕНСОРА ТЕМПЕРАТУРИ СПАЛАХУ ГАСОВОЇ ФРАКЦІЇ ДЛЯ СИСТЕМИ ПРОГНОЗУЮЧОГО УПРАВЛІННЯ АТМОСФЕРНОЮ КОЛОНОЮ

Віталій ЦАПАР, Вадим БОНДАР — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі розглядається розробка гібридного м'якого сенсора (soft sensor) температури спалаху гасової фракції для системи прогнозуючого управління (Model Predictive Control, MPC) атмосферною колоною установки атмосферно-вакуумної трубчатки. Основною проблемою оперативного контролю якості нафтопродуктів є дискретність та значна затримка лабораторних вимірювань (30–60 хвилин), що унеможливлює їх використання в контурах автоматичного регулювання. Запропоновано гібридний підхід до побудови м'якого сенсора, в якому структура моделі формується на основі фізичних закономірностей процесу атмосферної дистиляції, а числові значення параметрів визначаються за експериментальними даними промислової експлуатації. Модель являє собою лінійну регресію з п'ятьма предикторами: температурою відбору гасу, відношенням витрат водяної пари до гасової фракції, густиною сировини та температурою верху колони. Ідентифікацію параметрів виконано методом регуляризованих найменших квадратів (ridge regression) за 724 спостереженнями. Розроблено механізм адаптивної корекції з експоненційним фільтром (α = 0,3) для компенсації дрейфу характеристик. Досягнуто точність оцінювання RMSE = 2,15°C при R² = 0,88, що знаходиться в межах похибки лабораторного методу. Порівняльний аналіз підтвердив перевагу гібридної моделі над PLS та ANN. Імітаційне моделювання інтегрованої системи «м'який сенсор + MPC» продемонструвало покращення якості управління на 50% та гарантоване виконання критичного обмеження на температуру спалаху.

АНАЛІЗ ВИМОГ ДО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ КЕРУВАННЯ ЛОКАЛЬНИМИ КОМП’ЮТЕРНИМИ МЕРЕЖАМИ

Ярослав САВЧЕНКО, Сергій ЛЕВЧЕНКО — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджуються вимоги до програмного забезпечення, призначеного для керування локальними комп’ютерними мережами. Розглядаються функціональні та нефункціональні вимоги до систем адміністрування мережевої інфраструктури, зокрема вимоги до моніторингу мережевих пристроїв, управління трафіком, забезпечення безпеки та автоматизації адміністрування. Проведено експериментальне дослідження ефективності програмного забезпечення керування мережею на основі аналізу показників продуктивності, часу реагування системи та навантаження на мережу. Представлено результати тестування прототипу системи керування локальною мережею, побудованої на основі клієнт-серверної архітектури. Наведено приклади програмної реалізації окремих функціональних модулів, а також результати експериментальних вимірювань у вигляді графіків і таблиць.

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЧНИХ РЕЗОНАНСІВ У КОНСТРУКЦІЯХ П’ЄЗОРЕЗОНАНСНИХ ПРИСТРОЇВ

Сергій ПІДЧЕНКО, Віктор СТЕЦЮК, Оксана КУЧЕРУК — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

В роботі розглядаються методи визначення власних резонансних частот конструкцій кварцових резонаторів та їх вплив на власні резонансні частоти п’єзоелемента. Проведено розрахунок резонансних частот типової конструкції кварцоутримувач-п’єзоелемент. Встановлено залежність механічних резонансів від конструктивних параметрів кварцоутримувача, визначено межі їх числових значень. Аналіз здійснювався для найбільш поширених конструкцій кварцових резонаторів. Однак приведена методика може бути застосована для інших конструктивів кварцових резонаторів. В експерименті проведена імітація полічастотного механічного впливу в діапазоні від 20 до 200 Гц. Результати представлені у вигляді нормованої спектральна щільність сигналу тестового частотного детектора для основної та третьої гармонік. Встановлено, що найбільш інтенсивні механічні резонанси викликані конструкцією кварцоутримувача і знаходяться в частотному інтервалі до 250 Гц. Власні механічні резонанси п’єзоелемента знаходяться в діапазоні частот вище 4000 Гц і мало впливають на вібраційну стійкість кварцового резонатора в цілому. Реакція системи для першої і третьої механічної гармоніки підтверджує суттєвий кореляційний зв’язок між відхиленнями резонансних частот в умовах вібраційного навантаження, не дивлячись на зміни віброчутливості в межах діапазону, що обумовлено конструктивними особливостями кварцового резонатора.

МОБІЛЬНИЙ EYE-TRACKING ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИЯВЛЕННЯ ВІДМІННОСТЕЙ У РОЗПОДІЛІ ВІЗУАЛЬНОЇ УВАГИ: РОЛЬ ВІКУ ТА ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Валентин РЕШЕТНЯК, Еміль ФАУРЕ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Стаття присвячена вивченню впливу віку та рівня цифрової компетентності на розподіл візуальної уваги і суб’єктивну зручність при взаємодії з типовими інтерфейсами мобільних застосунків. Для проведення дослідження розроблено функціональний прототип мобільного застосунку, що реалізує eye-tracking на основі відеопотоку фронтальної камери смартфона без використання спеціалізованого обладнання. У дослідженні взяли участь 55 учасників віком від 20 до 60 років, розподілених на групи за віком (молодші / старші 40 років) та рівнем цифрової компетентності. Рекрутинг учасників здійснювався через платформу Prolific, що забезпечило різноманітність вибірки за національністю та цифровим досвідом. Учасники виконували завдання на трьох типових екранах — картці товару, екрані медичних результатів та навігаційній карті — з одночасним записом метрик погляду та суб’єктивних оцінок зручності. Результати показали, що просторова ієрархія елементів є домінантним чинником розподілу уваги незалежно від характеристик користувача. Статистично значущих вікових відмінностей в об’єктивних метриках айтрекінгу не виявлено, однак старші учасники систематично гірше оцінювали зручність інтерфейсу, що вказує на недостатність поведінкових показників для повноцінної оцінки когнітивного навантаження. Цифрова компетентність вплинула на стратегії взаємодії: досвідченіші користувачі спочатку зчитували контекстну інформацію і лише потім зверталися до елемента дії, що корелювало з кращим розумінням інтерфейсу. Поєднання айтрекінгових метрик із суб’єктивними оцінками виявилося методологічно продуктивним. Отримані результати лягли в основу практичних дизайн-рекомендацій щодо просторового розміщення ключових елементів та адаптації інтерфейсів для вікових груп. Запропонований підхід демонструє практичну придатність мобільного eye-tracking для дизайн-досліджень та формування рекомендацій для різних аудиторій.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МАСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЧУТЛИВІСТЬ П’ЄЗОЕЛЕКТРИЧНОГО СЕНСОРА

Володимир ПИЛИПЕНКО, Наталія СТЕЛЬМАХ — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У роботі представлено експериментальне дослідження впливу масового навантаження на чутливість п’єзоелектричного сенсора під час реєстрації механічних вібрацій. П’єзоелектричні датчики широко застосовуються у системах вимірювання коливань, контролю стану обладнання, системах безпеки та моніторингу конструкцій завдяки здатності перетворювати механічну енергію деформації у електричний сигнал. Одним із важливих факторів, що визначає точність і стабільність роботи таких сенсорів, є додаткове масове навантаження, яке змінює динамічні характеристики системи та впливає на її резонансні властивості.

У дослідженні розроблено експериментальну установку, що включає п’єзоелектричний сенсор типу PZT-5A, підсилювач сигналу, аналоговий компаратор та мікроконтролер ESP32, який забезпечує цифрову обробку та реєстрацію сигналів. Для створення контрольованого навантаження була спроєктована спеціальна платформа, виготовлена методом 3D-друку з полімеру PETG, що забезпечує рівномірний розподіл маси та стабільну передачу механічних коливань до сенсора.

Експериментальні дослідження проводилися шляхом поступового збільшення маси навантаження в діапазоні від 0 до 150 г. У процесі експериментів аналізувалися зміни амплітуди вихідного сигналу та частоти спрацьовування сенсора під дією зовнішніх механічних збурень. Отримані результати показали, що за відсутності додаткового навантаження сенсор практично не реєструє слабкі механічні впливи. При збільшенні маси до 10 г спостерігається поява окремих імпульсів сигналу, що свідчить про початок фіксації вібрацій. Подальше підвищення маси до 80 г призводить до зростання амплітуди сигналу та підвищення чутливості системи, що пояснюється збільшенням інерційного ефекту платформи. Найбільш стабільна та інтенсивна реакція сенсора зафіксована при масі 150 г, коли система переходить у режим посиленого коливального відгуку.

Отримані результати підтверджують, що масове навантаження суттєво впливає на чутливість п’єзоелектричних сенсорів, змінюючи їхню власну частоту та умови виникнення механічного резонансу. Практичне значення дослідження полягає у можливості регулювання характеристик датчика шляхом підбору оптимальної маси платформи для конкретних задач. Запропонований підхід може бути використаний під час розроблення систем моніторингу вібрацій і сейсмічної активності, інтелектуальних конструкцій для виявлення механічних пошкоджень, а також у пристроях збору енергії механічних коливань.

АВТОМАТИЗОВАНЕ ВИЯВЛЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ НЕОДНОЗНАЧНОСТЕЙ У ВИМОГАХ ДО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІТ-ПРОЄКТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ ТА RAG-ТЕХНОЛОГІЙ

Богдан ВОНСОВИЧ, Руслан БАГРІЙ, Тетяна СКРИПНИК, Олександр ПАСІЧНИК — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

Проблема забезпечення якості вимог на ранніх етапах життєвого циклу розробки набуває критичного значення для успіху програмних проєктів, адже наявність лінгвістичних та семантичних неоднозначностей у специфікаціях є однією з головних причин виникнення дефектів, перевитрат бюджету та зривів термінів реалізації. Ручне рецензування документації є надмірно трудомістким та суб’єктивним процесом, а традиційні автоматизовані інструменти на основі правил часто генерують високий рівень хибних спрацювань через нездатність розуміти контекст. Використання великих мовних моделей відкриває нові можливості для семантичного аналізу тексту, проте їх пряме застосування ускладнюється схильністю до галюцинацій та ігноруванням специфічної термінології проєкту.

У статті запропоновано гібридний метод виявлення неоднозначностей у вимогах до програмного забезпечення, що базується на інтеграції великих мовних моделей із технологією пошукового доповнення генерації (RAG). Запропонований підхід ґрунтується на двоагентній архітектурі, яка передбачає послідовну взаємодію агента-ідентифікатора для первинної фільтрації вимог та агента-класифікатора для їх глибокої семантичної типізації згідно зі стандартом IEEE 830. Метод охоплює такі етапи, як сегментація тексту, динамічне збагачення запитів контекстом із бази знань проєкту, застосування стратегії ланцюжка міркувань для генерації пояснень та структурний парсинг результатів.

Експерименти проведено на спеціалізованому датасеті з домену телекомунікацій, що містить 1983 вимоги. Отримані результати засвідчили перевагу розробленого гібридного методу на базі моделі Flan-T5-Large над базовими підходами (Zero-Shot та Few-Shot): метод забезпечує Precision 87%, повноту Recall 91% та F1-score 89%. Додатково підтверджено ефективність використання RAG для зниження кількості хибних спрацювань на вузькоспеціалізованій технічній лексиці та продемонстровано здатність системи надавати інтерпретовані пояснення виявлених дефектів. Результати доводять, що інтеграція контекстно-орієнтованих LLM-агентів істотно підвищує рівень автоматизації та надійності процесу аудиту вимог у сучасних середовищах розробки.

МЕТОД АНАЛІЗУ КРИТИЧНОСТІ ВРАЗЛИВОСТЕЙ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ

Олексій НЕРЕТІН, Вячеслав ХАРЧЕНКО — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті представлено удосконалений метод аналізу критичності вразливостей великих мовних моделей (large language models, LLMs), розгорнутих до використання. Визначено основні кроки цього методу, а саме: колекціонування експлойтів до вразливостей моделей, за допомогою яких здійснюється аналіз критичності ризиків; визначення рівня тяжкості наслідків атакування LLMs, що базується на суворості покарання згідно до законодавства Європейського Союзу; проведення симуляції атакування задля визначення статистичної оцінки ймовірності появи та успішності атаки; визначення рівня критичності ризиків як комбінації статистичної оцінки ймовірності та тяжкості наслідків атакування.

Представлено результати використання методу аналізу критичності вразливостей на тестовій локальній моделі Mistral від компанії Mistral AI. Проаналізовано розташування вразливостей у зонах низького, середнього та високого ризику. Запропоновано напрями майбутніх досліджень щодо оцінювання та забезпечення кібербезпеки LLMs з використанням методу Intrusion Modes Effects Criticality Analysis (IMECA).

НЕЧІТКІ РЕГУЛЯТОРИ ЗАМІСТЬ КЛАСИЧНИХ PID-РЕГУЛЯТОРІВ В СИСТЕМАХ ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА КОНДИЦІОНУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

Ігор МОРОЗ, Марія ЮХИМЧУК — Thu, 05 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті розглядається задача підтримання стабільного температурного режиму у виробничих приміщеннях, що є ключовим чинником забезпечення ефективності технологічних процесів, енергоефективності та безпеки персоналу. Традиційні пропорційно-інтегрально-диференціальні (ПІД) регулятори широко застосовуються для керування мікрокліматом, проте їх ефективність обмежується інерційністю повітряного середовища, значними тепловими навантаженнями обладнання та змінами зовнішніх умов. Запропоновано використання нечіткого ПІД-регулятора, який поєднує класичну структуру регулювання з апаратом нечіткої логіки. Побудовано математичну модель теплового режиму приміщення, розроблено архітектуру нечіткого ПІД-регулятора та виконано моделювання. Порівняння з класичним ПІД-регулятором показало зменшення інтегральних показників похибки на 10-15%.