https://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/issue/feedMEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES2025-06-19T14:11:31+03:00Юрій Васильович Кравчикgromplus7@gmail.comOpen Journal Systems<p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">ISSN</span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> 2219-9365<br /></span></span><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Публікується </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">з травня 1997 року</span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Видавництво: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Хмельницький національний університет</span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> (Україна)<br /></span></span><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Періодичність:</span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> 4 рази на рік<br /></span></span><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Мови рукопису: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">змішаними мовами: українська, </span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">англійська, польська</span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Редактори: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Валерій Мартинюк</span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> (м.Хмельницький, Україна)</span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Серія КВ № 24923-14863ПР (12.07.2021).</span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Реєстрація: </span></span></strong>Журнал внесено до Категорії Б Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук (спеціальності: 121, 122, 123, 125, 126, 151, 152, 172). Наказ МОН України від 28.12.2019 №1643.</p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Умови ліцензії: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації разом з твором, який одночасно ліцензується за ліцензією <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution International CC-BY</a>, що дозволяє іншим ділитися роботою з підтвердженням авторства роботи та первинної публікації в цьому журналі</span></span><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">.</span></span></strong></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Заява про відкритий доступ: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">журнал "Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах" забезпечує негайний відкритий доступ до свого змісту за принципом, що надання вільного доступу до досліджень для громадськості підтримує більший глобальний обмін знаннями. </span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Повнотекстовий доступ до наукових статей журналу представлений на офіційному веб-сайті в розділі Архіви.</span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Адреса: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Н</span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">ауковий журнал “Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах”, Хмельницький національний університет, вул. 11, м. Хмельницький, 29016, </span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Україна</span></span><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">.</span></span></strong></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Тел .: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">+380673817986</span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Електронна адреса: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">vottp</span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">@khmnu.edu.ua</span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Веб-сайт: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">https://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/</span></span></p>https://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/523ОНТОЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРИ ВЕБДОДАТКУ2025-05-20T13:16:10+03:00Ірина ПІХiryna.v.pikh@lpnu.uaЮліан МЕРЕНИЧmerenich.julian@uzhnu.edu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті досліджено застосування онтологічного підходу до моделювання структури вебдодатків. На прикладі інтернет-магазину створено багаторівневу онтологічну модель, яка містить базові класи (Furniture, Customer, Price, Style та інші) та підкласи. Запроєктовано множину властивостей-відношень для опису зв’язків між елементами моделі та властивостей-даних для визначення атрибутів. Сформовані концепти та взаємозв’язки реалізовано у вигляді онтологічного графу. Він забезпечує наочність моделі, узгодженість, зручність для подальшого аналізу та модифікації.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Опрацювання даних здійснено за допомогою мови запитів SPARQL, яка дозволяє ефективно працювати з онтологічною інформацією, здійснювати пошук зв’язків між компонентами та формувати структуровані списки для аналізу. Використання розробленої моделі продемонстровано на прикладі транзакцій в інтернет-магазині, що підтверджує її практичну цінність. Модель також може бути адаптована для вирішення завдань інших предметних областей,.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Особливу увагу приділено автоматизації формального представлення знань, візуалізації результатів та оптимізації процесів. Продемонстровано ефективність онтологічного моделювання як інструменту для аналізу та інтеграції даних у складних інформаційних системах.</em></p>2025-05-15T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Ірина ПІХ, Юліан МЕРЕНИЧhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/528СПЛАВИ З ПАМ’ЯТТЮ ФОРМИ І МАШИННЕ НАВЧАННЯ: ОГЛЯД2025-05-23T10:23:03+03:00Олег ЯСНІЙoleh.yasniy@gmail.comВладислав ДЕМЧИКDemchykV@gmail.com<p><em>Сплави з пам'яттю форми (СПФ) широко застосовують у різних галузях науки і техніки завдяки їхнім унікальним властивостям, таким як псевдопружність і ефект пам'яті форми. Загалом, згадані вище сплави зберігають свою початкову форму, запам’ятовуючи її між двома фазами перетворення, що залежить від температури або магнітного поля. Застосовувати такі матеріали нескладно. Сплав можна деформувати і відновити його початкову форму або розмір після нагрівання при певній температурі. Існує багато різних типів СПФ, наприклад, Fe–Mn–Si, Cu–Zn–Al та Cu–Al–N, і кожен тип СПФ застосовують окремо, хоча Nitinol Ni-Ti можна знайти повсюдним через його стабільні властивості.</em></p> <p><em> СПФ широко застосовують у медицині, аерокосмічній промисловості, моторобудуванні, цивільному будівництві, стоматології та ін. Під час експлуатації елементи конструкцій з СПФ зазнають тривалих циклічних навантажень, що може призвести до передчасної втрати функціональних властивостей, вичерпання ресурсу та подальшого виходу з ладу. Тому необхідне забезпечення достатніх функціональних властивостей і довговічності СПФ. Часто експерименти є досить дорогими та тривалими та вимагають експертних знань. Для моделювання поведінки SMA можна використовувати штучний інтелект (AI). ШІ активно використовується в матеріалознавстві та механіці руйнування. Машинне навчання (МН) є частиною ШІ, яка може ефективно вирішувати складні завдання. Тому вкрай важливо моделювати функціональні та структурні властивості СПФ за допомогою методів ШІ та МН.</em></p> <p><em>Мета даної статті - здійснити комплексний огляд застосування методів МН для оцінки різних властивостей СПФ. Проаналізовано методи МН для моделювання різних властивостей СПФ. Кілька досліджень стосуються застосування методів штучного інтелекту та машинного навчання для вирішення таких проблем. Загалом, методи ШІ та МН є перспективними та потужними інструментами для моделювання властивостей СПФ. Тим не менше, завжди є місце для вдосконалення та подальшої розробки вищезгаданих методів і підходів до моделювання функціональних та конструкційних властивостей СПФ.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Олег ЯСНІЙ, Владислав ДЕМЧИКhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/524БАГАТОФАКТОРНИЙ ВИБІР АЛЬТЕРНАТИВ ДОДРУКАРСЬКОГО ОПРАЦЮВАННЯ ГАЗЕТНИХ ВИДАНЬ2025-05-20T13:24:34+03:00Альона КУДРЯШОВАalona.v.kudriashova@lpnu.uaЮрій СЛІПЕЦЬКИЙyurii.b.slipetskyi@lpnu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>Розглянуто багатофакторний підхід до вибору альтернативних варіантів додрукарського опрацювання газетних видань. Проаналізовано основні фактори, що впливають на якість друкованої продукції, зокрема розмірні параметри, шрифтове та композиційно-графічне оформлення, верстання, макетування. Проведено оцінювання факторів за трьома запроєктованими альтернативами. Розроблено матрицю попарних порівнянь факторів. Використано програму «Імітаційне моделювання методом бінарних порівнянь» для обчислення нормалізованих значень головного власного вектора матриці. Побудовано матриці попарних порівнянь альтернатив за кожним фактором та обчислено корисність альтернатив. Сформовано вираз для визначення підсумкових оцінок корисності альтернатив. Обрано оптимальну альтернативу за максимальним значенням оцінки корисності.</em></p>2025-05-15T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Альона КУДРЯШОВА, Юрій СЛІПЕЦЬКИЙhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/525ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ КЛАСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ: ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ МИТНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ2025-05-20T13:59:09+03:00Юрій КРИВЕНЧУКYurii.P.Kryvenchuk@lpnu.uaСтепан КРУПАstepan.m.krupa@lpnu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті здійснено аналіз можливостей застосування інтелектуальних систем у сфері класифікації товарів для потреб митного адміністрування. Підвищення обсягів міжнародної торгівлі, зростання складності логістичних ланцюгів і постійна еволюція товарної номенклатури вимагають модернізації процесів, пов’язаних з ідентифікацією та присвоєнням кодів ТН ЗЕД. Автори досліджують, як алгоритми машинного навчання, зокрема наївний баєсівський класифікатор та штучні нейронні мережі з активаційною функцією Leaky ReLU, можуть бути адаптовані для автоматизованої класифікації товарів, підвищуючи ефективність та достовірність рішень. Виділено ключові проблеми традиційного ручного підходу, зокрема значні часові витрати, залежність від кваліфікації фахівців, високу вірогідність суб’єктивних помилок та обмежену масштабованість. Проведено емпіричний експеримент, у якому проаналізовано результати класифікації 10 000 товарних позицій трьома методами: ручним, за допомогою наївного Байєса та нейронної мережі. Експериментальні дані свідчать про значне підвищення точності автоматизованих підходів, а також істотне скорочення часу на обробку вхідної інформації. Зокрема, застосування нейронної мережі дозволило досягти точності 94,8% при часі обробки 60 секунд, що суттєво перевищує результат ручної класифікації . Окрему увагу приділено перспективам удосконалення інтелектуальних систем класифікації. Розглядаються можливості впровадження обробки природної мови (NLP) для інтерпретації неструктурованих текстових описів товарів, застосування комп’ютерного зору для автоматичної ідентифікації продукції за візуальними ознаками, а також розвиток федеративного навчання як механізму міжнародної кооперації між митними органами без порушення конфіденційності даних. У якості прикладу наведено досвід Сінгапуру, де впровадження систем на основі машинного навчання дало змогу скоротити час обробки митних декларацій на 50% та зменшити рівень помилок до мінімуму. Отримані результати підтверджують, що інтелектуальні системи мають потенціал стати ключовим елементом цифрової трансформації митної інфраструктури, сприяючи інтеграції України до глобального економічного простору, гармонізації процедур з нормами ЄС, зниженню корупційних ризиків і підвищенню ефективності митного адміністрування на системному рівні.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Юрій КРИВЕНЧУК, Степан КРУПАhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/498ВИЯВЛЕННЯ ГОЛОСОВОГО ФЕЙКУ: СУЧАСНІ ТЕХНІКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ2025-05-02T15:22:02+03:00Іван ВИНОГРАДОВipvinner@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em><span style="letter-spacing: -.2pt;">Предметом дослідження статті є методи розпізнавання підроблених голосів, створених за допомогою технологій синтезу мовлення (TTS) та перетворення голосу (VC), з акцентом на їх адаптацію для української мови. Метою є аналіз сучасних наборів даних, змагань (ASVspoof, ADD Challenge) та алгоритмів детекції для оцінки можливості інтеграції українських мовних ресурсів у міжнародні стандарти або створення спеціалізованого набору даних. Цей підхід спрямований не лише на вирішення проблеми обмеженого обсягу україномовних аудіозаписів у широко використовуваних репозиторіях (значна частина яких охоплює переважно англійську або китайську мови), а й на врахування унікальних фонетичних ознак, різноманітних акцентів і морфологічної складності, притаманних українській мові. Завдяки порівнянню ефективності систем у різних сценаріях підробок дослідники можуть точніше оцінити, як мовноспецифічні чинники впливають на точність класифікації, що зрештою сприятиме розробленню більш надійних механізмів виявлення фальшивих голосів.Завдання: дослідити існуючі набори даних та їхню відповідність українській мові, оцінити ефективність систем виявлення підроблених голосів за допомогою таких метрик, як Equal Error Rate (EER), Weighted EER (WEER) та Detection Success Rate (DSR), а також визначити оптимальний підхід—розширення ASVspoof чи розробка нового мовного ресурсу. Методи дослідження включають систематичний аналіз, порівняння наборів даних та оцінку ефективності сучасних систем синтезу мовлення, таких як ElevenLabs, Assembly AI та Tacotron. Результати свідчать, що адаптація алгоритмів виявлення фальшивих голосів до особливостей української мови підвищує точність та надійність їхньої роботи. Висновки. Дослідження підтверджує, що інтеграція українських мовних даних у міжнародні набори або створення окремого спеціалізованого ресурсу суттєво покращує якість детекції. Крім того, цілеспрямоване залучення різних регіональних діалектів і мовленнєвих профілів виявляється вирішальним чинником для збереження високих значень показника Detection Success Rate (DSR). Результати дослідження вказують, що передові нейронні вокодери, які відтворюють тонкі просодичні й темброві нюанси, потребують спеціалізованих контрзаходів, здатних розпізнавати ледь помітні синтетичні артефакти. Як наслідок, у цій роботі підкреслюється важливість багатоетапного вдосконалення наборів даних, періодичних оновлень алгоритмів і міжмовного бенчмаркінгу для підтримання надійної ефективності за умови появи нових загроз спуфінгу голосу. Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному: 1) проведено перший системний аналіз методів виявлення підроблених голосів для української мови; 2) визначено ключові фактори, що впливають на ефективність розпізнавання голосових фальсифікацій; 3) розроблено рекомендації щодо покращення структури наборів даних та адаптації алгоритмів для українського мовлення.</span></em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Іван ВИНОГРАДОВhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/478МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ АГРЕГАЦІЇ ТА ОБРОБКИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В АВТОМАТИЗОВАНИХ МЕТРОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ МОНІТОРИНГУ2025-03-30T17:42:01+03:00Уляна ПАНОВИКuliana.p.panovyk@lpnu.uaРоман ГІДЕЙroman.v.hidei@lpnu.ua<p><em>У статті розглянуто математичну модель процесу агрегації вимірювальної інформації в автоматизованих метрологічних системах моніторингу. Запропоновано формалізований підхід до об’єднання даних із різнорідних сенсорів з урахуванням їх метрологічних характеристик, таких як точність, повторюваність, своєчасність та репрезентативність. Введено інтегральний показник якості агрегованої інформації, який дає можливість кількісно оцінити вірогідність оброблених результатів та приймати рішення про їх подальше використання. Представлено структуровану схему алгоритму агрегації, розроблено адаптивну модель вагових коефіцієнтів і виконано аналітичне моделювання впливу ключових параметрів на загальну якість інформації. Отримані результати можуть бути використані для побудови надійних та інтелектуальних систем контролю технологічних процесів у промисловому середовищі. </em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Уляна ПАНОВИК, Роман ГІДЕЙhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/522СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО МОНІТОРИНГУ ЛІСОВИХ УГІДЬ2025-05-20T13:06:03+03:00Сергій ГРИБАНemmarko2016@gmail.comСергій ЗАЄЦЬzssvp0204@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У роботі розглядається стан лісових угідь, як один із ключових компонентів глобальної екосистеми, і їхній стан має істотний вплив на екологічну рівновагу планети. У даній роботі здійснено аналіз основних чинників, що впливають на стан лісових угідь, охарактеризовано завдані ними збитки, а також розглянуто можливості запобігання зазначеним впливам з метою їхнього послаблення або усунення. Крім того, запропоновано систему моніторингу лісових екосистем, призначену для оперативного виявлення деструктивних чинників та оцінки їхнього впливу.</em></p>2025-05-15T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Сергій ГРИБАН, Сергій ЗАЄЦЬhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/506МЕТОД ОПТИМАЛЬНОГО РОЗМІЩЕННЯ КОНТЕЙНЕРІВ ДЛЯ ВЕБ-ПОРТАЛІВ ЗА РЕСУРСАМИ ТА ПРОДУКТИВНІСТЮ2025-05-07T14:41:40+03:00Дмитро СТЕПАНОВdmytro.s.stepanov@lpnu.uaМаксим СЕНІВmaksym.m.seniv@lpnu.ua<p><em>В умовах стрімкого зростання складності веб-порталів і навантаження на ІТ-інфраструктуру актуальним є завдання ефективного управління ресурсами з метою досягнення високої продуктивності та доступності сервісів. Недостатньо оптимізоване розміщення контейнерів може призводити до нерівномірного навантаження на сервери, зниження продуктивності, надлишкових витрат ресурсів і зростання часу відгуку.</em></p> <p><em>Метою дослідження є удосконалення методу оптимального розміщення контейнерів веб-порталів, що базується на аналізі наявних ресурсів інфраструктури та вимог до продуктивності веб-порталів. Запропоноване удосконалення передбачає врахування динамічних характеристик навантаження, продуктивності, стабільності середовища, часу відновлення, обмежень фізичних ресурсів серверів та мережевих компонентів, що дозволить визначити оптимальну конфігурацію розміщення контейнерів на основі багатокритеріальної оптимізації.</em></p> <p><em>Очікуваними результатами роботи є скорочення часу відновлення та забезпечення стабільної роботи веб-порталів в умовах змінних навантажень. Практичне значення полягає в можливості застосування удосконаленого методу для автоматичного керування інфраструктурою веб-порталів, що дозволить значно скоротити витрати на утримання ІТ-інфраструктури та підвищити якість послуг, що надаються кінцевим користувачам.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Дмитро СТЕПАНОВ, Максим СЕНІВhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/529КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АГРЕГАЦІЯ РИЗИКІВ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЕНЕРГОМЕРЕЖАХ2025-05-23T11:14:23+03:00Віталій БУНЯКvetalbunjak@gmail.comВіталій ЛУКІЧОВlukichov.vitalyi@vntu.edu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті розглядаються підходи до класифікації інформаційних систем енергетичного сектору та системної агрегації кіберризиків в інтелектуальних енергомережах. Автори виділяють основні архітектурні групи — від розподілених smart grid до централізованих ICS/SCADA та інтегрованих мікромереж — і аналізують специфіку захисних заходів для кожної з них.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Далі описуються методології оцінювання ризиків: статичні моделі (наприклад, FMEA), багатокритеріальні MCDM-підходи (AHP, TOPSIS), ймовірнісні методи (Bayesian networks, Monte Carlo) та resilience-метрики з їхніми перевагами, недоліками й вимогами до даних.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Для моделювання системної агрегації ризиків представлено графові підходи, агентне моделювання та схему «розповсюдження збоїв» у мережі, що дозволяє оцінювати кумулятивний ефект каскадних атак.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Крім того, запропоновано використання мультикритеріального показника для ранжування контрзаходів за «віддачею на одиницю витрат» та розширений індикатор, який враховує абсолютне й відносне зниження ризику в межах заданого бюджету.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>У висновках наголошується на необхідності впровадження адаптивних IAM-рішень та концепції Zero Trust для мінімізації людського фактора й підвищення стійкості smart grids.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Віталій БУНЯК, Віталій ЛУКІЧОВhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/530ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВІЙСЬКОВИХ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ ЗАСОБАМИ AI2025-05-23T11:39:07+03:00Анжеліка АЗАРОВАazarova.angelika@gmail.comМаксим ШЕРШУНsm.shershun@gmail.comОлександр МУРАЩЕНКОmurachenko@vntu.edu.uaОльга РУЗАКОВАolgarkv81@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті представлено інформаційну систему моніторингу психологічного стану військовослужбовців, які страждають на посттравматичний стресовий розлад. Система реалізована на платформі iOS та використовує великі мовні моделі (LLM) штучного інтелекту GPT-4, інтегровані через CoreML для оброблення відповідей користувача, а також платформу HealthKit для збору фізіологічних даних. Розроблено структурну схему архітектури цієї ІС та відповідний метод формалізації математичної моделі оцінювання стану військових засобами AI. Основним науковим результатом є математична модель, яка, на відміну від існуючих підходів, дозволяє засобами штучного інтелекту та розробленої інформаційної системи підвищити точність та швидкість виявлення ознак ПТСР та адаптивність інтерфейсу до військових потреб.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Анжеліка АЗАРОВА, Максим ШЕРШУН, Олександр МУРАЩЕНКО, Ольга РУЗАКОВАhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/526МЕТОД КОМПЛЕКСНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА БЕЗПЕКИ ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ ІОТ 2025-05-22T09:53:33+03:00Олексій КОРОЛЬКОВadroyal2017@gmail.comСергій ПОПЛАВСЬКИЙsergey.poplavskii@gmail.comОлександр ГЛУХЕНЬКИЙgoldbergoalexander@gmail.comОлена ПОНОЧОВНАolena.ponochovna@pdau.edu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті представлено новий метод комплексної адаптивної оптимізації енергоспоживання та кібербезпеки в системах Інтернету речей (IoT), розроблений з урахуванням обмежених ресурсів вбудованих пристроїв і необхідності підтримки високого рівня захисту даних у реальному часі. Метод базується на принципах динамічного управління режимами роботи IoT-пристроїв із використанням алгоритмів, які враховують поточний заряд акумулятора, рівень критичності оброблюваних даних, частоту подій та ризики мережевих загроз. Його реалізація дозволяє автоматично змінювати частоту передачі даних і режими енергоспоживання, забезпечуючи збалансовану взаємодію між автономністю пристрою та безпекою інформації.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>У межах дослідження було здійснено глибокий аналіз сучасних викликів у сфері IoT, класифіковано існуючі підходи до енергозбереження та розглянуто актуальні криптографічні протоколи, зокрема IPSec, TLS, AES, RSA та ECC. На основі отриманих висновків запропоновано оригінальний алгоритм адаптивного керування енергоспоживанням і захистом передачі даних. Для оцінки його ефективності було розроблено та реалізовано експериментальний прототип IoT-пристрою на базі мікроконтролера ESP32, сенсора DHT22, MQTT-протоколу з TLS-захистом, а також створено програмну візуалізацію на базі Node-RED. Проведені 108-годинні випробування з моделюванням загроз (сканування портів, підміна IP, flood-атаки) показали зменшення енергоспоживання на понад 40% у порівнянні з фіксованим режимом, без втрати точності або стабільності системи. Отримані результати підтверджують високу ефективність розробленого методу та його придатність до впровадження в побутові, інфраструктурні й промислові IoT-системи, де критично важливими є автономність, надійність і безпека даних.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Олексій КОРОЛЬКОВ, Сергій ПОПЛАВСЬКИЙ, Олександр ГЛУХЕНЬКИЙ, Олена ПОНОЧОВНАhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/531ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОКРЕМИХ ДАТЧИКІВ МОБІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ У ЯКОСТІ ДЖЕРЕЛА ЕНТРОПІЇ ГЕНЕРАТОРА ВИПАДКОВИХ ЧИСЕЛ2025-05-23T12:07:10+03:00Денис ОСТАПЕЦЬodaua@i.uaАртур ОПРЯТНИЙartur.opriatnyi@icloud.com<p><em>В роботі розглядається дослідження можливості застосування датчиків акселерометру, гіроскопу та магнітометру мобільних пристроїв в якості джерел ентропії для використання в апаратних генераторах випадкових чисел. Сформульовано вимоги та проведено порівняний аналіз можливих датчиків мобільних пристроїв, обґрунтовано вибір датчиків для подальшого дослідження. Розроблено спеціальний програмно-апаратний комплекс на базі смартфону та персонального комп’ютеру для отримання даних з датчиків акселерометру, гіроскопу та магнітометру та їх подальшої обробки. Розглянуто варіанти використання від 1 до 32 молодших біт даних з кожної з трьох координат, отриманих з датчиків та їх поєднання операціями конкатенації, додавання та додавання за модулем два. Проведено експериментальне дослідження різних способів використання даних, отриманих з вибраних датчиків мобільного пристрою для генерування випадкових чисел, зроблено оцінку їх ефективності. Показано, що запропонований підхід дозволить суттєво підвищити швидкість генерування випадкових чисел.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Денис ОСТАПЕЦЬ, Артур ОПРЯТНИЙhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/519ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗОВАНОГО ВИХРОСТРУМОВОГО КОНТРОЛЮ У СИСТЕМАХ ТЕХНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ2025-05-19T14:05:50+03:00Олександр ЛЕВИНСЬКИЙlevinskiy.a.s@gmail.comДаніель ОЛЬМАН4141456@as.op.edu.uaВіктор ГАНУСОВСЬКИЙ3499109@as.op.edu.uaДенис БІЛОУСdenisbilous1989@stud.op.edu.uaФедір КЕРДАНЬteogof@stud.op.edu.ua<p><em>У рамках даного дослідження було проведено комплексний аналіз методів налаштування та оптимізації засобів автоматизованого вихрострумового контролю у системах технічної діагностики. Проведено аналіз переваг вихрострумового контролю та визначено його класифікацію за методологічними, функціональними, технічними, експлуатаційними та галузевими характеристиками. Оцінка ефективності засобів автоматизованого вихрострумового контролю в технічній діагностиці має враховувати нормативно-правові вимоги, регуляторний контроль і економічну доцільність, що забезпечує відповідність міжнародним стандартам і оптимізацію витрат. Вказано, що завдяки використанню багатоканальних сенсорних масивів, сучасні засоби вихрострумового контролю матричного типу значно покращують ефективність технічної діагностики, що знижує час моніторингу та підвищує ефективність виявлення дефектів. Визначено, що основною задачею підвищення продуктивності вихрострумового контролю є ефективна обробка електричних сигналів від детекторів масиву датчиків, що дозволяє отримати точну амплітудну та фазову характеристику сигналу. Цифрове виділення цих характеристик за допомогою дискретного перетворення Гільберта та адаптованого математичного апарату дозволяє знизити похибки та покращити точність діагностики, що є важливим для задачі дефектоскопії. Також у межах дослідження було запропоновано математичне моделювання процесів діагностики на основі датчиків комплексу вихрострумового контролю, що дозволяє ефективно виявляти дефекти на поверхні та в приповерхневих шарах матеріалу, а також адаптувати модель для вирішення інших інженерних задач, таких як виявлення тріщин і механічних пошкоджень у об'єктах зі складною геометрією. Сигнали, що надходять від датчиків під час сканування, відображають зміни рівня напруги, які виникають при проходженні над дефектами, і перетворюються на цифрові значення, що дозволяють визначити глибину дефектів; в процесі сканування формується тривимірна карта об’єкта, а для підвищення точності та швидкості діагностики застосовуються спеціалізовані алгоритми управління підключенням датчиків та схеми розміщення.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Олександр ЛЕВИНСЬКИЙ, Даніель ОЛЬМАН, Віктор ГАНУСОВСЬКИЙ, Денис БІЛОУС, Федір КЕРДАНЬhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/479АГЕНТНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ РОЗПОДІЛЕНОЇ IOT-СИСТЕМИ ДЛЯ ПОЛІГРАФІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА2025-03-30T17:46:42+03:00Уляна ПАНОВИКuliana.p.panovyk@lpnu.uaСергій КУТАСserhii.a.kutas@lpnu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті представлено підхід до моделювання поведінки розподіленої IoT-системи на основі агентної архітектури, адаптованої до умов поліграфічного виробництва. Запропоновано концептуальну модель, у якій кожен функціональний модуль (агент) виконує роль автономної одиниці з можливістю локального прийняття рішень, обміну інформацією з іншими агентами та адаптації до змін середовища. Розроблено дворівневу структуру керування: високий рівень відповідає за логіку, координацію та онтологічну інтерпретацію подій, тоді як низький рівень реалізує взаємодію з фізичними сенсорами та виконавчими пристроями. Показано сценарії динамічної реконфігурації мережі в разі збою або додавання нових вузлів. Для опису логіки роботи використано псевдокод і функціональні схеми, які дають можливість реалізувати віртуальне моделювання без потреби в спеціалізованому програмному забезпеченні. Отримані результати свідчать про ефективність агентного підходу для побудови гнучких, адаптивних і масштабованих IIoT-систем у поліграфічній галузі.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Уляна ПАНОВИК, Сергій КУТАСhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/532УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ РІВНЯ ПАЛИВА НА РУХОМИХ ОБ'ЄКТАХ2025-05-23T12:57:44+03:00Валерій ЗДОРЕНКОalzd123@meta.uaОлександр ВІННІЧЕНКОa.vinnichenko87@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У даній статті проведено аналіз сучасних ультразвукових методів вимірювання рівня палива, які застосовуються для рухомих об'єктів, зокрема на баках вантажних автомобілів. Розглянуто імпульсно-еховий метод, метод проходження сигналу через передачу, M-режим, метод фазового зсуву та метод часу проходження (TOF).</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Для кожного методу узагальнено принцип дії, сильні сторони та відомі обмеження, зокрема вплив температури, нахилів бака та хвилювання рідини під час руху. Порівняльна таблиця показує, що окремі методи демонструють високу точність лише за лабораторних умов і не гарантують стабільності під дією комплексних динамічних факторів.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>На підставі критичного огляду літературних джерел і узагальнених експериментальних даних обґрунтовано комбіновану стратегію, у якій імпульсно-еховий принцип та TOF-вимірювання забезпечують швидке визначення відстані до поверхні пального, а M-режим використовується для згладжування турбулентних коливань рівня. Зазначена комбінація дає змогу знизити сумарну середньоквадратичну похибку вимірювання (RMS) до рівня ≤ 1 % навіть за умов вібрації, нахилу і температурних змін, характерних для вантажних автомобілів. Отримані результати можуть бути використані як наукова основа для подальшої розробки ультразвукових рівнемірів, призначених для роботи у складних транспортних середовищах.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Валерій ЗДОРЕНКО, Олександр ВІННІЧЕНКОhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/536АЛГОРИТМ ВИЛУЧЕННЯ ОЗНАК З ЦИФРОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ ХРОМОСОМ ЧЕРЕЗ СЕГМАНТАЦІЮ2025-05-28T08:36:01+03:00Олексій ПИСАРЧУКplatinumPA2212@gmail.comЮрій МІРОНОВyuriymironov96@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>В статті запропоновано алгоритм вилучення ознак із об’єкту хромосоми на цифровому зображенні для задач кластеризації та ідентифікації, побудований на сегментації зображення. Особливістю даного алгоритму є незалежність результатів від форм об’єктів на зображеннях, що є перевагою через непередбачуваність геометричних ознак об’єктів розпізнавання. Проведено аналіз ефективності запропонованого алгоритму на прикладі K-means кластеризації у порівнянні з класичним вилученням ознак через нейромережу VGG16</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Олексій ПИСАРЧУК, Юрій МІРОНОВhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/486ІНФОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ФАКТОРІВ, ПОКАЗНИКІВ ТА КРИТЕРІЇВ ОПТИМАЛЬНОСТІ МАРШРУТІВ ПЕРЕВЕЗЕНЬ НА ГРАФОВИХ БАЗАХ ДАНИХ2025-04-10T18:09:32+03:00Назар МЕЛЬНИКna.melnyk@kpi.uaОлександр КОРОЧКІНavcora@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>Сучасні транспортно-логістичні системи функціонують у динамічному середовищі, яке характеризується високою щільністю потоків, великим обсягом інформації та багатокритеріальністю процесів прийняття рішень. В умовах цифрової трансформації, розвитку інтелектуальних логістичних систем та необхідності адаптації до зовнішніх викликів, таких як економічні кризи, глобальні ланцюги постачання та військові дії, виникає потреба у високопродуктивних технологіях зберігання та обробки даних.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Запропонована оптимізаційна модель дозволяє визначати оптимальний маршрут транспортних перевезень з урахуванням багатокритеріального аналізу, що забезпечує баланс між витратами та позитивним ефектом.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Розроблена інфологічна модель факторів, показників та критеріїв оптимальності маршрутів в поєднанні з графовою базою даних дозволяє адаптивно змінювати параметри маршрутизації в залежності від динамічних змін у транспортній мережі.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Назар МЕЛЬНИК, Олександр КОРОЧКІНhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/537МЕТОД ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОМЕРЕЖІ ГІБРИДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ТОНАЛЬНОСТІ ТЕКСТОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ2025-05-28T09:13:53+03:00Дмитро ЮРЧЕНКОdi4iker@gmail.comОлександр ОВЧАРУКoff4aruk@gmail.comОлександр МАЗУРЕЦЬexe.chong@gmail.comПавло ШЕВЧУКshevchuk12072005@gmail.com<p><em>У статті розглянуто поточний стан наукового напряму визначення емоційної тональності та представлено метод використання нейромережі гібридної архітектури для визначення емоційної тональності текстових повідомлень. Метод використання нейромережі гібридної архітектури для визначення емоційної тональності текстових повідомлень призначений для автоматизованого перетворення вхідних даних у вигляді навченої нейромережевої модель гібридної архітектури з токенізатором та текстового повідомлення для аналізу у вихідні дані у вигляді класу приналежності за емоційною тональністю та її числової оцінки.</em></p> <p><em>Метод оснований на застосуванні гібридної нейромережевої архітектури що поєднує CNN та BiLSTM. Запропоноване поєднання сприяє ефективному виділенню локальних патернів, за рахунок властивостей CNN-шару, а також дозволяє враховувати довгострокові залежності у тексті, за рахунок властивостей BiLSTM. Нейромережева модель починається з шару Embedding, який перетворює текстові дані у числові вектори фіксованої довжини. Далі застосовується шар, який випадковим чином «відключає» 20% нейронів для зменшення ризику перенавчання. Потім іде шар, що застосовує згортки для виявлення локальних шаблонів у вхідних даних. Наступним є двонаправлений шар LSTM, здатний враховувати контекст з обох кінців послідовності, з механізмами випадкового відключення нейронів для покращення узагальнення. Після цього йде шар, який вибирає максимальні значення з усіх ознак для зменшення розмірності. Останнім етапом є щільний шар з одним нейроном і сигмоїдною активацією, який видає ймовірність належності тексту до класу з позитивною тональністю.</em></p> <p><em>Наведено експериментальне дослідження ефективності застосування методу використання нейромережі гібридної архітектури для визначення емоційної тональності текстових повідомлень за створеним програмним забезпеченням. Встановлено, що використання зазначеної гібридної архітектури дозволяє досягти точності 0.974, що є вищою від наразі відомих аналогів на понад 0.07 для метрики Accuracy.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Дмитро ЮРЧЕНКО, Олександр ОВЧАРУК, Олександр МАЗУРЕЦЬ, Павло ШЕВЧУКhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/515ВЕРИФІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕПЛОВІЗІЙНОГО КОНТРОЛЮ ТЕПЛОВИХ ПРОЦЕСІВ ЗОВНІШНЬОГО ТОЧІННЯ НА ОСНОВІ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛОВОГО СТАНУ ЗОНИ РІЗАННЯ2025-05-28T09:26:48+03:00Володимир ГОЛОБОРОДЬКОholoborodkovolodymyr@gmail.comЛюдмила ПЕРПЕРІperperi.l.m@op.edu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті розглянуто підхід до оцінювання достовірності тепловізійного контролю процесів різання на операції зовнішнього точіння без використання мастильно-охолоджувального технологічного середовища. З цією метою було визначено підхід до моделювання теплового стану зони різання на основі рівняння теплопровідності з урахуванням початкових та крайових умов. Запропонована спрощена математична модель використовувалась для верифікації експериментальних температур отриманих методом тепловізійного контролю. Порівняльний аналіз отриманих експериментальних результатів методом тепловізійного контролю з теоретично обчисленими температурами отриманими з моделі, шляхом розрахунку похибок, підтвердив доцільність застосування термографічного методу при обробці матеріалів.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Володимир ГОЛОБОРОДЬКО, Людмила ПЕРПЕРІhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/538АЛГОРИТМ СИМЕТРИЧНОГО ШИФРУВАННЯ ПІДВИЩЕНОЇ КРИПТОГРАФІЧНОЇ СТІЙКОСТІ2025-05-28T09:41:45+03:00Юрій КЛЬОЦklots@khmnu.edu.uaВолодимир ДЖУЛІЙdzhuliivm@khmnu.edu.uaРоман КОРОБКОkorobkord@khmnu.edu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>Розглянуто теоретичні основи мережі Фейстеля та її важливість у сучасній криптографії. Наведено порівняльний аналіз запропонованого алгоритму шифрування з існуючими сучасними методами, що дозволить оцінити його переваги та недоліки в різних сценаріях використання.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Здійснено формальну постановку задачі, визначено мету, проведено аналіз об'єкта та предмета дослідження. Основною метою дослідження є демонстрація того, як нові криптографічні методи можуть покращити стійкість шифрів до сучасних атак, а також забезпечити більшу швидкість обробки даних без втрати надійності. Проведене дослідження не тільки сприяє подальшому розвитку теорії шифрування, але й має практичне значення для розробки нових, більш безпечних систем захисту інформації.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Запропоновано алгоритм симетричного шифрування підвищеної криптографічної стійкості, який базується на мережі Фейстеля та враховує сучасні вимоги до криптостійкості. Алгоритм використовує блоки розміром 119 біт та секретний ключ довжиною 112 біт, забезпечуючи процес шифрування через 10 раундів. Ключовим аспектом алгоритму шифрування є те, що при відомій структурі алгоритму, криптостійкість забезпечується лише за рахунок секретного ключа.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Юрій КЛЬОЦ, Володимир ДЖУЛІЙ, Роман КОРОБКОhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/480ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДСИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ ВНЗ2025-03-30T17:51:41+03:00Роман ПАНОВИКroman.r.panovyk@lpnu.uaУляна ПАНОВИКuliana.p.panovyk@lpnu.uaБогдана ФЕДИНАbohdana.i.fedyna@lpnu.ua<p><em>У статті розглянуто підхід до цифрової трансформації підсистеми управління освітнім процесом закладу вищої освіти на основі імітаційного моделювання. Розроблено структуровану модель, що охоплює ключові компоненти освітнього середовища: студентів, викладачів, дисципліни, групи, розклад та аналітичні контролери. Для реалізації поведінкової логіки використано середовище Python з бібліотекою SimPy, що дає можливість відтворити подієво-орієнтовану динаміку процесів. Представлено блок-схему моделі, початкові параметри, технічні фрагменти коду, а також результати експериментів за різними сценаріями: перевантаження викладачів, конфлікти в розкладі, обмеження ресурсів. Показано, що запропонована модель дає змогу виявляти критичні зони, оцінювати вплив змін на ефективність навчального процесу та слугує інструментом для прийняття управлінських рішень. Запропонований підхід розгортає нові можливості для гнучкого аналізу та оптимізації освітнього середовища ВНЗ.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Роман ПАНОВИК, Уляна ПАНОВИК, Богдана ФЕДИНАhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/539ПОРІВНЯННЯ СИМУЛЯЦІЙНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ ЗАВДАНЬ СТАБІЛІЗАЦІЇ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НАВЧАННЯ З ПІДКРІПЛЕННЯМ2025-05-28T10:05:41+03:00Дмитро ПЕТРЕНКОdmytro.o.petrenko@lpnu.uaЮрій КРИВЕНЧУКyurii.p.kryvenchuk@lpnu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті проведено порівняння чотирьох популярних симуляційних платформ — AirSim, Gazebo + RotorS, Flightmare та Unity ML Agents — у контексті їх придатності для вирішення задач стабілізації безпілотних літальних апаратів із використанням навчання з підкріпленням. Платформи оцінено за ключовими критеріями, що визначають ефективність навчання агентів у віртуальних середовищах: реалістичність фізики, підтримка сенсорних систем, інтеграція з RL-фреймворками, моделювання турбулентності та простота налаштування. Виявлено переваги, обмеження та потенційні сфери застосування кожної платформи відповідно до вимог задач стабілізації. Підкреслено необхідність подальших досліджень у напрямі підвищення реалістичності симуляцій та подолання проблеми перенесення політик у реальне середовище (sim2real gap).</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Дмитро ПЕТРЕНКО, Юрій КРИВЕНЧУКhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/540ТРИПАРАМЕТРОВИЙ МЕТОД ВИМІРЮВАНЬ ІНФОРМАТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ ЗРАЗКА СТІЧНИХ ВОД КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБНИЦТВ2025-05-29T11:45:12+03:00Вадим СЕБКОvadim.sebko@gmail.comВалерій ЗДОРЕНКОalzd123@meta.uaНаталія ЗАЩЕПКІНАnanic1604@gmail.comСергій БАРИЛКОpoo4ta@bigmir.net<p><em>Досліджено розширення функціональних та технічних можливостей занурюваного вихорострумового перетворювача (ПЗВП), стосовно сумісного трипараметрового інформативного контролю питомої електричної провідності χ, відносної діелектричної проникності ε<sub>r</sub> та температури t лужних стоків кондитерських виробництв. На основі занурюваного ПЗВП, який включає до себе тільки одну обмотку, яка може здійснювати дві функції: намагнічування зразка та вимірювання параметрів зразка стічних вод, досліджено трипараметровий метод вимірювань фізико-хімічних параметрів лужних стічних вод кондитерських виробництв. При цьому ПЗВП замість осердя використовує стовп рідини, що заповнює круглий наскрізний отвір в результаті занурювання ПЗВП у ємності зі стічною водою, тобто стовп лужної стічної води з відповідної ємності (прийомної камери, відстійники, ємності для усереднювання стоків, біологічних реакторів, стабілізаційних басейнів та ін.), який заповнює отвір занурюваного ПЗВП є одночасно і осердям і зразком стічних вод, параметри якого підлягають вимірюванням. Оскільки, основними критеріями при виборі технології очищення концентрованих стічних вод переробних і харчових виробництв є склад води, за чисельними даними питомої електричної провідності χ, відносної діелектричної проникності ε<sub>r</sub> та температури </em><em>t</em><em> лужних стоків можна визначити нормативні характеристики, на основі яких обирають оптимальний метод очищення стічних вод кондитерських виробництв. Наведено алгоритми вимірювальних і розрахункових процедур спільних вимірювань параметрів ε<sub>r</sub>, χ і t. Отримано результати вимірювань питомої електричної провідності χ</em><em><sub>t</sub></em><em>, відносної діелектричної проникності ε<sub>rt</sub> та температури </em><em>t</em><em> зразка лужних стічних вод кондитерських виробництв. </em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Вадим СЕБКО, Валерій ЗДОРЕНКО, Наталія ЗАЩЕПКІНА, Сергій БАРИЛКОhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/469ОГЛЯД МЕТОДІВ, МОДУЛІВ ТЕСТУВАННЯ ПІДСИСТЕМ ТА ПРОГРАМИ ЗАГАЛОМ2025-03-12T15:10:39+02:00Юрій КИРИЧУКkirichuky@gmail.comАнжеліка СТАХОВА sap@nau.edu.uaНаталія НАЗАРЕНКО N_Nazarenko@kpi.uaСергій ЗАЄЦЬ zssvp0204@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У цьому дослідженні вивчалися методи забезпечення якості програмного забезпечення, а також проблеми, з якими стикаються під час реалізації якості програмного забезпечення у прагненні покращити якість програмного забезпечення. Відомо, що розробка якісного програмного продукту - важлива потреба для індустрії програмного забезпечення. Визначено, що зосередження уваги на якості продукту дозволяє кінцевим користувачам програмного забезпечення більш легко та ефективно адаптувати продукт. Якість відіграє життєво важливу роль користувачів програмного забезпечення. Це підтвердження всіх вимог щодо задоволеності клієнтів. Отже, важливо визначити правильний процес розробки програмного забезпечення, що веде до якісного програмного продукту. В роботі, розглядаються основні поняття в області тестування програмного забезпечення, критерії вибору тестів, оцінка відтестованості проекту. Значна увага приділяється методам тестування програмного забезпечення, всі існуючі методи тестування діють у рамках формального процесу перевірки програмного забезпечення, що досліджується або розробляється. Такий процес формальної перевірки може довести, що дефекти відсутні з точки зору використовуваного методу. Тобто, немає ніякої можливості точно встановити або гарантувати відсутність дефектів у програмному продукті з урахуванням людського фактора, присутнього на всіх етапах життєвого циклу програмного забезпечення. Розглядаються питання автоматизації процесу тестування та питання зв’язку між процесом тестування і якістю програмного забезпечення. Таким чином, тестування є одним із способів розробки якісного програмного продукту і входить до набору ефективних засобів сучасної системи забезпечення якості програмного продукту.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Юрій КИРИЧУК, Анжеліка СТАХОВА , Наталія НАЗАРЕНКО , Сергій ЗАЄЦЬ https://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/494ПРИСТРІЙ ЗАХИСТУ МОВНОГО АКУСТИЧНОГО СИГНАЛУ В УМОВАХ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ БОРОТЬБИ2025-04-21T00:10:53+03:00Володимир КОРЧИНСЬКИЙvladkorchin@ukr.netОлександр РЯБУХАryabukha@gmail.comВадим СТЕПАНОВstepanovvadym333@gmail.comДенис ГОЛЕВd.v_holev@suitt.edu.uaІгор ЛІМАРЬquantum.biology@outlook.com<p><em>У статті розглядається проблема захисту мовної інформації, що передається по каналу зв’язку в умовах сучасних загроз, зокрема, перехоплення повідомлень, несанкціонованого доступу та аналізу акустичних сигналів. Запропоновано додатковий пристрій для радіостанції, який забезпечує підвищений рівень захисту мовного сигналу за рахунок його цифрового перетворення, шифрування та модифікації акустичних характеристик. Основний принцип роботи пристрою полягає у перетворенні акустичного сигналу в цифровий за допомогою аналого-цифрового перетворювача, подальшого шифрування та вставлення синхронізуючих сигналів у мовний потік. Це дозволяє забезпечити точне та коректне відновлення інформації в приймачі. Після обробки цифровий сигнал знову перетворюється в аналоговий та подається на телефонний капсуль, який активізує мікрофон радіостанції для організації сеансу передачі по радіоканалу. В умовах радіоелектронної боротьби запропонований пристрій надає додатковий захист інформації завдяки ускладненню процесу аналізу мовного сигналу у випадку його перехоплення через канал зв’язку. Наявність у цифровому потоку послідовності синхронізації дозволить зменшити вплив завад та забезпечити коректне поновлення мовного сигналу в приймачі. Надано аналіз і доведена доцільність використання кодів Баркера в якості сигналів циклової синхронізації. Розроблені структурні схеми пристроїв перетворення мовного сигналу. Метою роботи є розробка та аналіз принципу роботи додаткового пристрою для радіостанції, який забезпечує підвищений рівень захисту мовного сигналу шляхом його цифрового перетворення, шифрування та використання синхронізуючих сигналів для коректного прийому та відновлення інформації.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Володимир КОРЧИНСЬКИЙ, Олександр РЯБУХА, Вадим СТЕПАНОВ, Денис ГОЛЕВ, Ігор ЛІМАРЬhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/514МЕТОД АДАПТИВНОГО ВИЯВЛЕННЯ ФЕЙКОВИХ НОВИН НА ОСНОВІ УЗАГАЛЬНЕНОГО ВЕКТОРА ТЕКСТОВИХ ОЗНАК2025-05-15T09:38:29+03:00Андрій ШУПТАandrii.shupta@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><a name="OLE_LINK1"></a><em>Фейкові новини стали серйозною проблемою останніми роками, оскільки вони можуть швидко поширюватися через соціальні мережі та інші онлайн-платформи. Для виявлення фейкових новин можуть використовуватися різні методи та матеріали. Один підхід полягає в аналізі змісту новин, включаючи текст та супровідні зображення чи відео. Інший підхід передбачає врахування соціального контексту, в якому поширюються новини, наприклад, джерело новин та настрої людей, які ними діляться. У цій роботі представлено метод адаптивного виявлення фейкових новин за допомогою обробки природної мови. Пропонується використовувати вектор ознак, що побудований на основі узагальнених характеристик текстів новин. Також пропонується можливість розширення вектора ознак та наборів навчальних даних для адаптації класифікатора до нових типів фейкових новин. Продемонстровані експериментальні результати якісно (візуальна аналітика) та кількісно (статистичні метрики) демонструють здатність запропонованого методу виявляти фейкові новини з достатньою якістю (90%). Дослідження має на меті сприяти розробці точної та надійної системи для виявлення фейкових новин, що дасть змогу зменшити негативний вплив цієї проблеми в сучасному суспільстві.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Андрій ШУПТАhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/520ОПТИМІЗАЦІЯ ВИТРАТ В ІТ-ПРОЄКТАХ: МОДЕЛІ ТА ПІДХОДИ ЩОДО УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ2025-05-19T14:53:37+03:00ОЛЬГА КРАВЧУКkravchukoa2@gmail.com<p><em>У статті розглянуто сучасні підходи щодо оптимізації витрат в ІТ-проєктах з метою підвищення ефективності управління вартістю. Проаналізовано ключові етапи бюджетного контролю, методи планування витрат та оцінки фінансових ризиків. Особливу увагу приділено впровадженню комплексних підходів: поєднання точного планування, регулярного моніторингу, сучасних інструментів та гнучкого реагування на зміни. Розроблено багаторівневу модель управління вартістю</em> <em>ІТ-проєкту. Застосування даної моделі демонструється на прикладі конкретного ІТ-проєкту, що включає детальний аналіз його ефективності за допомогою спеціфічних метрик і критеріїв. Результати дослідження підтверджують, що багаторівнева модель управління вартістю може ефективно структурувати процес управління фінансами завдяки розподілу функцій між стратегічним, тактичним та операційним рівнями. А також вказано на типові помилки, що призводять до перевищення бюджету. Результати дослідження можуть бути корисними для менеджерів ІТ-проєктів, фінансових аналітиків і консультантів у сфері цифрових технологій.</em></p> <p> </p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 ОЛЬГА КРАВЧУКhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/543ВИСОКОЕФЕКТИВНІ MIMO-РІШЕННЯ ДЛЯ БЕЗДРОТОВИХ МЕРЕЖ WIMAX І 5G2025-05-29T14:33:09+03:00Юлій БОЙКОboiko_julius@ukr.netЛеся КАРПОВАrtlesya@gmail.comДенис НАЗАРЧУКboykojuliy6@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У сучасних бездротових системах зв’язку, таких як WiMAX та 5G, технологія MIMO відіграє ключову роль у підвищенні пропускної здатності, спектральної ефективності та загальної якості зв’язку. У цій роботі аналізуються передові підходи до проєктування та оптимізації MIMO-систем, зокрема використання спеціалізованих антенних елементів для покращення ізоляції каналів та зниження взаємних завад. Запропоновані конструктивні рішення дозволяють досягти високої ефективності випромінювання в широкому діапазоні частот. Представлені результати моделювання підтверджують зростання загальної продуктивності системи в порівнянні з традиційними реалізаціями.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Юлій БОЙКО, Леся КАРПОВА, Денис НАЗАРЧУКhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/544МЕТОДИ ОБРОБКИ КОРИСНИХ СИГНАЛІВ У ЗВУКОВОМУ ДІАПАЗОНІ2025-05-29T14:54:08+03:00Максим КОТredkotyara@yahoo.comМихайло СТЕПАНОВ2m.stepanov@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У роботі розглядаються основні методи аналізу акустичних сигналів, які застосовуються в сучасних дослідженнях та практичних розробках. Особлива увага приділяється трьом ключовим підходам: спектральному аналізу, вейвлет-перетворенню та методам машинного навчання, зокрема нейронним мережам. Описуються принципи спектрального аналізу, який базується на перетворенні Фур'є та його модифікаціях (дискретне перетворення Фур'є, швидке перетворення Фур'є). Підкреслюється, що спектральний аналіз є особливо ефективним для вивчення стаціонарних процесів, дозволяючи отримати точну характеристику енергетичного розподілу за частотами. Проте для аналізу нестаціонарних сигналів (таких як шум автомобілів, музичні та мовні сигнали) застосовується часово-залежне перетворення Фур'є (STFT), яке має певні обмеження щодо одночасної роздільної здатності у часовій та частотній областях.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Вейвлет-перетворення представлене як альтернативний математичний інструмент, що забезпечує одночасне представлення сигналу як у часовій, так і в частотній областях. На відміну від класичного перетворення Фур'є, цей метод дозволяє локалізувати спектральні компоненти в часі, що особливо важливо для нестаціонарних акустичних сигналів. Принцип вейвлет-перетворення полягає у розкладі сигналу на базисні функції – вейвлети, отримані шляхом масштабування та зсуву материнського вейвлету. Такий підхід дозволяє виявляти особливості сигналу на різних масштабах та у різні моменти часу, а також ефективно знижувати рівень шуму без істотної втрати корисної інформації.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті також розглядаються сучасні методи машинного навчання та нейронних мереж для аналізу акустичних сигналів. Підкреслюється, що за останні два десятиліття використання машинного навчання для обробки аудіо сигналів суттєво зросло, і сьогодні ці методи домінують у нових підходах до обробки звукових сигналів. Особлива увага приділяється глибоким нейронним мережам, які часто перевершують традиційні методи обробки сигналів. Автор зазначає, що, незважаючи на запозичення багатьох методів глибокого навчання з обробки зображень, існують важливі відмінності між цими областями, які вимагають спеціальних підходів до аналізу аудіо.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Максим КОТ, Михайло СТЕПАНОВhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/545ОПТИМІЗАЦІЯ ЛОГУВАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ НА ОСНОВІ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ БУФЕРОМ У ШАБЛОНІ PRODUCER-CONSUMER2025-05-29T15:08:22+03:00Ігор ПАРХОМЕЙi_parhomey@ukr.netЮлій БОЙКОboiko_julius@ukr.netВ'ячеслав ЛЕМЕШКОslava.lemeshko@gmail.comОлександр ЄРЬОМЕНКОyeromenko_s@ukr.net<p><em>У статті розглядається підхід до оптимізації процесів логування в інформаційних системах шляхом застосування математичної моделі управління буфером у межах шаблону взаємодії Producer–Consumer. Запропоновано модель, що дозволяє балансувати навантаження між генератором логів (producer) і підсистемою зберігання (consumer), з урахуванням обмежень буферної пам’яті та параметрів системи. Аналіз ефективності моделі демонструє зменшення втрат логів, зниження затримки обробки та покращення стабільності логування в умовах високого навантаження. Представлено результати моделювання, що підтверджують доцільність використання розробленого підходу для побудови надійних систем аудиту та моніторингу подій. </em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Ігор ПАРХОМЕЙ, Юлій БОЙКО, В'ячеслав ЛЕМЕШКО, Олександр ЄРЬОМЕНКОhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/546КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ КІБЕРЗАХИСТУ IoT-ПЛАТФОРМ2025-05-29T15:22:49+03:00Наталія ГАЛАГАНn.halahan@duikt.edu.uaІрина БОРИСЕНКОborysenko.iryna@knu.uaНаталія ХАБʼЮКn.khabiuk@duikt.edu.uaЯрослав СТАРОДУБЦЕВy.starodubtsev@stud.duikt.edu.uaНікіта КОВАЛЬЧУКbonita1953112233@gmail.com<p><em>У статті розглядається підвищення ефективності безпеки в інтелектуальних мережах із застосуванням технологій Інтернету речей (IoT) шляхом впровадження методу диференційованої конфіденційності. Запропоновано використання методу диференціальної конфіденційності для забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до складових частин, програмного забезпечення, баз даних та архівів. обґрунтовано доцільність використання номінально-структурного методу як основи для побудови моделі безпеки, яка дозволяє здійснювати метризацію зв’язків та забезпечує узгодженість між внутрішньою і зовнішньою структурами системи. У статті проаналізовано основні організаційні та технічні заходи безпеки для IoT-середовища, включаючи управління життєвим циклом пристроїв, архітектурою безпеки, навчанням персоналу, шифруванням, моніторингом і конфігураційним управлінням. Розглянуто застосування номінально-структурного методу та введення додаткової функції диференційованої конфіденційності. Представлено математичні моделі та способи досягнення диференційованої конфіденційності. <strong>Зазначається, що</strong> застосування диференційованої конфіденційності створює анонімні дані шляхом додавання шуму, що сприяє захисту конфіденційності та підвищенню рівня безпеки та надійності роботи системи.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Наталія ГАЛАГАН, Ірина БОРИСЕНКО, Наталія ХАБʼЮК, Ярослав СТАРОДУБЦЕВ, Нікіта КОВАЛЬЧУКhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/547МЕТОД ОЦІНКИ ЛОКАЛЬНИХ ЕКСТРЕМУМІВ ЦИФРОВИХ СИГНАЛІВ, НА ОСНОВІ ІНТЕРПОЛЯЦІЙНИХ АНАЛОГІВ ОПЕРАТОРА ФЕЙЄРА2025-05-29T15:37:15+03:00Олег КОПІЙКАokopiyka@gmail.comОлег БАРАБАШbar64@ukr.netОлександр КОВАЛЬavkovalgm@gmail.comАндрій МАКАРЧУКmakarchukandriy1999@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>В ряді задач виникає необхідність у вирішенні задачі відшукання локальних екстремумів функції, що описує той чи інший процес чи явище, на певному проміжку значень аргументу. Особливо цікавою ця задача стає, коли цю задачу слід вирішувати в контексті обробки сигналів. Однак, як нерідко буває в обробці сигналів, досліджуваний сигнал може бути представлений у вигляді послідовності відліків або у вигляді функції, дуже складної для аналітичного відшукання її локальних екстремумів, що, як правило, ускладнює процес вирішення поставленої проблеми.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Досліджуючи існуючі методи оптимізації та обробці сигналів, можна зробити помітити, що одним з найпопулярніших методів вирішення описаної проблеми є табулювання функції, що описує сигнал, та аналіз отриманої послідовності відліків. Якщо ж сигнал вже представлений в цифровому вигляді, то пропонується обмежитися лише другим кроком. Однак, такий метод є ненадійним із-за високої залежності від розподілу та кількості відліків. Тому іноді пропонується використовувати наближення сигналів за допомогою інтерполяційних поліномів Лагранжа. Однак, і даний підхід є не надто надійним, оскільки інтерполяційні поліноми по типу інтерполяційних поліномів Лагранжа мають ряд особливостей математичного характеру, які можуть спричинити появу так званих фіктивних екстремумів, що може призвести до некоректних результатів.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Як альтернативу класичних інтерполяційних поліномів в таких випадках іноді пропонується використовувати підходи, основані на аналізі Фур’є. Одним із найбільш добре вивчених з точки хору наближення сигналів є так звані інтерполяційні аналоги операторів, породжених лінійними методами підсумовування рядів Фур’є. Як показують дослідження, деякі з таких інтерполяційних поліномів дозволяють наближати досліджувані сигнали з досить високою точністю, однак, досліджень щодо їх використання для відшукання локальних екстремумів функцій, що описують сигнал, проведено відносно мало. Тому ціллю даної роботи є дослідження в даному ракурсі одного з найбільш давно відомих інтерполяційних аналогів операторів, породжених підсумовуванням рядів Фур’є, а саме інтерполяційних аналогів оператора Фейєра.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Олег КОПІЙКА, Олег БАРАБАШ, Олександр КОВАЛЬ, Андрій МАКАРЧУКhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/511ГЕНЕРАТОР ДЕТЕРМІНОВАНОГО ХАОСУ НА ОСНОВІ БІПОЛЯРНО-ПОЛЬОВОЇ ТРАНЗИСТОРНОЇ СТРУКТУРИ З ВІД’ЄМНИМ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИМ ОПОРОМ2025-05-13T10:17:16+03:00Олександр ОСАДЧУКosadchuk.av69@gmail.comЯрослав ОСАДЧУКosadchuk.j93@gmail.comВалентин СКОЩУКskoschuk999@gmail.comВіталій ПЕТРЕНКОHeraldes@khmnu.edu.ua<p><em>У роботі запропоновано та досліджено нове схемотехнічне рішення генератору детермінованого хаосу на основі біполярно-польової транзисторної структури з від’ємним диференціальним опором, яка має малий час встановлення стаціонарних коливань (17,25…21,28 нс). Розроблено математичну модель </em><em>генератора детермінованого хаосу у вигляді диференціальних рівнянь першого порядку на основі методу змінних стану, яка дозволяє визначити значення частоти вихідного сигналу в залежності від напруги керування, а також параметрів основних елементів автогенератора в будь-якій точці схеми в заданий момент часу. За допомогою пакету програм MATLAB здійснено комп’ютерне схемотехнічне дослідження параметрів і характеристик генерованих електричних коливань у хаотичному режимі. У порівняні з аналогами запропонований та досліджений генератор детермінованого хаосу має покращену навантажувальну здатність і вищу швидкодію.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Олександр ОСАДЧУК, Ярослав ОСАДЧУК, Валентин СКОЩУК, Віталій ПЕТРЕНКОhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/510АНАЛІЗ МЕТОДІВ ВИМІРЮВАННЯ НЕРІВНОМІРНОСТІ РУХУ ПОДАЧ МЕТАЛОРІЗАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ2025-05-09T12:12:38+03:00Марина ГОЛОФЄЄВАmgolofeyeva@gmail.comЮрій ПАЛЕННИЙyuripalenny@gmail.comМаксим САЛЮТІНsalutin@stud.op.edu.uaВалентин ТІХЕНКОtichenko.v.m@op.edu.uaОлексій ЛАВРУКiso.alex.l@stud.op.edu.ua<p><em>При дуже малих швидкостях подачі у металорізальних верстатах рух подачі стає нерівномірним, що проявляється у вигляді періодичних зупинок та різких ривків. Цей небажаний режим руху відомий як ефект «stick-slip» – чергування прилипання і ковзання поверхонь, які рухаються. В результаті, незважаючи на те, що приводом верстату задається рівномірне переміщення, фактична швидкість подачі осцилює, що негативно впливає на точність обробки і якість поверхні деталі. Проблема є особливо актуальною для високоточних верстатів, при мікроподачах, де навіть незначні коливання руху можуть призводити до браку. Для підвищення точності позиціонування необхідно розуміти фізичні та конструктивні причини виникнення нерівномірної подачі та ефекту «stick-slip», а також вміти кількісно оцінювати (вимірювати) основні параметри цих явищ. У цій роботі розглядаються причини появи нерівномірності руху на малих подачах, описуються характерні показники цих коливальних режимів, і розглядається два методи вимірювань – непрямий та прямий – з аналізом їх відносної похибки.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Марина ГОЛОФЄЄВА, Юрій ПАЛЕННИЙ, Максим САЛЮТІН, Валентин ТІХЕНКО, Олексій ЛАВРУКhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/548УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДУ ФУНКЦІОНУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ДЕФЕКТІВ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ МОДУЛІВ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ2025-05-29T16:10:47+03:00Микола ЛИСИЙlisiy3152@ukr.netСергій ПАРТИКАshelby1969z5@gmail.comІгор КУШНЕРztigorkushner@gmail.comАндрій ЛИСИЙAndrii.lysyi1@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>В роботі наведено результати досліджень методів виявлення дефектів фотоелектричних модулів сонячних електростанцій із застосуванням технологій штучного інтелекту.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Микола ЛИСИЙ, Сергій ПАРТИКА, Ігор КУШНЕР, Андрій ЛИСИЙhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/513АДАПТИВНА МОДЕЛЬ ДИНАМІЧНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ КОЛЬОРОВІДТВОРЕННЯ В УМОВАХ ВАРІАТИВНОСТІ ДРУКОВАНИХ ЗОБРАЖЕНЬ У СОЛЬВЕНТНОМУ ДРУЦІ2025-05-14T13:09:47+03:00Роман ТИНДИКRoman.S.Tyndyk@lpnu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті розглядається розробка моделі автоматизованого вибору алгоритмів кольороподілу та напівтонового згладжування, орієнтованої на досягнення стабільного кольоровідтворення у широкоформатному сольвентному друці. Модель здійснює аналіз вхідного зображення з урахуванням його спектральних і морфологічних характеристик, що дозволяє підбирати оптимальні параметри обробки залежно від вмісту зображення [1]. Алгоритм адаптується до різних типів зображень (графіка, текст, фотографії), що підвищує якість кольоропередачі та знижує втрати чорнил і матеріалів. Впровадження цієї моделі в RIP-системи забезпечує автоматизацію процесу підготовки зображень, знижує вплив людського фактору і підвищує ефективність виробничих процесів. Стаття розглядає результати тестування моделі в реальних умовах виробництва, а також можливості для подальшої оптимізації і інтеграції з іншими технологіями.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Роман ТИНДИКhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/512АЛГОРИТМИ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗОБРАЖЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЛИБИННИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ2025-05-13T21:54:01+03:00Арсен ЛИПОВИЙarsen.y.lypovyi@lpnu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У роботі розглянуто сучасні підходи до покращення якості зображень за допомогою методів глибинного навчання та штучного інтелекту. Зокрема, досліджено алгоритми Super-Resolution Convolutional Neural Network (SRCNN), Generative Adversarial Networks (GAN), Denoising Convolutional Neural Networks (DnCNN), Enhanced Super-Resolution GAN (ESRGAN) та інші. Проведено порівняльний аналіз ефективності згаданих методів при різних умовах та типах спотворень зображень, проаналізовано метрики оцінювання, а також запропоновано підходи до покращення якості зображення, орієнтовані на практичне застосування в системах комп’ютерного зору. Отримані результати демонструють перспективність використання глибинних мереж для підвищення чіткості, контрастності та роздільної здатності зображень, що може бути корисним для задач розпізнавання об’єктів, медичної візуалізації, відеоспостереження та інших суміжних сфер.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Арсен ЛИПОВИЙhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/552ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ КОМПОНЕНТАМИ В РОЗПОДІЛЕНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМАХ2025-06-03T17:30:36+03:00Денис ОСТАПЕЦЬodaua@i.uaМикола НАГОРЯНСЬКИЙn.nagoryanskiy@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>В роботі розглядається порівняльний аналіз сучасних засобів взаємодії між компонентами в розподілених програмних системах, що є важливими для побудови ефективних, надійних та масштабованих інформаційних технологій. Дано класифікацію механізмів комунікації за моделлю взаємодії (синхронна і асинхронна). Представлено огляд та аналіз відомих сучасних технологій комунікації, таких як RESTful API, gRPC для синхронної взаємодії і Apache Kafka та RabbitMQ для асинхронної взаємодії. Описано архітектурні особливості кожної з технологій, її сильні та слабкі сторони, технічні обмеження, а також типові сценарії використання. Проведено аналіз характеристик продуктивності, масштабованості, складності інтеграції, гарантій доставки повідомлень і можливостей маршрутизації. Сформовані рекомендацій з вибору засобів комунікації в залежності від потреб архітектури системи.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Денис ОСТАПЕЦЬ, Микола НАГОРЯНСЬКИЙhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/553ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ РІВНОМІРНОСТІ НА СТІЙКІСТЬ S-БЛОКІВ ДО РІЗНИХ ТИПІВ КРИПТОАНАЛІЗУ2025-06-03T17:44:19+03:00Олег ЯРЕМАyarema_oleg@i.uaНаталія ЗАГОРОДНАzagorodna.n@gmail.com<p><em>У статті досліджено вплив диференціальної рівномірності на стійкість до різних видів криптоаналізу та складність генерації 4-бітних S-блоків для використання в малоресурсних пристроях. Проведено порівняльний аналіз стійкості згенерованих блоків до диференціального, лінійного криптоаналізу та зламу грубою силою на прикладі запропонованого експериментального шифру. Актуальність даної теми дослідження зумовлена швидким розповсюдженням малоресурних пристроїв, зокрема пристроїв Інтернету речей (IоТ), та необхідності забезпечення їх інформаційної безпеки. Використання малих та ефективних криптографічних шифрів є критично важливим для таких пристроїв.</em></p> <p><em>В рамках цього дослідження було згенеровано множину 4-бітних S-блоків з різними значеннями диференціальної рівномірності. Для оцінки криптографічної стійкості цих блоків, було розроблено спрощену схему блокового шифру на базі SPN (substitution permutation network). Проведено порівняльний аналіз стійкості згенерованих S-блоків до диференціального, лінійного криптоаналізу та зламу грубою силою шляхом застосування відповідних криптографічних методів для зламу експериментального шифру.</em></p> <p><em>Проведено аналіз отриманих експериментальних даних, результати якого подано у вигляді зведених таблиць. Результати проведеного дослідження чітко демонструють залежність між значеннями дифереціальної рівномірності S-блоків та їх здатністю протистояти диференціальному криптоаналізу. В той самий час показано, що диференціальна рівномірність не впливає на метод зламу грубою силою. Порівняння результатів оцінки стійкості до диференціального та лінійного криптоаналізу наочно ілюструють важливість комплексного підходу до проектування S-блоків з врахуванням усіх криптографічних властивостей, оскільки оптимізація лише однієї криптографічної властивості не гарантує високих показників стійкості до всіх типів криптографічних атак.</em></p> <p><em>Отримані експериментальні результати мають важливе практичне значення для розробки безпечних та ефективних криптографічних шифрів, що можуть бути застосовані в умовах обмежених ресурсів ІоТ-пристроїв, а також у системах, що передбачають динамічну генерацію легких S-блоків для підвищення криптографічної стійкості і унеможливлення проведення деяких криптографічних атак.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Олег ЯРЕМА, Наталія ЗАГОРОДНАhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/554МОДЕЛЮВАННЯ ГІСТЕРЕЗИСНОЇ ПОВЕДІНКИ НІКЕЛЬ-ТИТАНОВОГО СПЛАВУ З ПАМ'ЯТТЮ ФОРМИ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ2025-06-03T17:57:44+03:00Дмитро ТИМОЩУКdmytro.tymoshchuk@gmail.comОлег ЯСНІЙoleh.yasniy@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>Сплави з пам'яттю форми (СПФ) є класом матеріалів, які мають здатність повертатися до своєї попередньої форми під впливом температури або механічного навантаження. Основні функціональні властивості цих сплавів, ефект пам'яті форми та надпружність, роблять їх незамінними в різних галузях. Надпружність СПФ полягає у здатності матеріалу повертатися до початкової форми після навантаження та розвантаження завдяки перетворенням між аустенітом і мартенситом. Ці фазові переходи супроводжуються широким гістерезисом, який можна спостерігати на діаграмі напруження-деформація. У даному дослідженні методом штучних нейронних мереж спрогнозовано гістерезисну поведінку СПФ, зокрема нікель-титанових сплавів (NiTi або Nitinol). Застосування нейронних мереж у дослідженні дозволило отримати точні прогнози деформації матеріалу і зменшити кількість фактичних експериментів. Результати показали високу точність моделі для прогнозування, що свідчить про перспективність застосування штучних нейронних мереж у вивченні характеристик SMA.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Дмитро ТИМОЩУК, Олег ЯСНІЙhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/555МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ АТАКА НА ПІДПРИЄМСТВА З ВИКОРИСТАННЯМ ПІДРОБЛЕНИХ ЦИФРОВИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ2025-06-04T09:48:23+03:00Михайло МАРЧУКsmoke22catches@gmail.comВіталій ЛУКІЧОВlukichov.vitalyi@vntu.edu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті розглядається новий тип кіберзагроз, пов’язаних з використанням технологій deepfake для створення підроблених цифрових ідентичностей у контексті цільових атак на фінансові, корпоративні та державні структури. Метою дослідження є побудова формалізованої моделі інформаційної атаки, що включає етапи збору медіа-даних, налаштування фальшивої цифрової інфраструктури, встановлення довіри з цільовими співробітниками та реалізації зловмисних запитів.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Методологія дослідження базується на аналізі інцидентів, зафіксованих у відкритих джерелах, з використанням таксономії The MIT AI Risk Repository. У результаті виявлено, що основними об'єктами імперсонізації є керівники вищої ланки, а самі атаки здебільшого націлені на співробітників, що мають доступ до фінансових ресурсів. Стаття також містить рекомендації щодо проактивного захисту цифрової ідентичності, включаючи використання водяних знаків, багаторівневої верифікації та механізмів типу D-CAPTCHA. Представлені результати можуть бути використані для вдосконалення стратегій кіберзахисту в умовах зростаючої загрози з боку генеративних технологій штучного інтелекту.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Михайло МАРЧУК, Віталій ЛУКІЧОВhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/556МЕТОД ПОЄДНАННЯ КОНТЕКСТНИХ ВЕКТОРНИХ ПРЕДСТАВЛЕНЬ СЛІВ ІЗ ВЕКТОРНИМ ПОДАННЯМ МЕДИЧНОГО ДОМЕНУ2025-06-04T10:04:04+03:00Олександр ЧАБАНchabanolek@khmnu.edu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>Основним викликом у галузі медичних висновків природною мовою (англ. NLI) є досягнення високої точності та надійності автоматизованого аналізу клінічних текстів. Такий аналіз ускладнюється специфікою медичної термінології та потребою врахування контекстуальних знань. У статті подано розв’язок задачі для підвищення якості медичного висновку природною мовою (NLI) через інтеграцію структурованих знань предметної області та інформації про тональність тексту. У роботі запропоновано метод, що поєднує сучасний алгоритм вбудовування знань MultE (застосований до Уніфікованої медичної мовної системи) з моделлю BioELMo, а також інтегрує специфічну для предметної області інформацію про тональність за допомогою MetaMap. Запропонований метод використовує вбудовування BioELMo, інтегровані знання та вектори тональності, оброблені через двоспрямовану LSTM та архітектуру на основі уваги. За набором даних MedNLI метод досяг значення F1-міри в 79,85 %, що перевершило базові моделі. Результати обчислювальних експериментів демонструють, що інтеграція специфічних знань підвищує впровадження NLI у медичній галузі, створюючи в такий спосіб надійну основу для покращення підтримки клінічних рішень.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Олександр ЧАБАНhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/557ЗАСТОСУВАННЯ ФАЗІ-ЛОГІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ В РАДІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ ЗВ’ЯЗКУ2025-06-04T10:23:06+03:00Олег КАПЛИЧНИЙolegkapl@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>Ця стаття присвячена дослідженню ефективності застосування фазі-логічних методів обробки сигналів у телекомунікаційних системах, у порівнянні з традиційними підходами. Проаналізовано ключові переваги фазі-логічних елементів, зокрема їхню здатність знижувати рівень шумів і спотворень, підвищувати стійкість до зовнішніх завад та зменшувати енергоспоживання. На відміну від класичних логічних структур, фазі-логічні елементи використовують фазу сигналу як основний логічний параметр, що дозволяє забезпечити надійну передачу даних навіть в умовах суттєвого шумового навантаження. За умов перевантаження каналів зв’язку ці підходи демонструють стабільні показники якості сигналу.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Проведене дослідження базується на результатах чисельного моделювання та аналізу експериментальних даних, що відображають поведінку систем із фазі-логічними структурами в різних сценаріях: від високого рівня шумів до обмеженої пропускної здатності мережі. Особливу увагу приділено порівняльній оцінці таких характеристик, як втрати інформації, рівень енергоспоживання та стійкість до перешкод у фазі-логічних і традиційних схемах обробки. Також запропоновано методику оцінювання ефективності з урахуванням зовнішніх факторів середовища, трафіку та характеристик комунікаційних протоколів.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Результати дослідження підтверджують доцільність інтеграції фазі-логічних елементів у сучасні телекомунікаційні системи, зокрема для використання в мережах 5G, 6G та Інтернеті речей (IoT). Наведено потенційні напрями практичного впровадження описаних методів у реальні інфраструктури зв’язку, а також окреслено перспективи подальших наукових розробок у сфері мікроелектроніки та фазі-логічної обробки інформації.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Олег КАПЛИЧНИЙhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/559АНАЛІЗ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНІ ВОДИ2025-06-13T14:20:02+03:00Валерій ЗДОРЕНКОalzd123@meta.uaКирило ШОЛУДЬКОkirillsholydko@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У цій роботі здійснено огляд сучасних методів контролю забруднення поверхні водного середовища, що є актуальною проблемою для екологічного моніторингу. Проаналізовано запатентовані способи, засновані на застосуванні акустичних, радіолокаційних та оптичних принципів. Розглянуто особливості та обмеження кожного з методів, зокрема їх точність, швидкодію, залежність від зовнішніх умов та можливість автоматизації. На основі порівняльного аналізу визначено, що найбільш ефективним і перспективним є метод, що базується на використанні ультразвукових хвиль, який забезпечує безконтактне вимірювання з високою чутливістю. Запропоновано напрямки подальших досліджень, що включають адаптацію методу до реальних умов та розробку мобільної вимірювальної системи. Результати роботи можуть стати основою для створення інноваційних інформаційно-вимірювальних систем контролю забруднення водних поверхонь.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Валерій ЗДОРЕНКО, Кирило ШОЛУДЬКОhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/560ПОКРАЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ХМАРНИХ СИСТЕМ ШЛЯХОМ АДАПТИВНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ РЕСУРСІВ НА ОСНОВІ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ2025-06-13T14:41:40+03:00Олег СІГУНОВHeraldes@khmnu.edu.ua<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті досліджено підхід до покращення продуктивності хмарних систем шляхом адаптивної оптимізації ресурсів на основі генетичних алгоритмів (GA). Зокрема, увагу приділено оцінці ефективності системи при високих навантаженнях у гібридному хмарному середовищі AWS, що відповідає реальним умовам використання. Дослідження виконано на архітектурі, яка містить три EC2-інстанси типу t3.small, що виконували роль серверів для обробки запитів, та один EC2-інстанс типу t3.medium, який виконував роль маршрутизатора. На маршрутизаторі були реалізовані генетичні алгоритми (GA) та нейромережа (NN), яка прогнозувала пікові навантаження та допомагала адаптивно розподіляти запити.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Методологія дослідження базується на проведенні навантажувальних тестів за допомогою інструменту Gatling, що дозволяє моделювати поведінку користувачів та аналізувати продуктивність системи за різних рівнів активності. Під час тестування аналізувалися такі ключові параметри: загальний час виконання завдань, вартість використання ресурсів а також фактичне використання CPU та пам'яті. Проведена серія експериментів із різними варіантами конфігурацій, що включали використання класичного генетичного алгоритму (Classic GA), багатоцільового генетичного алгоритму (Multi-Objective GA) та гібридного алгоритму (Hybrid GA + RL) з нейромережею, яка навчалася протягом 15 хвилин, 30 хвилин, 1 години та 12 годин.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Результати дослідження продемонстрували, що використання генетичних алгоритмів суттєво покращує продуктивність системи порівняно з традиційними підходами до балансування навантаження. Особливо ефективним виявився підхід Hybrid GA + RL із тривалим навчанням нейромережі (12 годин), що забезпечив найменший час виконання завдань, оптимальне використання CPU та пам'яті, а також мінімальні витрати на ресурси серед усіх досліджуваних конфігурацій. Багатоцільовий генетичний алгоритм (Multi-Objective GA) також показав кращу продуктивність порівняно з класичним алгоритмом, особливо у випадках нестабільного навантаження.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Таким чином, отримані результати підтверджують доцільність використання адаптивної оптимізації на основі генетичних алгоритмів та нейромереж у хмарних системах AWS. Запропоновані підходи забезпечують підвищення продуктивності, зниження вартості та покращення стабільності роботи системи.</em></p> <p class="06AnnotationVKNUES"><em>Висновки: результати досліджень можуть бути корисними для інженерів, які працюють із хмарними сервісами, а також для розробників масштабованих web-застосунків із високим навантаженням.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Олег СІГУНОВhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/562ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ПОРУШЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ У БЕЗДРОТОВИХ СЕНСОРНИХ МЕРЕЖАХ2025-06-19T12:08:09+03:00Роман КИРИЧЕНКОaka.roman.kirichenko@gmail.com<p class="06AnnotationVKNUES"><em>У статті розглянуто інтелектуальні методи виявлення порушення працездатності у бездротових сенсорних мережах (БСМ), орієнтовані на підвищення надійності функціонування в умовах обмежених ресурсів. Обґрунтовано доцільність застосування гібридних моделей машинного навчання для аналізу стану вузлів на основі трафікових характеристик, топологічної інформації та енергетичних параметрів. Запропоновано архітектуру діагностичної системи з багаторівневою обробкою, яка включає етапи моніторингу, класифікації та локалізації порушень працездатності. Проведено моделювання в середовищах AnyLogic та OMNeT++ з порівнянням ефективності традиційних і інтелектуальних підходів. Отримані результати засвідчують перевагу запропонованого рішення щодо точності, часу реагування та впливу на енергоспоживання. Розроблені методи можуть бути використані в розподілених IoT-мережах і системах з обмеженими обчислювальними ресурсами для забезпечення високої доступності даних і мінімізації втрат інформації.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Роман КИРИЧЕНКОhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/563АКТУАЛЬНІСТЬ ПРИХОВАНОСТІ ПЕРЕДАВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ2025-06-19T12:25:06+03:00Володимир КОРЧИНСЬКИЙvkadkorchin@ukr.netАнатолій СЕМЕНКОsetel@ukr.netРоман ЯРОВИЙroman.yaroviy@e-u.edu.uaОлександр ЗАГОРУЛЬКОozhrlko@ukr.net<p><em>Важливою вимогою до роботи телекомунікаційних систем є скритність та прихованість передачі інформації, що складає одну з головних задач захисту інформації. При цьому найбільш небезпечним є несанкціонований доступ до одержання даних зловмисниками, що спричиняє велику шкоду для економіки та оборони країни. Зловмисник в першу чергу намагається виявити сигнал джерела інформації. Далі здійснюється спроба розкриття інформації, навіть використовуючи методи боротьби з завадами та вірусами. При позитивних результатах зусиль зловмисник одержить сигнал, створений з використанням таймерних сигнальних конструкцій, найбільш ефективного метод забезпечення скритності передачі інформації. Завдяки перебору великої кількості параметрів таймерної сигнальної конструкції- значущих моментів модуляції, кількості створених імпульсів , кількості елементарних часових відрізків та їх взаємному використанні при всіх можливих комбінаціях. При цьому буде досягнута потенційно мінімальна ймовірність прийому дійсного сигналу, що забезпечить практично неможливе розкриття інформації.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Володимир КОРЧИНСЬКИЙ, Анатолій СЕМЕНКО, Роман ЯРОВИЙ, Олександр ЗАГОРУЛЬКОhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/564ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРЗАХИСТУ КОРПОРАТИВНОЇ МЕРЕЖІ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ В ХОДІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ПРИСТРОЯМИ ІоТ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЛАБОРАТОРІЙ2025-06-19T13:57:27+03:00Ярослав ТАРАСЕНКОyaroslav.tarasenko93@gmail.comОлександр ТУРОВСЬКИЙs19641011@ukr.netВіктор ІВАНКІНvictorentino@gmail.comПавло МАТУСЯКpavelmatusyak@gmail.comМихайло ТОМАШЕВСЬКИЙm.Tomashevskyi@stud.duikt.edu.ua<p><em>У роботі було проведено аналіз ефективності існуючих методів забезпечення кіберзахисту корпоративної мережі науково-дослідної лабораторії при взаємодією із пристроями ІоТ, які входять до складу сенсорної мережі лабораторних випробувань. Аналіз проводився з урахуванням перекриття кіберзагроз і конвергенції фізичної та інформаційної безпеки кіберфізичної системи, утвореної на основі їх взаємодії. Для отримання точного представлення взаємодії сенсорної та корпоративної мереж в умовах впливу кіберзагроз пристроїв ІоТ було визначено перелік спільних кіберзагроз обох мереж та кіберзагроз, характерних кожній з них в умовах виконання задач лабораторних випробувань. Визначено вектори впливу кіберзагроз сенсорної мережі на кіберзагрози корпоративній мережі. Досліджено методи кіберзахисту від кожної кіберзагрози з точки зору їх переваг і недоліків при застосуванні до кіберфізичної системи лабораторних випробувань та досліджено їх інтеграційний потенціал. Для кожної кіберзагрози визначено об’єкти потенційних кібератак зловмисників. На основі визначених кіберзагроз, методів кіберзахисту та об’єктів потенційних атак було сформовано принципову модель впливу кіберзагроз на області кіберзахисту корпоративної мережі. Враховано вплив в умовах перекриття кіберзагроз та подвійного бар’єру кіберзахисту. Визначено вплив характерних сенсорній мережі кіберзагроз на області кіберзахисту корпоративної мережі, що дозволило врахувати конвергенцію фізичної та інформаційної безпеки в кіберфізичній системі. Дослідження впливу кіберзагроз на основі побудованої принципової моделі дозволило довести підвищення коефіцієнту кіберзагроз корпоративної мережі для 5 з 8 об’єктів області кіберзахисту корпоративної мережі, що доводить зниження ефективності використання методів кіберзахисту та потребу врахування додаткових коефіцієнтів впливу при забезпеченні кіберзахисту корпоративної мережі при взаємодії з пристроями ІоТ в лабораторних випробуваннях.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Ярослав ТАРАСЕНКО, Олександр ТУРОВСЬКИЙ, Віктор ІВАНКІН, Павло МАТУСЯК, Михайло ТОМАШЕВСЬКИЙhttps://vottp.khmnu.edu.ua/index.php/vottp/article/view/565СПОСОБИ ВИМІРЮВАННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЗНОСУ РІЗАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТУ2025-06-19T14:11:31+03:00Наталія ЗАЩЕПКІНАnanic1604@gmail.comРоман ТИМЧИКtymchik88@gmail.com<p><em>В сучасному приладобудувані основним способом виготовлення деталей приладів є механообробка заготовок деталей на верстатах з числовим програмним керуванням (ЧПК), для яких висуваються високі вимоги до точності геометричних розмірів та форми поверхонь. Для вимірювання точність геометричних розмірів і форми поверхні тіла обертання є актуальним створення відповідних інформаційно-вимірювальних систем і аналітичних моделей оцінювання і прогнозування можливих змін параметрів інструментів. Такі системи та моделі мають бути основою для створення відповідного програмного забезпечення систем верстатів з ЧПК для виконання необхідних корекцій в траєкторії руху інструменту відносно поверхні заготовки в системі координат верстата. Це дозволить компенсувати можливі пружні деформації заготовки й теплові деформації геометричних розмірів інструмента, що в свою чергу, забезпечить необхідну ефективність роботи виробництва. Дослідження і розробки є актуальними і мають ознаки науково-практичної задачі в сучасному приладобудуванні, пов'язані з виробництвом приладів спеціального призначення.</em></p> <p><em>Було розглянуто проблеми зношування ріжучого інструменту при обробці деталей. Проаналізовано види зношення інструменту, причини, методи та прилади визначення зношування. Визначено, що одним із способів скорочення часу налаштування є автоматичний облік фактичних розмірів інструментів у програмі керування. З підвищенням точності налаштування інструменту скорочується машинний час за рахунок зменшення: холостих переміщень тримача різців і «зон безпеки» — відстаней, передбачених програмістом для забезпечення безпечного підходу інструменту до оброблюваної поверхні та його врізання. Поєднання традиційних і передових методів моделювання дозволяє зменшити невизначеність вимірювань і покращити точність прогнозування відхилень форми, що особливо важливо в прецизійному виробництві деталей приладів, де точний контроль геометричних характеристик є ключовим. Створення прецизійних безконтактних засобів контролю розмірного зносу різального інструмента дозволить забезпечити виготовлення високоточних деталей приладів.</em></p>2025-05-21T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2025 Наталія ЗАЩЕПКІНА, Роман ТИМЧИК